- •1. Сутність і значення фінансового ринку
- •3. Структура фінансового ринку. Класифікація фінансових ринків.
- •Фінансові активи. Визначення, види і властивості фінансових активів.
- •5. Акції. Визначення і види акцій, їх особливості, права утримувачів.
- •Облігації. Визначення і види облігацій.
- •Векселі та приватизаційні папери на фінансовому ринку.
- •8. Випуск та обіг депозитарних розписок.
- •9.Емісія цінних паперів.
- •10. Ринок фінансового посередництва. Функції фінансових посередників.
- •Андеррайтинг. Функції андеррайтерів.
- •Особливості випуску і обігу цінних паперів в Україні.
- •Класифікація цінних паперів.
- •14. Біржові операції з цінними паперами.
- •Лізингові послуги.
- •Факторингові послуги.
- •Брокерська діяльність на фінансовому ринку.
- •Дилерська діяльність на фінансовому ринку.
- •Банківська система.
- •Діяльність спеціалізованих та універсальних банків
- •Основні функції та операції комерційного банку.
- •Ф’ючерсні угоди.
- •Визначення і види форвардних угод.
- •25. Сутність і види свопів.
- •Визначення і види опціонів.
- •26. Процентний та валютний своп.
- •27. Діяльність інвестиційних компаній на фінансовому ринку.
- •29. Вітчизняні інститути спільного інвестування.
- •28. Діяльність інвестиційних фондів на фінансовому ринку.
- •30. Страхові компанії. Діяльність страхових компаній на фінансовому ринку.
- •31. Пенсійні фонди. Діяльність Пенсійних фондів на фінансовому ринку.
- •32. Діяльність кредитних спілок та довірчих товариств на фінансовому ринку.
- •33. Суб’єкти, інструменти та функції грошового ринку.
- •34. Безстрокові, термінові та ощадні вклади.
- •35. Суб’єкти та інструменти ринку капіталу. Роль ринку позичкового капіталу в процесі трансформації накопичень в інвестиційні ресурси.
- •36. Державний кредит, його форми та види.
- •37. Банківське кредитування. Види кредитів та принципи банківського кредитування.
- •38. Кредити під заставу та гарантію.
- •39. Позики фізичним особам, види та форми.
- •40. Комерційний кредит.
- •41. Кредитний ризик. Управління кредитним ризиком у банках.
- •42. Суб’єкти, інструменти та функції валютного ринку.
- •43. Види операцій з валютою.
- •44. Міжнародні розрахунки.
- •45. Інкасо. Види інкасо.
- •46. Акредитивна форма розрахунків.
- •47. Суб’єкти, інструменти та функції фондового ринку.
- •48. Історія розвитку фондового ринку.
- •49. Фондові ринки та фондові біржі світу.
- •50. Фондові індекси.
- •51. Ф’ючерс. Визначення, види ф’ючерсних угод
- •52. Валютні опціони.
- •53. Основні елементи державного регулювання фінансового ринку. 54. Органи державного регулювання фінансового ринку в Україні.
- •55. Порядок переміщення валюти через митний кордон України.
- •56. Правила переказу іноземної валюти за межі України.
- •57. Порядок використання готівкової валюти на території України.
- •58. Форвардні угоди з купівлі – продажу валюти.
- •59. Саморегульовані організації фінансових посередників.
- •60. Поняття і основні види ризиків, оцінювання ризиків.
- •61. Механізм оцінювання фінансових активів.
- •62. Оцінювання дохідності операцій з фінансовими активами..
- •63. Основи функціонування валютного ринку в Україні.
- •64. Визначення і суть строкових угод.
- •65. Державні цінні папери: види, цілі випуску, способи виплати доходів.
- •66. Муніципальні цінні папери: види, загальна характеристика.
