- •Праця і соціально-трудові відносини як об’єкти економічного дослідження.
- •Предмет і метод дисципліни.
- •Мета і завдання дисципліни.
- •Поняття ринок праці, ринок робочої сили та ринок робочих місць.
- •Місце ринку праці в ринковій економіці, зв’язок з іншими ринками.
- •Умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці. Загальні умови виникнення ринку праці:
- •Структура сукупного і поточного ринків праці.
- •Функції сучасного ринку праці. Функції сучасного ринку праці:
- •Особливості товару “ робоча сила”.
- •Фактори зміни попиту на працю та характеристика їх дії.
- •Фактори пропозиції праці та особливості їх дії в розвинутих країнах і в країнах перехідного типу.
- •Сегментація ринку праці за різними ознаками.
- •13 Класичний та неокласичний підходи до аналізу ринку праці.
- •14. Кейнсіанська модель зайнятості населення .
- •15. Монетаризм про умови забезпечення рівноваги на ринку праці.
- •16. Школа інституціоналістів про характер ринку праці.
- •17. Відмінні риси марксистського підходу до аналізу ринку праці.
- •18. Можливість застосування окремих положень економічних шкіл для оцінки стану на українському ринку праці.
- •19. Інфраструктура ринку праці .
- •20. Етапи формування ринку праці в Україні .
- •21. Характеристика сучасного етапу функціонування ринку праці.
- •22. Поняття відтворення населення .
- •23. Кількісна оцінка відтворення населення .
- •25. Поняття працезд віку, працезд-ті, трудових ресурсів.
- •27. Об’єкт та методи прогн-ня потреби в тр .
- •28. Баланс трудових ресурсів країни .
- •29.Схема балансу ринку праці .
- •30. Поняття і склад економічно активного та економічно неактивного населення. Використання показника еан у визначенні пропозиції праці.
- •31.Сутність соціально-трудових відносин .
- •32.Фактори формування соціально-трудових відносин.
- •33. Якість трудового життя як критерій оцінки соціально-трудових відносин.
- •34.Формування і регулювання системи соціально-трудових відносин в Україні.
- •35.Поняття зайнятості населення, її види .
- •36.Форми зайнятості населення .
- •37. Концепції зайнятості населення.
- •38. Активні і пасивні методи регулювання зайнятості.
- •39. Функції державної служби зайнятості .
- •Функції державної служби зайнятості:
- •40 Роль Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття у регулюванні зайнятості.
- •41. Причини і види безробіття .
- •42. Природна норма безробіття. Закон Оукена.
- •43. Соціально – економічні наслідки безробіття.
- •44. Показники оцінки рівня безробіття. Причини неточного визначення рівня безробіття.
- •45. Визначення статусу безробітного та поняття “ підходяща робота”.
- •46.Допомога по безробіттю .
- •47. Зміст, основні принципи та організація соціального партнерства.
- •48.Об'єднання роботодавців на ринку праці .
- •49. Роль профспілок в соціально-трудових відносинах.
- •50. Держава в системі соціального партнерства .
- •51. Сутність, структура і сектори роботи моп .
- •52. Основні сфери організаційно-практичної діяльності моп.
- •53. Взаємовідносини України з моп .
- •54. Особливості регулювання соціально-трудових відносин в різних країнах
- •55. Поняття і склад персоналу підприємств.
- •56. Мета та функції управління персоналом .
- •Основні етапи управління персоналом .
- •Основні етапи процесу управління персоналом:
- •Планування персоналу .
- •Формування персоналу підприємств. Трудовий договір. Посадова інструкція. Резюме.
- •Напрями адаптації персоналу .
- •Реалізація принципів раціонального використання персоналу.
- •Форми і способи професійного розвитку та навчання персоналу.
- •Методи оцінювання персоналу.
- •Поняття продуктивності і продуктивності праці, їх взаємозв’язок.
- •Поняття управління продуктивністю. Фактори низької продуктивності в сучасних умовах.
- •Методи вимірювання продуктивності. Багатофакторна модель вимірювання продуктивності.
- •Характеристика методів вимірювання продуктивності праці.
- •Класифікація резервів зростання продуктивності праці.
- •Методика планування продуктивності праці за факторами її зростання.
- •Сутність і зміст процесу нормування праці.
- •Робочих час, його склад і структура .
- •72. Види норм праці .
- •73. Методи нормування праці .
- •74. Методи вивчення ефективності використання робочого часу.
- •75. Перегляд норм праці .
- •76. Вартість робочої сили та фактори, що впливають на її розмір.
- •77. Показники оцінки вартості життя
- •78. Види доходів населення та напрямки їх використання.
- •79. Зміст і склад витрат роботодавців на робочу силу.
- •80. Витрати на соціальне забезпечення .
- •81. Податки на заробітну плату.
- •82. Сутність, види та функції заробітної плати.
- •83. Принципи та елементи організації оплати праці.
- •84. Тарифна система оплати праці та її елементи .
- •85. Форми і системи оплати праці.
- •86. Безтарифна система оплати праці.
- •87.Преміювання працівників .
- •88.Планування фонду оплати праці .
