V. Особливості пізнавальної діяльності розумового розвитку учня

1. Особливості уваги школяра. Коли і в чому проявляється уважність і неуважність учня. Чи розвинута мимовільна увага? Якою мірою стійка увага учня і чим вона відволікається? А можливо учень розсіяний?

2. Спостережливість.

3. Особливість пам’яті. Усвідомлення і тривалість того, що запам’ятовується. Точність відтворення.

4. Особливості мислення і пам’яті. Як учень розуміє матеріал, що вивчається на уроці. Чи самостійний у своїх роздумах і висновках.. Чи уміє аналізувати і узагальнювати матеріал.

Культура мовлення. Чи вміє правильно висловлювати свої думки в письмовій і усній формі.

5. Особливості творчої діяльності й уяви.

6. Які здібності проявляються у школяра?

І. Структура уроку на ознайомлення з новою буквою

І. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи

1. Виділення звуків із скоромовок.

2. Активне вимовляння виділених звуків, спостереження за їх артикуляцією.

3. Позначення їх фішками.

4. Вправи на впізнавання звуків у словах.

5. Самостійний добір слів із звуками в різних позиціях.

6. Аналітичні і синтетичні вправи із звуками.

ІІ. Ознайомлення з буквою

1. Позначення букви малою і великою літерами.

2. Зіставлення цих букв за формою, за розміром.

3. Ознайомлення з місцем букви у касі розрізної азбуки.

ІІІ. Вправи на читання

1. Читання таблиці складів з буквою (променевидної чи лінійної).

2. Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі.

3. Читання слів у колонках з опорою на виділені злиття (з дошки, таблиці).

4. Читання колонки слів за букварем.

ІV. Ознайомлення з текстом

1. Вступна бесіда на тему тексту з використанням ілюстрації в букварі.

2. Читання тексту вчителем.

3. Колективне читання-аналіз речень, побудованих із слів і предметних малюнків.

V. Підсумок уроку

ІІ. Структура уроку письма на вивчення нової букви

І. Звукові аналітичні і синтетичні вправи зі звуками

1. Впізнавання звуків у заданих учителем словах з визначенням місця звучання (на початку, в середині, в кінці).

2. Доповнення складу із звуками для уточнення слів.

3. Утворення складів типу злиття із звуків (за, зо...)

15

ІІ. Показ зразка писаної літери у сітці зошита (збільшеної в 20 разів)

ІІІ. Аналіз будови букви з переліком її елементів (верхня дужка, схожа на правий півовал, і нижня дужка, яка переходить у нижню петлю)

ІV. Засвоєння конфігурації літери

1. Показ письма букви на дошці з поясненням послідовності зображення елементів.

2. «Письмо» учнями букви в повітрі з орієнтацією на показ учителя.

3. Аналіз зразка букви в зошитах, усне пояснення зображення елементів.

V. Вправи з письма

1. Письмо літери по пунктирних зразках у зошиті.

2. Письмо трьох літер (самостійно). Зіставлення написаних літер із зразком. Аналіз помилок.

VІ. Фізкультхвилинка.

VІІ. Дописування рядка літери.

VІІІ. Звуко-буквений аналіз слова з побудовою схеми фішками і викладанням з букв розрізної азбуки.

ІХ. Динамічна пауза.

Х. Письмо другого рядка букви ( друга частина рядка – письмо під такт).

ХІ. Звуковий аналіз слова з наступним записом за зразком.

ХІІ. Добір слів із звуком, які відповідають на питання що робити?

ХІІІ. Складання з одним із слів (на вибір) речення.

ХІV. Підсумок уроку.

Методи навчання грамоти

• буквоскладальний синтетичний;

• складовий синтетичний;

• звуковий аналітичний;

• звуковий синтетичний;

• звуковий аналітично-синтетичний.

Прийоми звукового аналізу

1. Підкреслене вимовляння одного із звуків у слові або домовлення учнями звука.

2. Впізнавання і виділення із слів вірша і т.д. найчастіше вживаного звука.

3. Виділення звука із слова на основі словесного опису та спостереження за його артикуляцією.