51. Ф’ючерс. Визначення, види ф’ючерсних угод
Ф'ючерс — це біржовий дериватив, який засвідчує зобов'язання на біржовому ринку купити чи продати базовий актив за стандартизованими вимогами щодо характеристик базового активу, термінів і умов виконання за ціною, зафіксованою на момент укладення угоди. Ф'ючерсні угоди укладаються лише па біржах. Сторонами виступають продавець (покупець) і біржа або її розрахункова (клірингова) палата. Вона виплачує стороні, яка виграла і відповідно отримує від сторони, яка програла, різницю між вартістю контракту в день його укладення і вартістю контракту на момент його виконання. Дату виконання умов угоди називають датою поставки. Ціну базового активу, зафіксовану в контракті, називають ціною поставки. Якщо учасник ринку уклав угоду на поставку певного активу, то кажуть, що він відкрив коротку позицію, або продав контракт. Якщо учасник ринку уклав угоду, у якій зобов'язався прийняти поставку певного активу, то вважають, що він відкрив довгу позицію, або купив контракт. Учасники ф'ючерсного ринку проводять дві основні стратегії на ринку: вони або хеджують позиції, або грають на коливаннях цін. У першому випадку їх називають хеджерами, в другому — спекулянтами. З допомогою ф'ючерсного ринку хеджери управляють ризиком та переносять його на спекулянтів. Спекулянти приймають на себе ризик і, як правило, отримують за це додаткові прибутки. Вони викуповують та продають необхідні іншим учасникам ринку контракти, заповнюють простір між покупцями та продавцями і створюють цінову рівновагу. Цим самим спекулянти виконують дуже важливу економічну функцію: вони стабілізують ринок та збільшують його ліквідність. Основна економічна функція ринку ф'ючерсів полягає в наданні учасникам ринку ефективного механізму управління ціновим ризиком та у визначенні форвардних цін, які суттєво впливають на формування поточних ринкових цін на відповідні активи.
52. Валютні опціони.
Валютний опціон являє собою зафіксовані контрактом права (не обов’язки) купити (опціон «саll») або продати (опціон «put») певну суму певної валюти проти іншої валюти за обумовленою ціною (strike price) протягом специфічного періоду. Розрізняють чотири можливі операції:
купівля опціону на купівлю валюти;
купівля опціону на продаж валюти;
продаж опціону на купівлю валюти;
продаж опціону на продаж валюти.
Взагалі на вартість опціону впливають:
ціна реалізації;
поточний курс;
терміновий курс;
строк виконання;
уразливість валюти.
Вартість опціону поділяють на справжню та часову. Справжня вартість відповідає потенційному доходу, який володар опціону отримав би, здійснивши операцію на поточному ринку і на терміновому ринках. Справжня вартість опціону залежить від різниці між ціною виконання і строковим курсом. Часова вартість є другою складовою вартості опціону, що пов’язана з вартістю особливих переваг від володіння опціоном. Здебільшого вона залежить від двох параметрів:
уразливості валюти: чим уразливіша валюта, тим вигідніше мати опціон, що захищає від коливань курсу;
терміну виконання опціону: чим більший строк виконання опціону, тим більше шансів у його володаря реалізувати опціон, тому премія опціону збільшиться.
Розрізняють три типи опціонів залежно від співвідношення поточної ціни та ціни виконання опціону:
опціон «at the money» (при грошах) — якщо ціна виконання опціону дорівнює поточному обмінному курсу;
опціон «out of the money» (без грошей) — якщо ціна виконання опціону на купівлю валюти вища від поточного курсу, а для опціонів на продаж — нижча від поточного курсу;
опціон «in the money» (у грошах) — якщо ціна виконання опціону при купівлі валюти нижча від поточного курсу, а при продажу валюти — вища від поточного курсу.
За процедурою виконання розрізняють опціони таких видів: Американський опціон — надає покупцеві право, але не зобов’язує його купити чи продати певну кількість базових активів за фіксованою ціною у разу настання терміну контракту або до нього. Європейський опціон — передбачає ті самі права й зобов’язання, що й американський опціон, однак не може бути виконаний до настання терміну контракту, тобто виповнюється тільки в момент закінчення контракту. Існують опціонні контракти на готівкову валюту і на валютні ф’ючерси.