- •89.Державне регулювання оплати праці .
- •90.Договірне регулювання оплати праці .
- •91.Поняття організації праці, її напрямки .
- •Поділ і кооперування праці на підприємстві .
- •Організація й обслуговування робочих місць .
- •Умови праці. Охорона та безпека праці .
- •Режими праці і відпочинку .
- •Проектування організації робочих місць .
- •97. Колективні форми організації праці .
- •98. Інформац. Забезп-ня аналізу зайн-ті і труд. Відносин .
- •99. Сутність і цілі аудиту у трудовій сфері .
- •100. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
- •101.Аналіз використання трудових ресурсів .
- •102.Аналіз фонду оплати праці .
- •1. Праця і соціально-трудові відносини як об’єкти економічного дослідження.
Поняття управління продуктивністю. Фактори низької продуктивності в сучасних умовах.
Управління продуктивністю полягає у розробці рішень стратегічного і короткостр. хар-ру щодо використ. обмежених ресурсів підпр-ва з метою мінімізації його сук. витрат при випуску високоякісної продукції, а також у контролі за їх реалізацією.
Процес управління продуктивністю включає 4 етапи:
1.визнач. вимірювачів прод-ї і витрат та розрахунок показників факторної й заг. продуктивності;
2.оцінка результатів вимірювання продуктивності;
3.розробка планів підвищ. продуктивності і заходів контролю щодо їх реалізації;
4.здійснення заходів контролю та підвищ. продуктивності, а також вимірювання та оцінка впливу цих мір.
Щоб управління продуктивністю було успішним, необхідно ефективно і послідовно проводити повний комплекс робіт із залученням усіх груп працівників підприємства.
У тепер. час управління продуктивністю на вітч. підпр-вах ускладнюється негат. дією наступних факторів:
-низький рівень виробничих накопичень;
-розвиток інфляції;
-неефективна економічна політика держави;
-загальна криза народного господарства;
-енергетична криза;
-некерована платіжна заборгованість споживачів;
-невисокий рівень якості продукції;
-завищення цін на сировинні ресурси та енергоносії відносно цін на готову продукцію;
-висока витратність виробництва продукції;
-технічна відсталість підприємств;
-стійке старіння основних виробничих фондів;
-незадовільне використання паливно-енергетичних ресурсів;
-практична відсутність диверсифікації виробництва;
-складне екологічне становище у великих промислових центрах.
Методи вимірювання продуктивності. Багатофакторна модель вимірювання продуктивності.
Ефективне управління п-вом за критерієм продуктивності неможл. реаліз. без добре налагодженого вимірювання, результат якого полягає в отриманні кількісних оцінок. Розроблені і викор-ся 3 методи вимірювання продуктивності: нормативний, багатофакторний і багатокритеріальний.
Нормат. метод –організац. метод вимірювання прод-ті, орієнтований на розвиток системи вимірювання та оснований на активній участі персоналу. Норм. метод придатний для дрібних одиниць аналізу, таких як бригади, дільниці, відділи, а також для тих організацій, де важно кількісно визначити продуктивність.
Використ. норм. м. спрямоване на розв. ініціативи в колективах, на виявлення і порівн.. індивід. міркувань працівників, а також на перспективне виріш. виробнич. проблем при стратегічному плануванні.
Багатофакторний метод - базується на звітних даних про діяльність п-ва та його підрозділів. Процедура вимірювання прод-ті в цьому випадку спрямована “зверху вниз”, більш послідовно спирається на визначення прод-ті і використовує тільки коефіцієнти та індекси. На практиці багатофакторний метод реалізовано у вигляді багатофакторної моделі вимірювання продуктивності (БФМВП).
Використання БФМВП дозволяє:
-отримати загальний вимірювач продуктивності для підприємства;
-забезпечити аналітичну ревізію динаміки часткових і загальних показників в продуктивності;
-готувати фінансові звіти;
-виміряти вплив зрушень у продуктивності на прибутковість;
-оцінити ефективність окремих організаційно-технічних заходів;
-виявити пріоритети у плануванні.
Зручність БФМВП : розрахунок всіх її показників здійснюється автоматично, шляхом використання відповідної комп’ютерної програми. Вихідна інф-я для розрахунків: дані про випуск продукції, витрачання ресурсів та ціни на продукції і ресурси, тобто інформація, яка постійно фіксується у щоденних зведеннях. Тому вимірювати продуктивність можна за будь-який період: від тижня до року.
БФМВП дозволяє пов’язати продуктивність кожного ресурсу, зокрема прод. праці, з основним фінансовим результатом діяльності п-ва – прибутком.
Багатокритеріальний метод дозволяє виміряти і оцінити як безпосередньо саму продуктивність, так і заг. ефективність п-ва, яка оцінюється за 7-ма критеріями: результативність, економічність, якість, продуктивність, прибутковість, якість трудового життя, впровадження інновацій. Цей метод пов’яз. з попер. двома і баз-ся на їх метод. розробках.
Цей метод дозволяє розробити наочну й ефект. систему вимір. та оцінки прод-ті й ефективності. Він є ефективним інструментом ув’язки результатів вимірювання продуктивності і програм її підвищення.