92. Організація й обслуговування робочих місць .

Робоче місце – це частина виробничої площі, закріпленої за одним або групою робітників і оснащеної всім необхідним для виконання виробничого завдання.

Організація робочого місця передбачає його спеціалізацію, оснащення, розміщення усього необхідного на робочому місці у визначеному порядку, забезпечення найкращих умов праці.

Спеціалізація робочих місць передбачає встановлення їх раціонального виробничого профілю, закріплення певних робіт (операцій) за ознакою їх технологічної однорідності. Обслуговування робочого місця включає систему заходів щодо забезпечення виконавця всім необхідним для виконання виробничого завдання.

Обслуговування робочих місць здійснюється в розрізі наступних функцій:

• підготовчої;

• виробничої;

• інструментальної;

• налагоджувальної;

• ремонтної;

• контрольної;

• складської;

• ремонтно – будівельної;

• енергетичної;

• господарсько – побутової.

Обслуговування може реалізуватися за такими системами:

1. централізованою – обслуговування здійснюється робітниками спеціалізованого підрозділу підприємства;

2. децентралізованою – обслуговування проводиться цеховими службами;

3. змішаною – трудомісткі й складні роботи з обслуговування здійснюються спеціалізованим підрозділом, а дрібні – власними цеховими службами.

92. Умови праці. Охорона та безпека праці .

Умови праці на робочому місці, дільниці, цеху являють собою сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на працездатність і здоров’я людини в процесі праці.

Умови праці поділяються на:

1. санітарно-гігієнічні (ті, що характеризують зовнішнє середовище робочої зони);

2. психофізіологічні (ті, які обумовлені змістом праці);

3. естетичні (ті, що впливають на емоції працівника);

4. соціально – психологічні (ті, що характеризують взаємовідносини між членами трудового колективу).

Під охороною праці розуміють здійснення комплексу технічних (огородження небезпечних місць на виробництві, впровадження безпечної техніки, видозміна технології з метою ліквідації шкідливих робіт) та санітарно-гігієнічних (раціональне освітлення, створення сприятливих мікрокліматичних умов та ін.) заходів.

Існують три напрямки удосконалення умов праці:

1. Мінімізація впливу деяких факторів (шуму, вібрації, запилення, загазованості, випромінювання, небезпеки отримання механічних травм).

2. Максимізація таких факторів, як ергономічна, естетична та організаційна комфортність на робочому місці, морально-психологічний клімат в колективі, безпека праці, господарсько-побутова облаштованість та інше.

3. Оптимізація таких факторів, як освітлення, мікроклімат, демографічна і соціальна структура персоналу та інше.

Заходи по безпеці праці:

1. Повинна існувати інформація про небезпеку у вигляді плакатів, знаків, покажчиків, світових табло на машинах, механізмах, в будівлях, на робочих місцях.

2. Небезпечні для здоров’я і життя людей місця необхідно огороджувати.

3.Проведення спеціальних інструктажів з техніки безпеки, організація занять з цих питань, особливо з молодими працівниками.

Основним напрямком щодо створення сприятливих умов праці є проектування організації праці, тому обов’язковим розділом проекту організації праці на певному робочому місці є “Умови праці”.