61. Механізм оцінювання фінансових активів.

Під комплексною оцінкою фінансового активу розуміють визначення його основних характеристик: ліквідності, ризиковості, дохідності тощо. При цьому насамперед підлягають визначенню поточна вартість активу та реальна ставка доходу, яку він забезпечує інвестору, або необхідна ставка доходу, яку фінансовий актив має забезпечити інвестору відповідно до його ризиковості та ліквідності. Оцінювання фінансових активів здійснюється як на первинному, так і на вторинному ринках. На первинному ринку оцінювання полягає у встановленні такої ставки доходу за фінансовим активом, яка б відповідала ступеню його ризиковості, ринковим процентним ставкам, кредитному рейтингу емітента. На вторинному ринку здійснюються угоди купівлі-продажу цінних паперів юридичним і фізичним особам через посередництво інвестиційних інститутів після первинного розміщення цінних паперів за певною ціною. Вторинний ринок включає в себе неорганізований (позабіржовий) та організований (біржовий) ринки. На вторинному ринку оцінювання фінансових активів здійснюється за допомогою їх переоцінки, коригування ринкової ціни так, щоб фінансовий актив певного рівня ризику забезпечував відповідний рівень доходу.

62. Оцінювання дохідності операцій з фінансовими активами..

Дохідність операцій з купівлі-продажу фінансових активів на вторинному ринку, як правило, розраховують на основі короткострокових часових періодів (менш як рік) у вигляді річної процентної ставки. Так само визначають дохідність короткострокових фінансових активів. Для визначення дохідності операцій з фінансовими активами на вторинному ринку використовують формулу:

• де Рn — ціна продажу чи погашення фінансового активу;

• Рk — ціна купівлі фінансового активу на ринку;

• В — процентні чи дивідендні виплати за період t;

• Т — часова база (365 або 360 днів);

• t — період володіння фінансовим активом.

Дохідність операцій з обліку векселя, як і дохідність будь-якої операції з фінансовими активами на вторинному ринку, може бути розрахована на основі формули. Відповідний дохід називається купонно-еквівалентним доходом: де N — визначає ціну продажу, або номінальну вартість боргового зобов'язання, за якою відбудеться погашення; Р— поточна ринкова ціна зобов'язання. Розглянемо склад прибутковості на прикладі акцій, зокрема зростання її курсової вартості за період і дивідендні виплати. Для простих акцій формула зростання має вигляд , де Так — прибутковість акції; Вд — дивідендні виплати за акціями.

63. Основи функціонування валютного ринку в Україні.

Валютний ринок — це система економічних та правових відносин між споживачами, продавцями валюти та державою з приводу купівлі-продажу іноземних валют, банківських металів, платіжних документів та цінних паперів в іноземних валютах, а також здійснення кредитне-депозитних та інших операцій з валютою. Основними операціями, що проводяться суб'єктами ринку з валютними цінностями, є обмінні (конверсійні) операції, кредитно-депозитні операції, інвестиції в цінні папери, пономіновані в іноземних валютах, інші інвестиції.Валютні ринки функціонують цілодобово. Свою роботу вони починають на Далекому Сході в Новій Зеландії, потім проходять послідовно годинні пояси — в Сіднеї, Токіо, Франкфурті-на-Майні, Лондоні й закінчують день у Нью-Йорці та Лос-Анжелесі. Відлік годинних поясів традиційно ведеться від нульового меридіану, що проходить через Гринвіч (передмістя Лондону), а час має назву світового, або GMT (Greenwitch Meridian Time). Національні валютні ринки працюють, як правило, 8—9 год. Зручне розташування України в середньому часовому поясі дає змогу українським банкам у звичайні робочі години зв'язуватись майже з усіма валютно-фінансовими центрами: з ранку до півдня можна зв'язатись з Токійським центром, Лондонський ринок починає працювати приблизно з 10.00 за київським часом, а після 15.00 починаються операції в Нью-Йорку.