- •Праця і соціально-трудові відносини як об’єкти економічного дослідження.
- •Предмет і метод дисципліни.
- •Мета і завдання дисципліни.
- •Поняття ринок праці, ринок робочої сили та ринок робочих місць.
- •Місце ринку праці в ринковій економіці, зв’язок з іншими ринками.
- •Умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці. Загальні умови виникнення ринку праці:
- •Структура сукупного і поточного ринків праці.
- •Функції сучасного ринку праці. Функції сучасного ринку праці:
- •Особливості товару “ робоча сила”.
- •Фактори зміни попиту на працю та характеристика їх дії.
- •Фактори пропозиції праці та особливості їх дії в розвинутих країнах і в країнах перехідного типу.
- •Сегментація ринку праці за різними ознаками.
- •13 Класичний та неокласичний підходи до аналізу ринку праці.
- •14. Кейнсіанська модель зайнятості населення .
- •15. Монетаризм про умови забезпечення рівноваги на ринку праці.
- •16. Школа інституціоналістів про характер ринку праці.
- •17. Відмінні риси марксистського підходу до аналізу ринку праці.
- •18. Можливість застосування окремих положень економічних шкіл для оцінки стану на українському ринку праці.
- •19. Інфраструктура ринку праці .
- •20. Етапи формування ринку праці в Україні .
- •21. Характеристика сучасного етапу функціонування ринку праці.
- •22. Поняття відтворення населення .
- •23. Кількісна оцінка відтворення населення .
- •25. Поняття працезд віку, працезд-ті, трудових ресурсів.
- •27. Об’єкт та методи прогн-ня потреби в тр .
- •28. Баланс трудових ресурсів країни .
- •29.Схема балансу ринку праці .
- •30. Поняття і склад економічно активного та економічно неактивного населення. Використання показника еан у визначенні пропозиції праці.
- •31.Сутність соціально-трудових відносин .
- •32.Фактори формування соціально-трудових відносин.
- •33. Якість трудового життя як критерій оцінки соціально-трудових відносин.
- •34.Формування і регулювання системи соціально-трудових відносин в Україні.
- •35.Поняття зайнятості населення, її види .
- •36.Форми зайнятості населення .
- •37. Концепції зайнятості населення.
- •38. Активні і пасивні методи регулювання зайнятості.
- •39. Функції державної служби зайнятості .
- •Функції державної служби зайнятості:
- •40 Роль Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття у регулюванні зайнятості.
- •41. Причини і види безробіття .
- •42. Природна норма безробіття. Закон Оукена.
- •43. Соціально – економічні наслідки безробіття.
- •44. Показники оцінки рівня безробіття. Причини неточного визначення рівня безробіття.
- •45. Визначення статусу безробітного та поняття “ підходяща робота”.
- •46.Допомога по безробіттю .
- •47. Зміст, основні принципи та організація соціального партнерства.
- •48.Об'єднання роботодавців на ринку праці .
- •49. Роль профспілок в соціально-трудових відносинах.
- •50. Держава в системі соціального партнерства .
- •51. Сутність, структура і сектори роботи моп .
- •52. Основні сфери організаційно-практичної діяльності моп.
- •53. Взаємовідносини України з моп .
- •54. Особливості регулювання соціально-трудових відносин в різних країнах
- •55. Поняття і склад персоналу підприємств.
- •56. Мета та функції управління персоналом .
- •Основні етапи управління персоналом .
- •Основні етапи процесу управління персоналом:
- •Планування персоналу .
- •Формування персоналу підприємств. Трудовий договір. Посадова інструкція. Резюме.
- •Напрями адаптації персоналу .
- •Реалізація принципів раціонального використання персоналу.
- •Форми і способи професійного розвитку та навчання персоналу.
- •Методи оцінювання персоналу.
- •Поняття продуктивності і продуктивності праці, їх взаємозв’язок.
- •Поняття управління продуктивністю. Фактори низької продуктивності в сучасних умовах.
- •Методи вимірювання продуктивності. Багатофакторна модель вимірювання продуктивності.
- •Характеристика методів вимірювання продуктивності праці.
- •Класифікація резервів зростання продуктивності праці.
- •Методика планування продуктивності праці за факторами її зростання.
- •Сутність і зміст процесу нормування праці.
- •Робочих час, його склад і структура .
- •72. Види норм праці .
- •73. Методи нормування праці .
- •74. Методи вивчення ефективності використання робочого часу.
- •75. Перегляд норм праці .
- •76. Вартість робочої сили та фактори, що впливають на її розмір.
- •77. Показники оцінки вартості життя
- •78. Види доходів населення та напрямки їх використання.
- •79. Зміст і склад витрат роботодавців на робочу силу.
- •80. Витрати на соціальне забезпечення .
- •81. Податки на заробітну плату.
- •82. Сутність, види та функції заробітної плати.
- •83. Принципи та елементи організації оплати праці.
- •84. Тарифна система оплати праці та її елементи .
- •85. Форми і системи оплати праці.
- •86. Безтарифна система оплати праці.
- •87.Преміювання працівників .
