Тема 1

ДОКУМЕНТУВАННЯ ЯК ОДИН ІЗ ВИДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ю

ооооооаооаоосзооао^лоосізоосзаосзоосзоо

План

0 1. Документування як один із видів професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ. Предмет і завдання курсу «Юридичне документоведення» */ < £ <

0 2. Становлення документування та діловодства

0 3. Мова творів юридично-ділової писемності

0 4. Становлення і розвиток мови законодавчих актів

І ДОКУМЕНТУВАННЯ як ОДИН ІЗ ВИДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ & ли * 7 ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ

«ЮРИДИЧНЕ ДОКУМЕНТОВЕДЕННЯ» СЛІД й >'£ </ ї'

Процеси документування, службового .гшстува^лір/Е^лосновною складовою частиною професійної діяльності,афацівш«ЛчЛанів-Лнутрішніх сира» (ОВС)./ Саме в підготовці ділових паперів передусім виявляється професіоналізм та компетентність співробітника.

Об'єктами вивчення цієї навчальної дисципліни є документ, система документації, організаційні принципи й технологія документаційного забезпечення діяльності ОВС, заснована як на традиційних методахроботи з документами, так і на застосуванні комп'ю­терної техніки.

Пропонований л/-урс «Юридичне, до_/кум?нд,оведення » є однією з базових дисциплін, спрямованих на вироблення у працівників ОВС навичок правильного складання й оформ­лення службових документівл¹

У процесі вивчення курсу курсанти дізнаються про існуючі класифікації документів, набувають навичок укладання документів різних видів, відпрацьовують оформлення рек­візитів, отримують зразки діловаЛ пагшзів, .необхідних у практиЛнЖ шЛуЛсті .

Метою курсу «Юридичне декЛЦІнтоЬідедаїя» є; підготовка геурбшта до самостійної роботи з документами; надання відомостей щодо існуючих класифікацій документів, особливостей організації загального й таємного діловодста в системі Міністерства внутрішніх справ України, документообігу, контролю за виконанням, архівації доку­ментів; розвиток умінь і навичок напидання й оформлення документів різних типів.

Під час вивчення курсу «Юридичне доку'ментоведенн'я» здійснюються інтеграційні зв'язки з навчальними дисциплінами, такими як кримінальний і цивільний процес, адмі­ністративне право, оперативно-розшукова діяльність, режим таємності в ОВС, управлін­ня ОВС, юридична логіка, українське ділове мовленнЛ тощо.

У результаті опанування матеріалів курсу "кожен куреайт повинен знати: визначення документів і їх реквізити; елементи, що надають документові юридичної сили; основні державні стандарти, що використовуються при оформленні документів; класифікаційні ознаки документів; специфіку документообігу в системі МВС України та її механізми

Кожен курсант повинен уміти: вибирати необхідну лексичну, граматичну форму при написанні документів; правильно розташовувати реквізити, дотримуючись вимог держстандартів і відомчих нормативних актів; логічно викладати інформацію; організо­вувати документаційне забезпечення практичної діяльності; документувати процесуальні дії; систематизувати й зберігати документи. Кожен курсант повинен навчитись володіти: культурою оформлення документа; усталеними етикетними формами ділового лис­тування тощо.

Ї Ш

ІРІЇ НННШНИНННННННИІ млі лі лМШ 11 Ш ~

Правильність оформленая документів залежить від професійної підготовки та досві­ду працівників ОВС. !<"•' V ,

На практичних заняттях розглядаються документи, складаються їх зразки, аналізу­ються помилки з посиланням на курс українського ділового мовлення. Слід звернути увагу на терміни, з якими постійно будемо мати справу. Юридичне документоведення — це система науково обгрунтованих засад щодо юри­дичної техніки та лінгвістичних вимог до створення юридичних документів.

Юридична техніка — це сукупність визначення правил і прийомів найбільш раціо­нального викладу проектів законодавчих актів та рішень Кабінету Міністрів, які засто­совуються як при розробці змісту та структури правових приписів, так і втілення їх у життя; охоплює питання стилю, структури, мови, термінології правових актів та інші проблеми зовнішньої обробки нормативного матеріалу, за допомогою якої досягається високий рівень форми права.

