1. Облігації. Визначення і види облігацій.

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому термін з виплатою фіксованого процента 1. В залежності від емітента:

• Державні (є найменш ризикованими).

• Корпративні.

2.В залежності від типу:

• Процентні: періодично через певний термін має сплачуватись визначений в умовах випуску процент, який називають купонним.

• Безпроцентні (дисконтні) або облігаціями "з нульовим купоном", процентні виплати не здійснюються, проте такі облігації продаються за ціною, меншою від ціни погашення. В такому разі кажуть, що облігація продається зі знижкою, або дисконтом.

Існують так звані цільові облігації. За ними, як і за безпроцентними, не здійснюються процентні виплати, але при закінченні терміну обігу надаються визначені в умовах емісії товари чи послуги. Облігації підприємств можуть бути як іменними, так і на пред'явника, а облігації внутрішніх республіканських та місцевих позик випускаються тільки на пред'явника. Облігації можуть перебувати у вільному обігу на ринку або мати обмежене коло обігу залежно від умов випуску.

2. Векселі та приватизаційні папери на фінансовому ринку.

Вексель - цінний папір, що підтверджує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) спла­тити після настання певного терміну визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачеві). В Україні використовуються два види векселів:   1. простий;   2. переказний (тратта). Простий вексель являє собою борговий цінний папір, який містить просту, нічим не обумовлену обіцянку векселедавця виплатити певну суму грошей при настанні певного терміну. Переказний вексель - це борговий цінний папір, який містить нічим не обумовлене письмове розпорядження креди­тора, адресоване боржнику, про те, щоб останній виплатив за пред'явленням або в день, указаний у векселі, певну суму гро­шей певній особі, або за наказом останньої, або пред'явнику векселя. Передача переказного векселя здійснюється за допомогою індосаменту. Індосамент виконується на звороті векселя або на додатковому аркуші (алонжі). У разі використання алонжа ос­танній має бути прикріплений до векселя. За своїм змістом індосамент повинен бути простим і нічим не обумовленим.

За формою передачі індосамент може бути двох видів: імен­ний та бланковий. Іменний індосамент повинен мати дві не­обхідні частини: підпис особи, що передає вексель, і вказівкунового векселетримача, якому передається право за векселем. Для передачі векселя за бланковим індосаментом достатньо лише підпису індосанта. Отримавши вексель за бланком, векселе­тримач має три можливості: заповнити бланк від імені третьої особи (або й від власного імені), індосувати в свою чергу вексель через бланк або ж на чиєсь ім'я або ж передати вексель третій особі, не заповнюючи бланка та не надписуючи індосаменту.

Приватизаційні цінні папери - особливий вид державних цінних паперів України, що свідчать про право власника на безкоштовне одержання в процесі приватизації частини майна державних підприємств, державних житлового і земельного фондів. Емітент - Національний банк України. Використовуються для обміну на документи, що свідчать про право власності на придбані об'єкти приватизації. За законодавством України до них належать: приватизаційний майновий сертифікат, житловий чек, земельна бона. Право на отримання у власність приватизаційних паперів мають усі громадяни України, які постійно проживали або пе­реїхали на постійне проживання в Україну до 1 січня 1992 р.

Обіг приватизаційних паперів має низку специфічних рис:

а) приватизаційні папери вільному обігу не підлягають; б) їх продаж або відчуження іншим способом є недійсним; в) за приватизаційними паперами дивіденди або відсотки не нараховуються і не сплачуються; г) зазначені папери не можуть використовуватися як засіб розрахунку або як застава для забезпечення платежів та кредитів; д) приватизаційні папери, придбані з порушенням законо­давчих вимог, вважаються недійсними.