- •1. Сутність і значення фінансового ринку
- •3. Структура фінансового ринку. Класифікація фінансових ринків.
- •Фінансові активи. Визначення, види і властивості фінансових активів.
- •5. Акції. Визначення і види акцій, їх особливості, права утримувачів.
- •Облігації. Визначення і види облігацій.
- •Векселі та приватизаційні папери на фінансовому ринку.
- •8. Випуск та обіг депозитарних розписок.
- •9.Емісія цінних паперів.
- •10. Ринок фінансового посередництва. Функції фінансових посередників.
- •Андеррайтинг. Функції андеррайтерів.
- •Особливості випуску і обігу цінних паперів в Україні.
- •Класифікація цінних паперів.
- •14. Біржові операції з цінними паперами.
- •Лізингові послуги.
- •Факторингові послуги.
- •Брокерська діяльність на фінансовому ринку.
- •Дилерська діяльність на фінансовому ринку.
- •Банківська система.
- •Діяльність спеціалізованих та універсальних банків
- •Основні функції та операції комерційного банку.
- •Ф’ючерсні угоди.
- •Визначення і види форвардних угод.
- •25. Сутність і види свопів.
- •Визначення і види опціонів.
- •26. Процентний та валютний своп.
- •27. Діяльність інвестиційних компаній на фінансовому ринку.
- •29. Вітчизняні інститути спільного інвестування.
- •28. Діяльність інвестиційних фондів на фінансовому ринку.
- •30. Страхові компанії. Діяльність страхових компаній на фінансовому ринку.
- •31. Пенсійні фонди. Діяльність Пенсійних фондів на фінансовому ринку.
- •32. Діяльність кредитних спілок та довірчих товариств на фінансовому ринку.
- •33. Суб’єкти, інструменти та функції грошового ринку.
- •34. Безстрокові, термінові та ощадні вклади.
- •35. Суб’єкти та інструменти ринку капіталу. Роль ринку позичкового капіталу в процесі трансформації накопичень в інвестиційні ресурси.
- •36. Державний кредит, його форми та види.
- •37. Банківське кредитування. Види кредитів та принципи банківського кредитування.
- •38. Кредити під заставу та гарантію.
- •39. Позики фізичним особам, види та форми.
- •40. Комерційний кредит.
- •41. Кредитний ризик. Управління кредитним ризиком у банках.
- •42. Суб’єкти, інструменти та функції валютного ринку.
- •43. Види операцій з валютою.
- •44. Міжнародні розрахунки.
- •45. Інкасо. Види інкасо.
- •46. Акредитивна форма розрахунків.
- •47. Суб’єкти, інструменти та функції фондового ринку.
- •48. Історія розвитку фондового ринку.
- •49. Фондові ринки та фондові біржі світу.
- •50. Фондові індекси.
- •51. Ф’ючерс. Визначення, види ф’ючерсних угод
- •52. Валютні опціони.
- •53. Основні елементи державного регулювання фінансового ринку. 54. Органи державного регулювання фінансового ринку в Україні.
- •55. Порядок переміщення валюти через митний кордон України.
- •56. Правила переказу іноземної валюти за межі України.
- •57. Порядок використання готівкової валюти на території України.
- •58. Форвардні угоди з купівлі – продажу валюти.
- •59. Саморегульовані організації фінансових посередників.
- •60. Поняття і основні види ризиків, оцінювання ризиків.
- •61. Механізм оцінювання фінансових активів.
- •62. Оцінювання дохідності операцій з фінансовими активами..
- •63. Основи функціонування валютного ринку в Україні.
- •64. Визначення і суть строкових угод.
- •65. Державні цінні папери: види, цілі випуску, способи виплати доходів.
- •66. Муніципальні цінні папери: види, загальна характеристика.
Лізингові послуги.
Сьогодні на ринку лізингових послуг можна виділити два основних види лізингу: фінансовий та оперативний. Особливостями оперативного лізингу є:
орендодавець не планує покрити всі свої витрати за рахунок надходжень від орендаря;
строки зносу є більшими за строки угоди лізингу (тобто строк угоди не перевищує строк амортизації);
ризик втрати, псування майна лежить в основному на лізингодавці;
по закінченні встановленого терміну майно звичайно повертається лізингодавцю;
сам об'єкт лізингу залишається у власності лізингодавця та обліковується у нього на балансі.