Документоведення — об'єктивна необхідність, зумовлена розвитком цивілізації й ус­кладненням суспільних відносин; це наукова дисципліна, яка вивчає закономірності ство­рення документів у різних галузях людської діяльності й розробляє принципи побудови систем документування й діловодства.

Документування — сам процес створення документів. Це регламентований процес запису інформації на папері чи іншому носієві, що забезпечує юридичну силу, здійснюється за певними правилами, встановленими правовими актами чи виробленими традицією.

Результатом документування є документ — зафіксована на матеріальному носієві інформація з реквізитами, які дають змогу її ідентифікувати.

Носій — це матеріальний об'єкт, и|8з використовується для закріплення та зберігання на ньому мовної, звукової чи зображувальної інформації, у тому числі в перетвореному вигляді.

Поряд з паперами нині набули значного поширення й нові носії — магнітні стрічки, диски, які дають змогу використовувати для документування технічні й автоматизовані

засоби.

Документування припускає дотримання встановлених правил запису інформації, специфічних для кожного типу документів. Дотримання цих правил надає документам, які створюються, юридичної сили.

Юридичіна сила — властивість офіційного документа, яка надається йому чинним законодавством, компетенцією органу, що його видав, та встановленим порядком його оформлення. Юридична сила документа забезпечується встановленням для кожного виду документів комплексом реквізитів — обов'язкових елементів укладання документів.

Документознавство— це нормативно-правові акти, прийняті вищими органами дер­жавної влади чи безпосередньо волевиявленням народу і які мають юридичну силу.

Діловодство — галузь ведення службових і ділових документів. Полягає в документу­ванні відповідної діяльності та документообігу, тобто русі документів всередині устано­ви. Має переважно службовий характер. Відносини, що складаються з приводу діловод­ства, становлять сферу дії так званого службово-виконавчого права. Від правильної \/ організації діловодства багато в чому залежить успіх діяльності органів державної вла-

V ди, а також суб'єктів господарської діяльності тощо.

В усі часи діловодство становило важливу ділянку державної діяльності. У кожній країні вироблялися свої специфічні форми і назви діловодних служб та посад, форми державного діловодства, стиль діловодства і навіть ділова мова.

Діловодство в установах може бути частково або повністю централізоване. Його ве­дення покладається на спеціальні служби — управління справами, канцелярії чи секрета­ріати. Загальне керівництво роботою служб діловодства здійснюється керівниками уста­нов, на яких покладається у межах наданих їм прав ряд обов'язків і які відповідають за організацію діловодства в установі.

Загальні правила діловодства охоплюють документування управлінської діяльності установ, яка здійснюється шляхом видання розпорядчих документів відповідно до актів законодавства.

Діловодство включає правила складання текстів та оформлення службових доку­ментів встановленої форми на бланках установи (крім деяких внутрішніх документів) за відповідними вимогами до тексту документа, який повинен мати обов'язкові реквізити.

Окремий порядок і правила ведення встановлені для діловодства за зверненнями гро­мадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації.

За окремим порядком здійснюється діловодство для документів, що містять держав­ну або іншу таємницю, яка охороняється законом. Цей порядок визначається спеціаль­ними нормативно-правовими актами.

Діловодство в Україні, як правило, здійснюється державною мовою, якою є українсь­ка мова.

Поняття «діловодство» грунтується на понятті «документування».

Основними елементами діловодства є письмові документи та документування, тоб­то створення документів.

Діловодство є важливою складовою роботи кожної установи, у процесі якого беруть участь усі працівники апарату: одні створюють документи, інші забезпечують їх переда­чу, ще інші керуються цими документами в своїй практичній діяльності.

Особливості сучасного діловодства полягають насамперед у переведенні його на дер­жавну мову, широкому застосуванні комп'ютерних систем оброблення та друкування документів, необхідності дотримання вимог чинних державних стандартів у цій галузі.

Завжди слід пам'ятати, що правильно підготовлений і належним чином оформлений до­кумент — це свідчення високої культури його виконавця.