
- •1.Предмет вивчення дисципліни рпс.
- •2. Підходи до визначення поняття рпс
- •3.Основні наукові засади, теорії, та моделі розміщення продуктивних сил.
- •4. Оптимальне та раціональне рпс, основні відміни.
- •5. Основні відміни між закономірностями та принципами рпс
- •6.Закономірності ефективного рпс та територіального поділу праці.
- •7. Закономірності економічної цілісності регіону, регіональної інтеграції господарства та терит. Комплексності продуктивних сил.
- •8.Закономірності територіальної концентрації продективних сил та зближення рівнів соц.-економ. Розвитку регіонів.
- •9. Головні принципи рпс
- •10.Територіальна організація та територіальна структура продуктивних сил, основні відміни понять.
- •11. Основні форми територіальної структури продуктивних сил
- •12.Територіальний поділ праці та його різновиди.
- •13. Основні показники оцінки ефективності господарської спеціалізації регіону.
- •14. Сутність концепції енерговиробничіх циклів.
- •16. Територіальні виробничі комплекси та їх типи. Основні твк в Україні.
- •17. Портово-промислові комплекси та їх типи. Головні ппк України і світу.
- •18. Науково-технологічні зони та парки, технополіси. Світовий досвід організації та напрями розвитку в Україні.
- •19. Сутність поняття факторів рпс
- •20. Сировинний та паливно-енергетичний фактори рпс. Матеріало-, електро- та паливомісткі виробницт-ва.
- •21. Порівняльна характеристика водного та трудового факторів рпс. Водомісткі та працемісткі виробництва.
- •22. Споживчий і транспортний фактори рпс. Основні вир.Для яких вони найважливіші.
- •23. Фактор науково-технічного прогресу та зміни його значенням з часом для розміщення підприємств окремих галузей.
- •24.Фактор ринкової кон’юнктури. Специфіка впливу на розміщення підприємств окремих галузей.
- •25.Сутність фактору економіко-географічного положення території для рпс. Рівні економіко-географічного положення.
- •28. Типи перспективних та наявних вільних економічних зон України
- •29 Економічне та соціально-економічне районування як засіб просторової організації продуктивних сил.
- •30 Сучасна мережа економ. Районів України та принципи їх виділення.
- •31 Депресивні регіони України та шляхи їх розвитку.
- •32. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Донецького економічного району.
- •33. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Придніпровського економічного району.
- •34. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Північно-Східного економічного району.
- •35. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Столичного економічного району.
- •36. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Причорноморського економічного району.
- •37. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Карпатського економічного району.
- •38. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Подільського економічного району.
- •39. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Центрального економічного району.
- •40. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Північно-Західного економічного району
30 Сучасна мережа економ. Районів України та принципи їх виділення.
Економ. район – це економ. цілісна частина території країни, якій властиві такі ознаки, як спеціалізація і комплексність г/п.
За принципом виділення екон райони є: однорідні і вузлові.
Економ. райони поділяють на галузеві та інтегральні. Галузеві райони характеризуються зосередженням на певній території підприємств окремих галузей (паливної, металургійної тощо). Інтегральні райони характеризуються загальність внутрішніх економ. зв’язків, територіальною адміністративною цілісністю. За своїм масштабом, розміром території, місцем у територіальному поділі праці виділяють мікрорайони, мезорайони (2-3 області), макрорайони (бл.10 обл.).
Донецький (Донецька і Луганська); Придніпровський (Дніпропетровська і Запорізька); Північно-Східний (Харківська, Полтавська, Сумська); Столичний (Київська, Чернігівська, Житомирська); Причорноморський (Одеська, АРК, Херсонська, Миколаївська); Карпатський (Закарпатська, Львівська, Чернівецька); Подільський (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська); Центральний (Кіровоградська, Черкаська); Північно-Західний (Волинська, Рівненська)
31 Депресивні регіони України та шляхи їх розвитку.
32. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Донецького економічного району.
Донецький економічний район займає площу 53,2 тис. км2. або 8,8% території України з населенням 7887,0 тис. чол. Складається з Донецької та Луганської областей.
Митна інфраструктура:
Донецька обл.:
1) Східна (м.Донецьк): Горлівка, Краматорськ, Артемівськ, Слов’янськ, Донецьк-аеропорт.
2) Маріупольська: Азов-сталь, Азов-порт, Маріуполь-аеропорт, Сартана, Новоазовськ.
3) Амвросіївська: Успенка, Іловайськ.
Луганська обл.:
1) Луганська: Алчевськ, Ізварине, Довжанський, Свердловськ, Красна Талівка, красний Луч, Червона Мошла, Червонопартизанськ.
2) Старобільська: Лисичанськ, Сєверодонецьк, Лантратівка, Просяне, Танюшівка
3) ВМОЕ – м. Лисичанськ
В межах району розміщений Український Донбас (високорозвинутий ТВК із специфікою добувних галузей промисловості та відновною обробною промисловістю). Характерними ознаками є значний ПРП та потужний виробничий потенціал.
Основним багатством надр Донецького економічного району є кам'яне вугілля (від довгополумяного до антрацитів). Пласти кам’яного вугілля малопотужні товщиною 40 - 70 см. У районі виявлено родовища природного газу у Червонокопівську, Славяносербську, Борівському, Співаківському, Кружилівському. Є 21 газоперспективна площа.
У басейні річок Кальміус і Торець (Донецька область) та Айдар і Деркул (Луганська область) знайдено родовища бурих залізняків непромислового значення.
Донецький регіон має запаси наступних корисних копалин: кам'яної солі, вапняків, високоякісної крейди, вогнетривкі глини, цементного мергелю
Працює 21 виробниче об'єднання з видобутку вугілля, які включають 214 шахт.
Електроенергію в основному виробляють ДРЕС (Вуглегірська, Словянська, Миронівська, Міусинська, Лисичанська та ряд інших).
Також у регіоні розміщені підприємства гірничохімічного комплексу та коксохімічне виробництво. Машинобудівний комплекс регіону включає наступні підприємства:
ВО "Новокраматорський машинобудівний завод"; Горлівський машинобудівний завод;
Маріупольський завод важкого машинобудування; ВО "Луганський тепловозобудівний завод".
Регіон має 2487км. залізничних колій, довжина автошляхів - 13600 км., газо - нафтопроводи, продуктопроводи.
Екологічні проблеми: дефіцит чистої води, запиленість, загазованість, посухи, пилові бурі.
Регіон має 2487км. залізничних колій, довжина автошляхів - 13600 км., газо - нафтопроводи, продуктопроводи.