
- •Праця і соціально-трудові відносини як об’єкти економічного дослідження.
- •Предмет і метод дисципліни.
- •Мета і завдання дисципліни.
- •Поняття ринок праці, ринок робочої сили та ринок робочих місць.
- •Місце ринку праці в ринковій економіці, зв’язок з іншими ринками.
- •Умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці. Загальні умови виникнення ринку праці:
- •Структура сукупного і поточного ринків праці.
- •Функції сучасного ринку праці. Функції сучасного ринку праці:
- •Особливості товару “ робоча сила”.
- •Фактори зміни попиту на працю та характеристика їх дії.
- •Фактори пропозиції праці та особливості їх дії в розвинутих країнах і в країнах перехідного типу.
- •Сегментація ринку праці за різними ознаками.
- •13 Класичний та неокласичний підходи до аналізу ринку праці.
- •14. Кейнсіанська модель зайнятості населення .
- •15. Монетаризм про умови забезпечення рівноваги на ринку праці.
- •16. Школа інституціоналістів про характер ринку праці.
- •17. Відмінні риси марксистського підходу до аналізу ринку праці.
- •18. Можливість застосування окремих положень економічних шкіл для оцінки стану на українському ринку праці.
- •19. Інфраструктура ринку праці .
- •20. Етапи формування ринку праці в Україні .
- •21. Характеристика сучасного етапу функціонування ринку праці.
- •22. Поняття відтворення населення .
- •23. Кількісна оцінка відтворення населення .
- •25. Поняття працезд віку, працезд-ті, трудових ресурсів.
- •27. Об’єкт та методи прогн-ня потреби в тр .
- •28. Баланс трудових ресурсів країни .
- •29.Схема балансу ринку праці .
- •30. Поняття і склад економічно активного та економічно неактивного населення. Використання показника еан у визначенні пропозиції праці.
- •31.Сутність соціально-трудових відносин .
- •32.Фактори формування соціально-трудових відносин.
- •33. Якість трудового життя як критерій оцінки соціально-трудових відносин.
- •34.Формування і регулювання системи соціально-трудових відносин в Україні.
- •35.Поняття зайнятості населення, її види .
- •36.Форми зайнятості населення .
- •37. Концепції зайнятості населення.
- •38. Активні і пасивні методи регулювання зайнятості.
- •39. Функції державної служби зайнятості .
- •Функції державної служби зайнятості:
- •40 Роль Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття у регулюванні зайнятості.
- •41. Причини і види безробіття .
- •42. Природна норма безробіття. Закон Оукена.
- •43. Соціально – економічні наслідки безробіття.
- •44. Показники оцінки рівня безробіття. Причини неточного визначення рівня безробіття.
- •45. Визначення статусу безробітного та поняття “ підходяща робота”.
- •46.Допомога по безробіттю .
- •47. Зміст, основні принципи та організація соціального партнерства.
- •48.Об'єднання роботодавців на ринку праці .
- •49. Роль профспілок в соціально-трудових відносинах.
- •50. Держава в системі соціального партнерства .
- •51. Сутність, структура і сектори роботи моп .
- •52. Основні сфери організаційно-практичної діяльності моп.
- •53. Взаємовідносини України з моп .
- •54. Особливості регулювання соціально-трудових відносин в різних країнах
- •55. Поняття і склад персоналу підприємств.
- •56. Мета та функції управління персоналом .
- •Основні етапи управління персоналом .
- •Основні етапи процесу управління персоналом:
- •Планування персоналу .
- •Формування персоналу підприємств. Трудовий договір. Посадова інструкція. Резюме.
- •Напрями адаптації персоналу .
- •Реалізація принципів раціонального використання персоналу.
- •Форми і способи професійного розвитку та навчання персоналу.
- •Методи оцінювання персоналу.
- •Поняття продуктивності і продуктивності праці, їх взаємозв’язок.
- •Поняття управління продуктивністю. Фактори низької продуктивності в сучасних умовах.