4. Зіставлення слів, які розрізняються одним звуком.

5. Визначення позиції звука у слові.

Прийоми звукового синтезу

1. Утворення складу з двох звуків.

2. Утворення складу з трьох звуків.

3. Утворення складу з усіма вивченими голосними, м’яких приголосних з усіма голосними.

4. До названого складу дібрати подібні, але з м’яким приголосним.

5. Утворити сполучення звуків, подібні до заданого, але з іншими приголосними.

Вправи

1. Робота з складними таблицями.

2. Побудова слів з розрізнених складів.

3. Читання слів за подібністю.

4. Нарощування букв.

5. Усічення букв.

6. Зіставлення слів за графічною будовою.

7. Ребуси, анаграми.

16

8. Буквене, складове лото, ігри-змагання.

Методика навчання письма в букварний період

Застосовуються такі вправи:

1. Підготовчі вправи, завданням яких є навчити дітей аналізувати графічну будову нової літери (з яких елементів вона складається),

2. Вправи, спрямовані на вироблення ритмічного письма у темпі, доступному для всіх учнів класу.

3. Списування з дошки, з букваря або спеціальних індивідуальних карток

друкованих літер, складів, слів і найпростіших речень.

4. Вибіркове списування з метою закріплення опрацьованих літер.

5. Письмо літер, складів і найпростіших за звуко - буквеною будовою слів під

диктовку (фонетико-графічні диктанти).

6. Запис складів і слів по пам’яті.

7. Вправи на перевірку виконаних записів.

Типи і структура уроків граматики

1. Уроки, на яких вивчається нова тема;

2. Уроки, на яких нової теми немає (тренувальні уроки);

3. Узагальнюючі уроки;

4. Уроки повторення граматико – орфографічного матеріалу.

Основні етапи комбінованого уроку граматики:

1. Актуалізація опорних знань учнів.

2. Мотивація навчальної діяльності школярів.

3. Повідомлення теми, мети, завдання уроку.

4. Сприймання й первісне усвідомлення матеріалу.

5. Осмислення нових знань.

6. Узагальнення й систематизація знань.

7. Підсумок уроку.

Послідовність проведення звуко-буквеного аналізу слова:

1. Вимова слова по складах. Склади звукову модель слова.

2. Назви в ньому кількість складів, визнач наголошений склад.

3. Вимов послідовно звуки. З яких складається слово.

4. Назви голосні і приголосні, м’які і тверді (при потребі – дзвінкі і глухі).

5. Запиши слово, називаючи букви, якими позначаються звуки в слові, вказуючи на особливість вживання букв.

Схема читання оповідання

1. Вступна бесіда з метою ввести в курс тих обставин, про які говориться в

оповіданні. Пояснення в процесі бесіди деяких незрозумілих слів, що зустрі­чаються в тексті оповідання.

2. Читання оповідання вчителем (в І—II класах) або учнями (в III—IV класах) в цілому чи закінченими частинами.

3. Коротке опитування учнів з основних питань прочитаного оповідання.

4. Повторне читання тексту учнями,

5. Робота над текстом; розбір змісту за запитаннями, вибіркове читання, розбір

місць, що характеризують дійових осіб, розбір образних виразів, описів, читання

мовчки з виконанням певних завдань, розгляд ілюстрацій до тексту, читання за ролями і ін.

6. Прикінцева бесіда (про ідейний висновок, про пов’язання прочитаного з фактами місцевого життя, з сучасністю).

17

7. Творчі роботи у зв’язку з читанням: розповідь за аналогією, продовження,

поширення сюжету, переказ із зміною особи оповідача і ін.

Схема читання вірша

1. Вступна бесіда з метою створити в дітей настрій, підвести учнів до емоційного

сприймання вірша.

2. Виразне, емоційне читання вірша вчителем.

3. Читання вірша учнями.

4. Розбір вірша: визначення картин, образів, змальованих у вірші, розбір образних виразів, художніх засобів, перечитування окремих місць вірша як відповіді на запитання.

5. Визначення вчителем слів з логічним наголосом, логічних і граматичних пауз,

визначення місць для читання різним тоном і темпом.

