24. Форми товароруху, фактори впливу на їх вибір, шляхи скорочення ланковості товароруху.

При доведенні тов від виробника до кінцевого споживача важливим є вибір форми товаро-руху. Ролзрізняють 2 форми товаро-руху:

1. складська –при якій переміщення товарів преривається у звязку з авезенням їх на проміжний склад.

2. Транзитна –постачання тов у роздрібноторговельну мережу безпосередньо з виробничіх підприємств.

При виборі форми товаро-руху аналізуються 2 показника: швидкість доставки, витрати оббігу.

Ланковість товаро-руху – це кількість торговельно-посередницьких ланок, через які товар проходить на шляху від виробника до споживача.

При прямому збуті виробник безпосередньо управляє всі процесом товаро-руху.

Прямий збут буде вигідним за таких умов:

• споживачів не багато і вони розташовані на відносно не великій території

• кількість запропонованого для продажу товару є достатньою, щоб покрити витрати на транспортувння

• обсяг партій є достатнім для заповнення транспортног засобу

• у виробника є розгалужена мережа власних фірмових магазинів

Продавати товари через посередника рекомендується за таких обставин:

1. ринок є географічно різноманітним, кількість споживачів є значною

2. необхідні досить часті термінові поставки невеликих партій товарів

3. невелика різниця між собівартістю і ціною реалізації не виправдовую витрат на організацію власної збутової мережі

25. Сутність, класифікація господарських зв’язків суб’єктів ринку, їх нормативне забезпечення та критерії оцінки ефективності здійснення.

Господарські зв’язки суб’єктів роздрібної торгівлі з постачальниками – це система економічних, правових,фінансових, організаційних та етичних відносин між незалежними та рівноправними суб’єктами, які виникають при виробництві товарів та доведенні їх до споживачів.

Суб’єктами господарювання які беруть участь у встановленні господарських зв’язків можуть бути як фізичні так і юридичні особи будь-яких форм власності і організаційно правових форм.

Класифікація господарських зв’язків: 1. За характером і метою: - економічні – спрямованні, на отримання прибутку; - соціальні – спрямовані на забезпечення пріоритетності інтересів споживачів і інтересів в цілому. 2. Структура і кількість учасників: - прямі – встановлюються між товаровиробником і суб’єктом роздрібної торгівлі, - непрямі або опосередковані – зв’язки в яких беруть участь посередники. 3 Термін дії: - умовно-постійні, - оперативні(разові) – при укладенні договору купівлі-продажу. 4. Ступінь урегульованості взаємовідносин суб’єктів ринку збоку державних органів: - г.з. з повним або частковим держ.регулюванням, які встановлюються шляхом розміщення держ.замовлення, застосування системи дотацій та контролю цін, - г.з., які формуються у процесі вільного вибору постачальників і покупців. 5. Місце знаходження партнерів: - внутрішні, - зовнішні.

Основні документи які регулюють взаємовідносини партнерів в Україні це: Господарський кодекс, Цивільний кодекс, Положення «Про поставки товарів народного споживання. Особливі умови поставки окремих видів товарів». Г.з. вважаються встановленими коли укладено договір поставки товарів. Договір є засобом, що регулює відносини партнерів і виконує наступні функції: - юридично закріплює відносин між партнерами, - визначає порядок, способи і послідовність здійснення дій партнерами, - передбачає способи забезпечення зобов’язань і наслідки їх не виконання.

Будь-хто з партнерів виступає з пропозицією про встановлення г.з. і укладання договору, така пропозиція називається оферта. Розрізняють тверду і вільну оферту. Тверда оферта – це письмова пропозиція на укладання договору, що була надіслана офертом одному потенційному покупцю, вільна оферта – декільком потенційним покупцям.

Ефективність господарських зв’язків значною мірою залежить від раціональної організації процесу товароруху.