- •1.1. Комунікація як об'єкт дослідження
- •1.2.Модель Якобсона
- •1.3. Модель Шеннона-Вівера
- •1.5. Модель Jloтмана
- •Адресант Текст Адресат
- •1.6. Модель знака
- •1.6.1. Знак за Соссіором
- •1.6.2. Знак за Пірсом
- •1.6.3. Знаки за Якобсоном
- •1.6.4. Знаки в семіотиці кіно
- •1.7. Що таке комунікація?
- •2.1. Комунікація як чинник суспільства
- •7. Успіх пропаганди за часів першої світової війни. В історії ця
- •2.3. Науки, що вивчають комунікацію
- •2.3.1. Традиційний підхід
- •2.3.2. Загальнотеоретичний підхід
- •2.3.3. Прикладний підхід
- •2.3.4. Філологічний підхід
- •2.3.5. Психологічний і соціологічний підхід
- •3.1. Семіотичний аналіз
- •3.3. Прагматичний аналіз
- •3.4. Структурний аналіз
- •3.5. Пропагандистський аналіз
- •3.6. Мотиваційний аналіз
- •3.7. Аналіз політичних текстів
- •4.1. Комунікативна стратегія і комунікативний процес
- •4.2. Елементарні складники комунікативного процесу
- •4.3. Приклади головних комунікативних каналів
- •4.3.1. Вокальний (слуховий)
- •4.3.2. Візуальний (зоровий)
- •4.3.3. Тактильний
- •4.3.4. HioxoBiiii
- •4.4. Посткомунікативні процеси
3.7. Аналіз політичних текстів
Коптснт-аналіз працював •з текстами політичних лідерів за допомоги формальних методик, як якісні ж методи аналізу цього самого об'єкта запропоновані два підходи -когнітивне картування та операційне кодування. Загалом йдеться про спробу змодслюватп інтереси, вподобання, типові реакції політичного лідера, його уявлення про друзів та ворогів. Така модель дасть можливість прогнозувати поведінку лідера в тих майбутніх обставинах, які пас цікавитимуть. Наприклад, чи почне чи ж ні цей лідер військові дії, чи полюбляє він ризикувати чи ж виважувати свої рішення тощо. Це досить важливий об'єкт, коли йдеться про тексти, що пов'язані з такою предметною цариною, як національна безпека,
Операційний код можна розглядати як більш абстрактний погляд на лідера, це, так би мовити, його структурована картина світу. Когнітивна карта - цс уявлення лідера з конкретної предметної царини, яке часто моделюється у вигляді графів, що показують каузацію різних ситуацій, взаємозв'язок між ними, як він уявляється самому лідерові.
Один з фундаторів операційного кодування А.Джордж запропонував звернути увагу на два різновиди уявлень лідера, які він назвав філософськими та інструментальними. До перших він зараховує: фундаментальне уявлення про політику та політичний конфлікт; імідж опонента; загальні уявлення про тс, як досягти головних політичних результатів; межу передбачуваності політичних результатів; як лідери можуть впливати на ситуацію та на історію;
якою є роль випадку.
Що стосується інструментального рівня, то тут А.Джордж підкреслює такі особливості тактики і стратегії лідера: найкращі підходи до вибору цілей; як досягти цілей найефективнішим чином;
як враховується ризик політичних дій; погляд на терміни виконання дій; різні засоби досягнення мети.
Ми будуємо таке загальне уявлення, але про конкретного лідера, тому воно є. досить конкретним. І базується ця модель на висновках, які можна зробити саме з текстів. Виступи лідера підказують нам його вподобання та вказують на його ворогів. Тексти дають можливість змодслювати загальний погляд на світ цього лідера. Амсрикано-кубинська криза 1962 р. засадово була спричинена двома
54
m uiiiMii поглядами на еві і, що не давало змоги адекватно тлумачити ті самі події різними дійовими особами. М.С.Хрущов і Радянський Союз розглядали розташування радянських раке r як об'ґкіпивіїин перебіг історії, як прояв визвольної боротьби всіх народів, їхнього прагнення до соціалізму и проти американських імперіалістів; з їхнього погляду, ця військова дія не мала нічого особливого, йшов звичайний історичний процес. Дж.Ксннсді і США, навпаки, розглядали цей вчинок як суб\ктивнии! як активну агресію з боку радянських лідерів і відповідно намагалися реагувати на неї.
Гой, хто читає текст з метою такого аналізу, намагається прочитати в ньому набагато більше, ніж вкладав у нього автор, віднайти підказку щодо його реальних, справжніх цілей, щодо його уявлень про те, як саме побудований світ. Навести на це можуть, наприклад, використовувані метафори. З того, що ми кажемо "Я розбив його аргументи" або "Я переміг у суперечці", дослідники роблять висновок, що нашим уявленням про суперечку є війна.
Когнітивне картування намагається побудувати ланцюжки ситуацій за схемою "причина-наслідок". Центральним вважається ланцюжок, що найчастіше використовується лідером. Когнітивне картування демонструє, де саме лідер може шукати альтернативи своїх рішень. І, на відміну від операційного кодування, когнітивне картування вимагає брати до уваги кожну нову подію, оскільки воно досить тісно пов'язане з контекстом.
І той, й інший підходи мають продемонструвати нам, наскільки конкретними можуть бути моделі реальних лідерів, як вони можуть розкривати нам проходження процесу прийняття рішень'.
'Див.: Язык и моделирование социального взаимодействия M., 1987; Партии 11 Б Лингвистические методы в концептуальной реконструкции // Системные исследования :
Гжсгодник. 1986. M, 1987; Паршин П.Ь Об использовании лингвистических методов при анализе политической концепции автора текста // Математика в изучении средневековых човсствовагсльных источников М, 1986; Луков В. Б.. Сергеев В. М., Опыт моделирования мышления политических деятелей. Отто фон Бисмарк, 1866-1876 // Воир. кибсрнст. Логика рассуждений и ее моделирование - М., 1983; Сергеев 8.М.. Ііммбурекии В.Л. Когнитивные механизмы принятия решений: модель и приложения в гюлитологии и истории // Компьютеры и иоіпание : Очерки когитологип - М-, 1990; І(ь!мб\'рекіііі В.. Л Метаистория и теория трагедии:
к но пике политики // Общ. науки и совр. 1993. - X" 5; Ликчфф Д, Джонепн М. Ме'і;ч|іі которыми мы живем // Теория метафоры. - М., 1990.
55
Розділ 4 КОМУНІКАТИВНІ ПРОЦЕСИ