- •Методи вимірювання продуктивності. Багатофакторна модель вимірювання продуктивності.
- •Характеристика методів вимірювання продуктивності праці.
- •Класифікація резервів зростання продуктивності праці.
- •Методика планування продуктивності праці за факторами її зростання.
- •Сутність і зміст процесу нормування праці.
- •Робочих час, його склад і структура .
- •72. Види норм праці .
- •73. Методи нормування праці .
- •74. Методи вивчення ефективності використання робочого часу.
- •75. Перегляд норм праці .
- •76. Вартість робочої сили та фактори, що впливають на її розмір.
- •77. Показники оцінки вартості життя
- •78. Види доходів населення та напрямки їх використання.
- •79. Зміст і склад витрат роботодавців на робочу силу.
- •80. Витрати на соціальне забезпечення .
- •81. Податки на заробітну плату.
- •82. Сутність, види та функції заробітної плати.
- •83. Принципи та елементи організації оплати праці.
- •84. Тарифна система оплати праці та її елементи .
- •85. Форми і системи оплати праці.
- •86. Безтарифна система оплати праці.
- •87.Преміювання працівників .
- •88.Планування фонду оплати праці .
- •89.Державне регулювання оплати праці .
- •90.Договірне регулювання оплати праці .
- •91.Поняття організації праці, її напрямки .
- •Поділ і кооперування праці на підприємстві .
- •Організація й обслуговування робочих місць .
- •Умови праці. Охорона та безпека праці .
- •Режими праці і відпочинку .
- •Проектування організації робочих місць .
- •97. Колективні форми організації праці .
- •98. Інформац. Забезп-ня аналізу зайн-ті і труд. Відносин .
- •99. Сутність і цілі аудиту у трудовій сфері .
- •100. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
- •101.Аналіз використання трудових ресурсів .
- •102.Аналіз фонду оплати праці .
- •1. Праця і соціально-трудові відносини як об’єкти економічного дослідження.
20. Етапи формування ринку праці в Україні .
Етапи формування ринку праці в Україні поділяють в залежності від форм власності і залучення до праці. Національний ринок праці почав формуватися за радянських часів і пройшов наступні етапи:
Мілітаризація праці в умовах військового комунізму, риси якої виявилися в наступні десятиріччя через мобілізацію робочої сили й організацію примусових робіт.
Часткове відновлення конкурентно-ринкових відносин у сфері праці в умовах нової економічної політики, характерною особливістю якого є лібералізація жорсткої господарської дисципліни.
Одержавлення сфери праці на основі поєднання рис перших двох етапів і зміцнення технократичної моделі організації суспільної праці в умовах індустріалізації, колективізації й повоєнного відновлення господарства (зникнення альтернативних груп роботодавців; зростання неекономічних критеріїв значущості трудової діяльності й стимулювання; вагомість соціального походження й належності до керівної партії).
Консервація монопольного ринку праці на тлі економічного реформаторства 60 – 80 – х років (змін у сфері зайнятості в період економічних реформ не було).
Трансформація ринку праці з розширенням економічного впливу різних форм власності й різних видів господарської діяльності, інтеграції в світову економіку.
У дореформений період забезпечення зайнятості населення в Україні базувалося на командно-адміністративних методах: особи, які досягли віку шістнадцяти років і які не мали обмежень щодо здоров’я, повинні були або вчитися, або працювати. У супротивному випадку вони в примусовому порядку направлялися на роботу або переслідувалися законом (об’являлись “дармоїдами” ). Інакше, все працездатне населення країни було кріпосним у держави, яка приписувала, де і за якою професією треба працювати, яку заробітну плату отримувати, які мати пільги.
Характерною особливістю ринкової економіки є те, що людина самостійно приймає рішення, працювати їй або ні. Держава не може примусити людину працювати (Закон України “ Про зайнятість населення”).
21. Характеристика сучасного етапу функціонування ринку праці.
