5. Графічні скорочення, абревіатури

Г\

У різноманітних документах застосовуються певні типи скорочень. Усі вони повинні відповідати вимогам правил орфографії та пунктуації. Правила скорочення слів у тек­стах ділових паперів закріплені державним стандартом. Скорочення виправдані, оскіль­ки вони зменшують час на складання тексту, заощаджують місце на папері і витрати на виготовлення документів.

Графічні скорочення — це економне позначення слів у документах. Особливість їх полягає в тому, що вимовляються вони в усному мовленні повністю і скорочуються лише на письмі. Після такого скорочення обов'язково ставиться крапка, якщо це не кілогра­мова чи метрична міра: (кг, т, мм, км, дм, г).

Основним критерієм скорочуваності є доступність.

Розрізняють два види скорочень: а) для зорового сприйняття; б) для вживання в пи­семній мові.

Графічні скорочення для зорового сприйняття не мають граматичного оформлення, позначаються малими літерами, записуються :

а) через дробову риску: о/с (особовий склад), в/ч (військова частина), р/р (розрахун­ковий рахунок), п/н (порядковий номер) тощо.

кови

кови

б) через дефіс: м-ць (місяць), б-ка (бібліотека), в-во (видавництво), р-н (район) , ф-ція (функція) тощо.

При вживанні в писемній мові слова скорочуються на приголосну, після якої ста­виться крапка: кв. (квартира), гр. (громадянин), див. (дивись), обл. (область), с. (село), опор, (сторінка), укр. (український) тощо.

Абревіатура — скорочене складне слово (іменник), утворене з початкових звуків, початкових літер чи початкових частин слів, на основі яких твориться скорочення. За вимовою розрізняють такі види абревіатур:

1. Ініціальні (буквені) — утворені поєднанням назв перших букв кількох слів. На письмі вони передаються великими буквами. Наприклад: МВС, ОРД, ДАІ, КПК, РВВС, ЧАЕС, СБУ, ВЛК, РУ, ГУ МВС, КРУ тощо.

2. Звукові — утворені від перших літер тих слів, які стали основою для їх утворення: вуз, райвно, завуч, неп тощо.

3. Складові — утворені від початкових частин кожного твірного слова: Мін'юст, Інтерпол, Донбас, Мінфін, юрфак, комбат тощо.

4. Змішані — утворені за допомогою частини слова та цілого слова: Інюрколегія, спец­полк, 'огїергрупа, райвідділ, адміннагляд, меддопомога, темплан, державтоінспекція, опер­. уповноважений тощо.

Абревіатура має граматичне значення, функціонує як в усному, так і в писемному мовленні.

У наш час абревіатури дость часто використовуються у сфері діловодства. Багато з них стали загальновживаними і увійшли в словниковий запас людей як повноправні лек­сичні одиниці. Вони постійно вживаються в різних стилях писемної мови, в тому числі й в офіційно-діловому.

Вимова абревіатур багато в чому залежить від кількості, а також розміщення в ній голосних і приголосних звуків. Найголовнішими закономірностями вимови абревіатур можна вважати такі.

1. Абревіатури вимовляються як звичайні слова, за звуками: міськвно, соцзабез, загс тощо.

2. За звуками вимовляються також ініціально-звукові абревіатури, що складаються

з ініціалів: ДТП, ПГІС, НАВСУ, КПП тощо.

Однолітерні абревіатури з цифрами вимовляються за назвами цифр: Т- 34, Т- 150, АН-14.