6. Повторне читання вірша учнями з метою вироблення навичок виразного читання.

7. Заучування вірша напам’ять (в класі чи вдома).

Схема читання байки

1. Вступна бесіда про персонажів байки.

2. Читання байки в цілому вчителем.

3. Читання байки учнями.

4. Розбір байки за змістом і мовою (вирази дійових осіб байки, вирази, вжиті з

іронією, в переносному значенні, дотепні вислови, читання байки за ролями, коли це можливо).

5 Складання плану і переказ байки.

6. Добір знайомих дітям випадків із життя за темою байки, розповідання про ці

випадки.

7. Розкриття алегорії байки, виведення головної думки (ідеї, моралі).

8. Заучування байки напам’ять.

Схема читання казки

1. Попередня бесіда про зв’язані із змістом казки події, людей, тварин, створення

певного настрою в учнів.

2. Читання казки вчителем і учнями (в молодших класах може учитель розповісти).

3. Розбір змісту казки за запитаннями вчителя, пояснення незрозумілих слів, виразів.

4. Складання плану казки і переказ змісту.

5. Читання окремих місць казки в особах.

6. Прикінцева бесіда про те, що в казці правдиве, а що є поетичним домислом

(вигадане).

Схема читання науково-популярної статті

1. Попередня бесіда чи розповідь учителя на тему статті, розгляд ілюстрацій, показ предметів натурі, макетів, моделей, демонстрування дослідів, використання матеріалів екскурсії до цієї теми та ін.

2. Читання статті за частинами учнями вголос чи мовчки з виконанням певних

завдань. Відповіді учнів на запитання вчителя.

3. Докладний розбір статті за частинами і в цілому, вибіркове перечитування

окремих, цінних з наукового боку місць, пояснення наукових термінів і засвоєння їх учнями.

4. Повторне читання статті, складання плану і переказ по частинах.

5. Читання і переказ статті в цілому.

6. Прикінцева бесіда (про що дізналися учні з вивченої статті, чого навчилися, запис учнями в зошити наукових термінів, нових слів і висновків).

18

7. Практичні завдання учням додому (проробити дослід, зібрати колекції, змалювати щось і ін.).

Урок підготовки до контрольного твору

1. Вступна бесіда.

2. Повторення видових особливостей твору.

3. Читання й аналіз зразка.

4. Лексико - стилістична робота.

5. Визначення домашнього завдання.

Урок контрольного твору

1. Вступне слово учителя.

2. Самостійне складання учнями плану твору.

3. Написання роботи в чорновому варіанті.

4. Редагування твору і переписування його начисто.

5. Самостійна перевірка написаного.

Урок аналізу контрольного твору

1. Вступне слово учителя.

2. Загальна характеристика виконання твору.

3. Розгляд кращих робіт або фрагментів із них.

4. Колективний аналіз допущених помилок і недоліків.

5. Проведення вправ на подолання помилок.

6. Індивідуальна робота учнів над виправленням

7. Визначення домашнього завдання.

Урок позакласного читання

1. Коротка бесіда (2-3 хв.) Учитель підводить дітей до слухання твору;

2. Виразне читання твору (3-7 хв.) Учитель читає і перечитує твір;

3. Відтворення прослуханого, обговорення прочитаного (4-6 хв.);

4. Розгляд дитячої книги, в якій надруковано твір (3-4 хв.);

5. Рекомендація щодо читання книги вдома (1 хв.)

Урок-звіт з позакласного читання

1. Групові виступи за планом;

2.Виступ учителя, який знайомить учнів з новими можливостями вико­ристання книг при організації свого дозвілля;

3. Колективна літера­турна гра (або конкурс) на основі обраної теми з метою

визначення переможця (за кількістю прочитаних творів, умінням переказувати).

Види мовного аналізу

1. Виділити речення з мовного потоку.

2. Аналізувати за кількістю слів.

3. Побудувати графічні моделі речення.

4. Виділити з речень окремі слова.

5. Поділити слова на склади.

6. Визначити наголошений склад.

7. Встановити послідовність звуків у слові і на цій основі побудувати звуко-складові графічні моделі слів.