До головних рис сучасного етапу формування ринку праці в Україні відносять:
1. На зареєстрованому ринку праці спостерігається скорочення числа безробітних. Якщо рівняти рівень безробітних за грудень 2007-2010 років то динаміка досить яскраво зобразить зменшення кількості безробітних за останні роки. (грудень 2007 - 642,3 тис. ос.; грудень 2008 - 844,9 тис. ос., але протягом всього року рівень тримався у середньому біля 620 тис. ос.; грудень 2009 - 531,6 тис. ос. та грудень 2010 - 544,9 тис. ос., у середині року кількість безробітних навіть становила менше 400 тис. ос.)
2. Поступово зменшується кількість вакансій і збільшується навантаження на одне вільне робоче місце. У грудні 2007 року кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості становила 660,3 тис. ос., потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад дорівнювала 169,7 тис. осіб, навантаження на одне вільне робоче місце – 4 особи. У грудні 2008 року спостерігалася наступна ситуація: кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості становила 876,2 тис. ос., потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад дорівнювала 91,1 тис. осіб, навантаження на одне вільне робоче місце – 9 осіб. У грудні 2009 року: кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості становила 542,8 тис. ос., потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад дорівнювала 65,8 тис. осіб, навантаження на одне вільне робоче місце – 8 осіб. І у грудні 2010 року: кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості становила 564,0 тис. ос., потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад дорівнювала 63,9 тис. осіб, навантаження на одне вільне робоче місце – 9 осіб.
3. Має місце регіональна розбіжність у рівнях зайнятості і безробіття. За рівнем зайнятості у 2010 році найбільші показники мають Донецька (1981,1 тис. ос.), Дніпропетровська(1555,3 тис. ос.), Харківська (1275,6 тис. ос.) та Львівська (1101,2 тис. ос.) області. Найменші ж показники мають Чернівецька (384,7 тис. ос.) та Волинська (437,8 тис.ос.) області. Що стосовно рівня безробіття, то найбільші рівні у 2010 році мали Донецька (188,5 тис. ос.) та Дніпропетровська (116,6 тис. ос.) області, а найменші – Чернівецька (35,2 тис. ос.) та Волинська (40,1 тис. ос.). Отже з наведених даних досить яскраво видно цей розрив.
4.Чітко виражена “жіноча”, “молодіжна” і “сільська“ незайнятість, що пов’язано з дискримінацією в прийомі на роботу та реформуванням аграрного сектору економіки у 2009 році не спостерігається.
5.Ринок праці в Україні є гіпертрофованим тіньовим. Рівень прихованого безробіття досить високий, що може бути викликане збільшенням заборгованості держави по виплатам заробітної плати.
6.Низька професійно-територіальна мобільність робочої сили через негнучкість системи державної професійної освіти та дорожнечу житла.
7. Складна демографічна ситуація. Сьогоднішній і завтрашній стан ринку праці в Україні залежатиме від високого рівня народжуваності, який відзначався на початку 80-х років. Зараз цей контингент досягає працездатного віку і виходить на ринок праці. Отже, маємо природне зростання пропозиції.
8. Дешевизна робочої сили. Вартість робочої сили в Україні нижча, ніж в Західній Європі, США, Японії, Центральній і Східній Європі та країнах ближнього зарубіжжя.
В Україні продовжує підсилюватися податковий тиск на грошові доходи, причиною чого є зростання номінальної заробітної плати, у тому числі й через постійне підвищення державного мінімуму оплати праці, і тривале існування заниженого рівня неподаткового доходу громадян. Також негативно сказується на заробітній платі інфляція, яка значно знижує рівень реальної заробітної плати.
Таким чином, вітчизняний ринок праці на сучасному етапі свого розвитку глибоко деформований і функціонує з стійким порушенням стихійних регуляторів зайнятості, якими є вартість робочої сили і конкуренція. Підвищити їхній вплив на формування прогресивної структури зайнятості покликаний такий фактор, як роздержавлення сфери зайнятості, виникнення можливостей альтернативних форм зайнятості в інших секторах економіки, самозайнятості, підприємництва.