- •88.Планування фонду оплати праці .
- •89.Державне регулювання оплати праці .
- •90.Договірне регулювання оплати праці .
- •91.Поняття організації праці, її напрямки .
- •Поділ і кооперування праці на підприємстві .
- •Організація й обслуговування робочих місць .
- •Умови праці. Охорона та безпека праці .
- •Режими праці і відпочинку .
- •Проектування організації робочих місць .
- •97. Колективні форми організації праці .
- •98. Інформац. Забезп-ня аналізу зайн-ті і труд. Відносин .
- •99. Сутність і цілі аудиту у трудовій сфері .
- •100. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
- •101.Аналіз використання трудових ресурсів .
- •102.Аналіз фонду оплати праці .
- •1. Праця і соціально-трудові відносини як об’єкти економічного дослідження.
37. Концепції зайнятості населення.
Концептуально (тобто з позиції держави) виділяються наступні види зайнятості: повна та глобальна, примусова та добровільна зайнятість працездатного населення.
Під концепцією повною зайнятістю розуміється використання всіх придатних до участі у виробництві трудових ресурсів. Це означає, що кожен, хто хоче й може працювати, повинен бути забезпечений роботою. Ефективність використання трудових ресурсів забезпечується їх раціональним розподілом в територіальному і галузевому розрізах. Концепція повної зайнятості працездатного населення протягом довгого часу використовувалася в різних країнах. Зокрема, у капіталістичному світі ця концепція панувала до середини 70-х років XX ст. і базувалася на стимулюванні державою попиту на робочу силу.
Структурна перебудова виробництва, оновлення матеріальної бази новими технічними засобами, зниження темпів зростання обсягів виробництва загострили проблему безробіття. Це обумовило перехід до концепції глобальної зайнятості, базою якої є більш широке розуміння сфери прикладення праці. При цьому зайнятістю вважається не тільки участь у суспільному виробництві на постійній основі, але й тимчасова зайнятість, робота домогосподарок і т. ін. Одночасно мінімум оплати був витіснений гарантованим мінімальним доходом, джерелом якого при вимушеній незайнятості є фонд безробіття.
Примусова зайнятість зустрічалась в країнах з різними способами виробництва. Прикладом її застосування було закріплення в конституціях колишніх соціалістичних країн права і обов’язки працювати (повний робочий день і до пенсійного віку, бажано безперервно, для чого діяли стимули через черги на квартири, машини, путівки і т. ін.).
За умов добровільної зайнятості не існує будь - яких форм примусу до праці.
38. Активні і пасивні методи регулювання зайнятості.
Регулювання зайнятості в умовах ринкової економіки здійснюється в основному державою у відповідності до прийнятої політики (концепції) зайнятості.
У цілому методи та заходи щодо регулювання зайнятості поділяються на активні і пасивні.
Основними функціями держави, яка реалізує активну політику на ринку праці, є:
створення державних служб зайнятості, у тим числі центрів соціальної допомоги молоді;
сприяння створенню нових робочих місць у державному секторі, у тому числі шляхом організації суспільних робіт;
стимулювання розвитку приватного малого і середнього підприємництва як джерела робочих місць;
надання позик безробітним, одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації ними підприємницької діяльності;
професійна підготовка та перепідготовка робочої сили;
вирішення проблеми Б. молоді;
посилення територіальної та професійної мобільності робочої сили;
субсидування частини витрат підприємств на заробітну плату, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників;
сприяння застосуванню гнучких форм зайнятості.
Праця замість допомоги – такий стислий зміст активної політики держави на ринку праці.
В системі державних заходів щодо забезпечення продуктивної зайнятості велика увага приділяється гнучким формам зайнятості та використання робочого часу, які відіграють роль буферної зони між зайнятим і незайнятим населенням.
Переваги гнучких форм зайнятості та використання робочого часу: надають можливість вибору працездатному населенню між робочим часом і відпочинком;
допомагають підприємцям маніпулювати кількістю і якістю робочої сили, виходячи з потреб розвитку виробництва та економічної ситуації без звільнення кваліфікованих працівників;
дозволяють ефективно вирішувати проблеми праці жінок, пенсіонерів, студентів, іммігрантів тощо;
допомагають збільшити число зайнятих, не збільшуючи при цьому число робочих місць;
створюють можливість періодично поновлювати знання, проходити професійну перепідготовку;
на індивідуальному рівні дають можливість задовольнити потреби окремих громадян в поєднанні роботи з виконанням інших соціальних обов’язків або з оздоровленням.
За даними статистики західних країн, зараз приблизно 35 % зайнятих працюють в нестандартних режимах робочого часу (скорочений тиждень, розподіл робочих місць між двома працівниками і т. ін.).
Пасивна політика держави реалізується за допомогою двох основних методів: введення трудової повинності; надання допомоги по безробіттю.
Перший метод є непридатним для ринкової економіки, тоді як другий метод використовується у всіх країнах світу. Причому більш ніж у 80 % з них матеріальна допомога надається на основі систем страхування з Б., які в кожній країні мають свою специфіку.