Існує два види оперативного лізингу:
рейтинг - короткостроковий лізинг (від 1 дня до 1 року, без права наступного придбання лізингоодержувачем об'єкта лізингу);
хайринг - надання об'єкта лізингу на строк понад 1 року без права викупу лізингоодержувачем об'єкта лізингу.
Оперативний лізинг припускає багаторазове надання об'єкта лізингу в оренду. Фінансовий лізинг передбачає виплату протягом твердо встановленого періоду сум, які достатні для повної амортизації капітальних вкладень і здатні забезпечити лізингодавцю прибуток. Характерні особливості цього виду лізингу:
вибір об'єкта лізингу здійснює лізингоодержувач;
лізингоодержувач має право використовувати об'єкт лізингу протягом усього строку угоди;
строк фінансового лізингу, як правило, не менше за строк повної амортизації об'єкта лізингу;
витрати на утримання об'єкта лізингу несе лізингоодержувач;
існує можливість викупу об'єкта лізингу після закінчення терміну угоди.
Найпростіша схема лізингової операції передбачає:
подачу заяви клієнтом, в якій зазначаються об'єкт лізингу, його характеристики, бажаний строк угоди тощо. Також надаються фінансові документи;
аналіз документів і прийняття рішення щодо підписання договору про лізинг;
передача об'єкта лізингу.
Лізингова послуга виникає таким чином: на прохання клієнта банк купує майно (обладнання, транспортні засоби, обчислювальну техніку та інше) і приймає на себе практично всі зобов'язання власника: відповідальність за зберігання майна, внесення страхових платежів, сплату майнових податків. Клієнт, на прохання якого було придбано майно, укладає з банком угоду про оренду, в якій визначаються, разом з іншими умовами, розмір та періодичність орендної плати. До складу лізингового платежу включаються амортизаційні відрахування, плата за ресурси, лізингова маржа, премія за ризик.
Факторингові послуги.
Факторинг - одна з нетрадиційних банківських послуг, що з'явилася у банківській практиці у 50-х роках. Факторинг - це операція, що поєднує в собі кредитування клієнта з метою формування обігового капіталу, а також ряд посередницько-комісійних послуг. Суть факторингу полягає в тому, що банк купує у клієнта право на вимогу боргу. Як правило, банком купуються дебіторські рахунки, пов'язані з поставкою товарів чи наданням послуг. Також банк може надавати клієнту ряд інших послуг, таких як ведення бухгалтерії, інформаційні, юридичні послуги. У факторингу беруть участь три сторони:
фактор (спеціалізована установа, спеціальний відділ комерційного банку);
постачальник;
покупець.
Розрізняють два види факторингу:
Конвенційний, який є комплексною системою обслуговування клієнта і зосереджує в собі бухгалтерські, юридичні, консультаційні та інші послуги. Фактично за клієнтом зберігаються лише виробничі функції;
Конфіденційний, що обмежується тільки дисконтуванням рахунків-фактур. Переваги цього виду факторингу для клієнта полягають у тому, що він є більш незалежним від банку.
Факторингова послуга може надаватись банком як в поєднанні з фінансуванням, так і без фінансування. При факторингу без фінансування клієнт подає фактору документи, що підтверджують відвантаження товару, а фактор зобов'язується отримати на користь клієнта грошові кошти. Тобто роль фактора зводиться до інкасування фінансових документів. Факторинг з фінансуванням полягає в тому, що фактор купує рахунки-фактури клієнта і виплачує йому грошові кошти у розмірі 80-90% від суми боргу. Решта 10-20%, що лишилися, банк утримує як компенсацію ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає утриману суму клієнтові. Факторингова послуга оформляється шляхом укладання угоди між банком і клієнтом, в якій має бути зазначено вид факторингу: закритий чи відкритий. При відкритому факторингу дебіторам надсилається повідомлення про укладання угоди і пропонується здійснити платежі безпосередньо фактору. При закритому факторингу дебітори направляють кошти клієнту, а той розраховується з фактором.