- •1.Предмет вивчення дисципліни рпс.
- •2. Підходи до визначення поняття рпс
- •3.Основні наукові засади, теорії, та моделі розміщення продуктивних сил.
- •4. Оптимальне та раціональне рпс, основні відміни.
- •5. Основні відміни між закономірностями та принципами рпс
- •6.Закономірності ефективного рпс та територіального поділу праці.
- •7. Закономірності економічної цілісності регіону, регіональної інтеграції господарства та терит. Комплексності продуктивних сил.
- •8.Закономірності територіальної концентрації продективних сил та зближення рівнів соц.-економ. Розвитку регіонів.
- •9. Головні принципи рпс
- •10.Територіальна організація та територіальна структура продуктивних сил, основні відміни понять.
- •11. Основні форми територіальної структури продуктивних сил
- •12.Територіальний поділ праці та його різновиди.
- •13. Основні показники оцінки ефективності господарської спеціалізації регіону.
- •14. Сутність концепції енерговиробничіх циклів.
- •16. Територіальні виробничі комплекси та їх типи. Основні твк в Україні.
- •17. Портово-промислові комплекси та їх типи. Головні ппк України і світу.
- •18. Науково-технологічні зони та парки, технополіси. Світовий досвід організації та напрями розвитку в Україні.
- •19. Сутність поняття факторів рпс
- •20. Сировинний та паливно-енергетичний фактори рпс. Матеріало-, електро- та паливомісткі виробницт-ва.
- •21. Порівняльна характеристика водного та трудового факторів рпс. Водомісткі та працемісткі виробництва.
- •22. Споживчий і транспортний фактори рпс. Основні вир.Для яких вони найважливіші.
- •23. Фактор науково-технічного прогресу та зміни його значенням з часом для розміщення підприємств окремих галузей.
- •24.Фактор ринкової кон’юнктури. Специфіка впливу на розміщення підприємств окремих галузей.
- •25.Сутність фактору економіко-географічного положення території для рпс. Рівні економіко-географічного положення.
- •28. Типи перспективних та наявних вільних економічних зон України
- •29 Економічне та соціально-економічне районування як засіб просторової організації продуктивних сил.
- •30 Сучасна мережа економ. Районів України та принципи їх виділення.
- •31 Депресивні регіони України та шляхи їх розвитку.
- •32. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Донецького економічного району.
- •33. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Придніпровського економічного району.
- •34. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Північно-Східного економічного району.
- •35. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Столичного економічного району.
- •36. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Причорноморського економічного району.
- •37. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Карпатського економічного району.
- •38. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Подільського економічного району.
- •39. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Центрального економічного району.
- •40. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Північно-Західного економічного району
35. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Столичного економічного району.
До складу входить Київська, Житомирська та Чернігівська області.
Митна інфраструктура:
Київська обл.:
1) Київська регіональна (м. Київ): Жуляни, Гостомель
2) Київська обласна(зона дії терит київ обл. за винятком м. Києва і аеропорту Бориспіль)
3) Бориспільська
Житомирська обл.:
1) Житомирська: Олевськ, Овруч, Коростень, Новоград-Волинський, Бердичів.
2) ВМОЕ: м. Новоград-Волинський
3) ВМОЕ: м. Коростень.
Чернігівська обл.:
1) Чернігівська: Енергія (м.Славутич), Нові Яриловичі, Прилуки, Сетівка (Укр.., Росія, Білорусь), Щорс.
2) Новгород-Сіверська: Грим‘яч
Індустріально-аграрний комплекс спеціалізується на обробній промисловості. Базою розвитку оброб. пром.-сті є ПЕК (електроенергетика). Машинобудування: хімічне устаткування (Бердичів, Київ, Фастів), екскаватори (Бородянка, Київ), с/г машини (Біла Церква, Ніжин). Будівельна, гірничодобувна, хімічна, нафтохімічна.
36. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Причорноморського економічного району.
До складу Причорноморського економічного району входять Миколаївська, Одеська, Херсонська області та Автономна Республіка Крим.
Митна інфраструктура:
М. Севастополь:
1) Севастопольська: Риб-порт, Інкерман
АР Крим
1) Кримська (м. Сімферополь): Євпаторія, Красноперекопськ, Феодосія, Ялта, Керч, Сімферополь-аеропорт
2) ВМОЕ: м. Феодосія
Одеська обл.:
1) Південна (м. Одеса): Григорівка, Одеса-аеропорт, Одеса-порт, Одеса-вантажний, Іллічівськ
2) Ізмаїлівська: Ізмаїл, Рені, Болград
3) Ягорлинська (м. Котовськ): Красні Окни, Великопловське, Слобідка
4) Дністрянська (м. Білгород-Дністровський): Роздільна, Старокозаче, Градениці
5) ВМОЕ: пост: Одеса-нафтогавань, відділи: м. Іллічівськ, сектор: м. Ізмаїл, м. Ужний
Миколаївська обл.:
1) Миколаївська: Дніпро-Бузький, Октябрьський, Первомайськ
2) ВМОЕ: сектор: м. Миколаїв
Херсонська обл.:
1) Херсонська: Херсон-порт, Каховка, Скадовськ
2) ВМОЕ: м. Херсон
Площа - 113,4 тис. км2., населення - 7,8 млн. чол. На Керченському півострові залягає 2,8 млрд. тон (14% запасів України) залізних руд. Виявлено родовища нафти і газу на Керченському півострові, АРК, півдні Одеської області.
Район є традиційно аграрним з розвиненою переробною промисловістю. Основними центрами морського суднобудування є Миколаїв (3 заводи), Херсон (2 заводи), Керч (1 завод), Севастополь (морський завод). У Одесі функціонують завод великого кранобудування, автоскладальний завод, Херсоні - комбайновий завод, Миколаєві - завод "Дормашина", Одеса - завод тракторних плугів, верстатобудування.
У районі виробляють електро - енергетичне устаткування (Херсон, Первомайськ, Сімферополь, Одеса). Розвинута хімічна, промисловість будівельних матеріалів, целюлозно - паперова та деревообробна промисловість.
Легка промисловість виробляє 20% тканин загальнодержавного виробництва (Херсонський бавовняний комбінат, Одеська конопле - джутова фабрика, ряд вовняних та трикотажних фабрик). Харчова промисловість забезпечується власною сировиною.
На залізничний транспорт припадає 13% колій України.
