80. Витрати на соціальне забезпечення .

Витрати на соціальне забезпечення працівників формуються за рахунок страхових зборів. Закон Укр. «Основи законодавства Укр. про загальнообов’язкове держ. соц. страх-ня» започаткував 4 види обов’язкового соц. страх-ня:

1. Пенсійне страхування, призначення якого полягає у наданні пенсій за віком, інвалідністю, втратою годувальника, реалізації профілактично - реабілітаційних заходів, виплаті допомоги на поховання пенсіонерів (роботодавці – 33,2%; найм. прац. – 0,5% від ПМ та 2% від суми, яка перевищує ПМ).

2. Страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, яке призначене для допомоги працівникам, котрі хворіють, жінкам у зв'язку з вагітністю і пологами, для надання допомоги при народженні дитини і для догляду за нею, виплати допомоги на поховання померлих працівників і т. ін.(роботодавці – 1,5%; найм. прац. – або 0,5% або 1%↑ ПМ; фіз.. особи – 2% від суми оподатк. доходу).

3. Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, за рахунок якого здійснюються профілактичні заходи щодо запобігання нещасних випадків, відновлення здоров'я і працездатності, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання тощо (роботодавці – 0,66-13,6%).

4.Страхування на випадок безробіття, цільове призначення якого полягає у виплаті допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги членам сім'ї безробітного та йому самому, відшкодуванні витрат, пов'язаних із професійною підготовкою, перепідготовкою або профорієнтацією, наданні допомоги роботодавцям для створення робочих місць тощо (роботодавці – 1,3%; найм. прац. – 0,5%; фіз.. ос. – 1,8%)..

Також існує медичне страхування, кошти якого спрямовуються на амбулаторне і стаціонарне лікування, надання готових лікарських засобів, проведення профілактичних та освітніх заходів, медичну діагностику, медичну реабілітацію осіб, які перенесли тяжкі операції або мають хронічні захворювання і т. ін.

81. Податки на заробітну плату.

Вартість відтворення робочої сили в значній мірі залежить від розміру податків на заробітну плату. До виплат із З/П, що мають податковий характер, відноситься нині лише прибутковий податок. Прибутковий податок справляється з заробітної плати, яка вже є зменшеною на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Податок на доходи фіз.. осіб – 15%.

82. Сутність, види та функції заробітної плати.

Кожний працюючий за наймом працівник отримує від роботодавця за виконану роботу заробітну плату, тобто визначену суму грошових коштів, які компенсують його витрати праці і забезпечують певний рівень задоволення особистих потреб, а також потреб членів його сім’ї. В ринковій економіці грошова компенсація є найбільш зручною формою компенсації, оскільки гроші є загальним товарним еквівалентом.

Для роботодавця заробітна плата являє собою витрати виробництва, і він прагне їх мінімізувати, особливо в розрахунку на одиницю продукцію. Для працівника заробітна плата є доходом, і він прагне її максимізувати.

Заробітна плата (або оплата праці) – це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виступає у формі будь – якого заробітку, виплаченого власником підприємства працівникові за виконану роботу.

Заробітна плата працівника незалежно від виду підприємства визначається його особистим трудовим внеском, залежить від кінцевих результатів роботи підприємства, регулюється податками і максимальними розмірами не обмежується.

Як соціально – економічна категорія заробітна плата служить:

основним засобом задоволення особистих потреб працюючих; економічним важелем, що стимулює розвиток суспільного виробництва, зростання продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво; засобом перерозподілу кадрів за галузями народного господарства. Основними видами заробітної плати є номінальна і реальна заробітна плата. Перша з них означає суму грошей, яку отримують працівники за свою працю. Друга – засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей.

Зростання заробітної плати може бути абсолютним і відносним. Якщо заробітна плата – це та частина суспільного продукту, яку одержують працівники і непрацюючі члени їх сімей для задоволення матеріальних і духовних потреб, то абсолютне зростання передбачає абсолютне збільшення цієї частини, а відносне – збільшення тієї частини, яка припадає на кожного працюючого.

Заробітній платі притаманні наступні функції :

відтворювальна (рівень заробітної плати повинен бути достатнім для забезпечення нормального відтворення робочої сили відповідної кваліфікації);

стимулююча (оплата праці повинна спонукати працівників до ефективних дій на робочих місцях);

регулююча (за допомогою оплати праці здійснюється перерозподіл робочої сили);

соціальна (заробітна плата повинна забезпечувати соціальну справедливість, тобто встановлювати однакову винагороду за однакову працю).