Малюнок 27.21. Включення буферної пам'яті для запам'ятовування кодів з виходів ацп.

Малюнок 27.22. Збільшення удвічі частоти перетворення вхідного сигналу за допомогою двох АЦП з буферами.

Ідея схеми дуже проста: використовується два АЦП і два буфери, які працюють по черзі, наприклад, парні вибірки вхідного сигналу обробляє один АЦП з своїм буфером, а непарні - інший АЦП з своїм буфером. В результаті запам'ятовування кодів вхідного сигналу здійснюється з частотою удвічі більше частоти перетворення кожного з АЦП. Наприклад, якщо кожний АЦП і кожний буфер працюють з частотою 10 Мгц, то результуюча частота перетворення складе 20 Мгц. Тактові сигнали АЦП і сигнали RDY на виходах АЦП повинні бути зсунуті один щодо іншого на половину періоду тактового сигналу. Читання зареєстрованих кодів з обох буферів також повинне бути організовано по черзі: перший код читається з першого буфера, другий - з другого, третій - знову з першого, четвертий - з другого і т.д. Об'єм обох буферів в даному випадку складається. Наприклад, при організації кожного буфера 64К X 8 результуючий буфер матиме організацію 128К X 8. Користуючись цим же принципом, можна підвищити частоту обробки вхідного сигналу за допомогою АЦП не тільки удвічі, але і втричі, в чотири рази і т.д. Необхідно тільки погодити в часі роботу відповідно трьох, чотирьох і т.д. АЦП, у кожного з яких повинна бути своя буферна пам'ять. Крім згаданих тут АЦП послідовно і паралельного типів існують ще і АЦП з проміжним перетворенням. В них вхідний аналоговий сигнал за допомогою аналогового інтегратора перетвориться в часовий інтервал між цифровими імпульсами або в частоту проходження цифрових імпульсів. Вихідний цифровий код, відповідний вхідному аналоговому сигналу формується в результаті вимірювання тривалості тимчасового інтервалу або частоти проходження імпульсів (малюнок 27.23). Якщо використовується вихідна частота, то такий АЦП називається «перетворювачем напруга- частота» (ПНЧ).

Малюнок 27.23. АЦП з проміжним перетворенням.

Такий підхід дозволяє за допомогою порівняно простих апаратних засобів одержати високу точність перетворення, не залежну від багатьох параметрів компонентів, що використовуються, і від характеристик навколишнього середовища.

В кінці треба ще раз відзначити, що приведені тут схеми сильно спрощені, для їх практичної реалізації необхідне знання не тільки цифрової схемотехніки, але і аналогової і аналого-цифрової схемотехніки, а також знання особливостей конкретних мікросхем ЦАП і АЦП. Проте розглянуті тут ключові принципи використовування ЦАП і АЦП і їх сумісного включення з цифровими схемами будуть корисні будь-якому розробнику.