Фізичні властивості рідин і твердих тіл.
Фізичні властивості рідин
Випаровування є процесом переходу рідини в газоподібний стан. Цей процес обумовлений проривом молекул рідини крізь вільну поверхню та розповсюдженням їх в оточуючому просторі. Якщо об'єм цього простору достатньо великий, випаровування триває до зникнення рідини, хоча частина молекул, що випарувались, повертається в рідину — конденсується. Якщо об'єм недостатньо великий, випаровування триває до настання динамічної рівноваги, коли кількість випаруваних і кількість молекул, що конденсуються за деякий час, вирівнюються. При цьому в оточуючому просторі встановлюється тиск, що називається тиском насиченої пари рн.пабо пружністю насиченої пари. Величина цього тиску залежить від температури.
Розчинення газів в рідинах є процесом проникнення молекул газу з навколишнього середовища через вільну поверхню всередину рідини.
Кипіння — процес зростання пухирців пару всередині рідини з подальшим їх проривом крізь вільну поверхню в навколишнє середовище.
Теплове розширення — здатність рідин змінювати об'єм при зміні температури. Характеризується коефіцієнтом теплового розширення. Він рівний відносній зміні об'єму W при зміні температури t на один градус при постійному тиску.
Стисливість — здатність рідин зменшувати об'єм при збільшенні тиску .Характеризується коефіцієнтом стисливості вр, який рівний відносній зміні об'єму W при зміні тиску р на одиницю.
В'язкість — властивість рідин чинити опір відносному зсуву шарів, що викликаний деформацію зсуву.
Текучість- властивість тіл пластично або в'язко деформуватися під дією напруги.
Фізичні властивості твердих тіл:
Механічні властивості
При пружній деформації тіло повертає собі початкову форму після зняття прикладених сил. Відклик твердого тіла на прикладене зусилля описується модулями пружності. Відмінною рисою твердого тіла в порівнянні з рідинами та газами є те, що воно чинить опір не тільки розтягу та стисканню, а також зсуву, згину й крученню.
При пластичній деформації початкова форма не зберігається. Тверде тіло може деформуватися пластично, якщо зовнішні сили діють тривалий час. Така поведінка називається повзучістю. Однією з характеристик деформації є твердість тіла - здатність опиратися проникненню в нього інших тіл.
Кожне тверде тіло має властивий йому поріг деформації, після якої наступає руйнування. Властивість твердого тіла опиратися руйнуванню характеризується міцністю. При руйнуванні в твердому тілі з'являються і розповсюджуються тріщини, які врешті-решт призводять до розлому.
До механічних властивостей твердого тіла належить також його здатність проводити звук, який є хвилею, що переносить локальну деформацію з одного місця в інше. Розповсюдження поперечних хвиль. Швидкість звуку в твердих тілах загалом вища, ніж у газах, зокрема в повітрі, оскільки міжатомна взаємодія набагато сильніша.
Пласти́чність — здатність матеріалу незворотно змінювати свою форму й розміри при деформації.
Теплові властивості
Температура плавлення - температура, при якій відбувається перехід у рідкий стан
Зміна температури викликає деформацію твердого тіла, здебільшого підвищення температури призводить до розширення. Кількісно вона характеризується коефіцієнтом теплового розширення.
Електричні та магнітні властивості
В залежності від величини питомого опору тверді тіла поділяються на провідники та діелектрики, проміжне положення між якими займають напівпровідники. Напівпровідники мають малу електропровідність, однак для них характерне її зростання з температурою.
При низьких температурах для деяких твердих тіл властива надпровідність — здатність проводити електричний струм без опору.
Існує клас твердих тіл, які можуть мати спонтанну поляризацію — піроелектрики.
Феромагнетикам властиве існування спонтанного магнітного моменту.
Оптичні властивості твердих тіл дуже різноманітні. Метали здебільшого мають високий коефіцієнт відбиття світла у видимій області спектру, багато діелектриків прозорі, як, наприклад, скло. Часто колір того чи іншого твердого тіла зумовлений погинанням світла домішками. Для напівпровідників та діелектриків характерна фотопровідність — збільшення електропровідності при освітленні.
Вальчук
2.
Ма́са — фізична величина, яка є однією з основних характеристик матерії, що визначає її інерційні, енергетичні та гравітаційні властивості. Маса зазвичай позначається латинською літерою m. Одиницею вимірювання маси в системі CI є кілограм.
4.
Прискорення матеріальної точки прямо пропорційне силі, що на неї діє, та направлене в сторону дії цієї сили.
Математично це формулювання може бути записано так:
, або
якщо m- константа, де
F — сила, яка діє на тіло
m — маса тіла
a — прискорення
v — швидкість
mv — імпульс, який також позначається як P.
5.
Густина́ (пито́ма ма́са) — маса тіла одиничного об'єму, є фізичною характеристикою будь-якої речовини, з якої складається тіло.
.
Густина вимірюється в кг/м³
в системі СІ.
6.
Існують такі системи відліку, в яких центр мас будь-якого тіла, на яке не діють ніякі сили або рівнодійна діючих на нього сил дорівнює нулю, зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, допоки цей стан не змінять сили, застосовані до нього.
7.
Си́ла — фізична величина, що характеризує ступінь взаємодії тіл. При дії незрівноваженої сили на фізичне тіло його рух змінюється, тобто тіло набуває прискорення. В системі СІ сила має розмірність: Н (Ньютон) = кг · м/с2.
8.
Це́нтр іне́рції або центр мас системи матеріальних точок масою mi із радіус-векторами ri визначається як
.
Центр руху замкненої системи матеріальних часток рухається у інерційній системі координат рівномірно й прямолінійно. В такому випадку зручно перейти до системи центру мас, тобто зв'язати початок системи координат з центром інерції і розглядати лише відносний рух часток, які входять в систему.
9.
Закон збереження імпульсу - один із фундаментальних законів фізики, який стверджує, що у замкненій системі сумарний імпульс усіх тіл зберігається. Він звучить так: У замкненій системі, геометрична сума тіл залишається сталою при будь-яких взаємодіях тіл цієї системи між собою.
Гудим