
- •1. Сутність і значення фінансового ринку
- •3. Структура фінансового ринку. Класифікація фінансових ринків.
- •Фінансові активи. Визначення, види і властивості фінансових активів.
- •5. Акції. Визначення і види акцій, їх особливості, права утримувачів.
- •Облігації. Визначення і види облігацій.
- •Векселі та приватизаційні папери на фінансовому ринку.
- •8. Випуск та обіг депозитарних розписок.
- •9.Емісія цінних паперів.
- •10. Ринок фінансового посередництва. Функції фінансових посередників.
- •Андеррайтинг. Функції андеррайтерів.
- •Особливості випуску і обігу цінних паперів в Україні.
- •Класифікація цінних паперів.
- •14. Біржові операції з цінними паперами.
- •Лізингові послуги.
- •Факторингові послуги.
- •Брокерська діяльність на фінансовому ринку.
- •Дилерська діяльність на фінансовому ринку.
- •Банківська система.
- •Діяльність спеціалізованих та універсальних банків
- •Основні функції та операції комерційного банку.
- •Ф’ючерсні угоди.
- •Визначення і види форвардних угод.
- •25. Сутність і види свопів.
- •Визначення і види опціонів.
- •26. Процентний та валютний своп.
- •27. Діяльність інвестиційних компаній на фінансовому ринку.
- •29. Вітчизняні інститути спільного інвестування.
- •28. Діяльність інвестиційних фондів на фінансовому ринку.
- •30. Страхові компанії. Діяльність страхових компаній на фінансовому ринку.
- •31. Пенсійні фонди. Діяльність Пенсійних фондів на фінансовому ринку.
- •32. Діяльність кредитних спілок та довірчих товариств на фінансовому ринку.
- •33. Суб’єкти, інструменти та функції грошового ринку.
- •34. Безстрокові, термінові та ощадні вклади.
- •35. Суб’єкти та інструменти ринку капіталу. Роль ринку позичкового капіталу в процесі трансформації накопичень в інвестиційні ресурси.
- •36. Державний кредит, його форми та види.
- •37. Банківське кредитування. Види кредитів та принципи банківського кредитування.
- •38. Кредити під заставу та гарантію.
- •39. Позики фізичним особам, види та форми.
- •40. Комерційний кредит.
- •41. Кредитний ризик. Управління кредитним ризиком у банках.
- •42. Суб’єкти, інструменти та функції валютного ринку.
- •43. Види операцій з валютою.
- •44. Міжнародні розрахунки.
- •45. Інкасо. Види інкасо.
- •46. Акредитивна форма розрахунків.
- •47. Суб’єкти, інструменти та функції фондового ринку.
- •48. Історія розвитку фондового ринку.
- •49. Фондові ринки та фондові біржі світу.
- •50. Фондові індекси.
- •51. Ф’ючерс. Визначення, види ф’ючерсних угод
- •52. Валютні опціони.
- •53. Основні елементи державного регулювання фінансового ринку. 54. Органи державного регулювання фінансового ринку в Україні.
- •55. Порядок переміщення валюти через митний кордон України.
- •56. Правила переказу іноземної валюти за межі України.
- •57. Порядок використання готівкової валюти на території України.
- •58. Форвардні угоди з купівлі – продажу валюти.
- •59. Саморегульовані організації фінансових посередників.
- •60. Поняття і основні види ризиків, оцінювання ризиків.
- •61. Механізм оцінювання фінансових активів.
- •62. Оцінювання дохідності операцій з фінансовими активами..
- •63. Основи функціонування валютного ринку в Україні.
- •64. Визначення і суть строкових угод.
- •65. Державні цінні папери: види, цілі випуску, способи виплати доходів.
- •66. Муніципальні цінні папери: види, загальна характеристика.
28. Діяльність інвестиційних фондів на фінансовому ринку.
Інвестиційні фонди відкритого типу (взаємні, або відкриті фонди) постійно пропонують свої акції на ринку із зобов'язанням їх викупити за ціною, що визначається виходячи з ринкової вартості чистих активів фонду, які припадають на одну акцію. Відкритий фонд завжди готовий продати нові акції на ринку або викупити їх за вимогою власників акцій за ціною, що встановлюється щодня при закритті ринку і розраховується за формулою. Чисті активи фонду обчислюють як різницю між поточною ринковою вартістю активів та зобов'язаннями фонду. Фактично чисті активи є різницею між ринковою вартістю портфеля цінних паперів, що становить до 90% вартості всіх активів фонду, і зобов'язаннями фонду. Більша частина взаємних фондів постійно розміщує на ринку нові випуски акцій, здійснюючи відкриту капіталізацію фонду і збільшуючи свої активи та пасиви. Акції відкритих фондів завжди користуються попитом у інвесторів і є високоліквідними цінними паперами. Самі відкриті фонди є більш популярними інститутами спільного інвестування, ніж закриті фонди чи трасти. Інвестиційні фонди закритого типу емітують фіксовану кількості невикупних акцій і розміщують їх серед інвесторів. Такі фонди переважно створюються на визначений термін. Вони емітують і розміщують акції на ринку як будь-яка корпорація і, як правило, не викупляють акції до закінчення терміну свого існування. Фонди закритого типу дуже рідко використовують випуск боргових цінних паперів для залучення коштів.
30. Страхові компанії. Діяльність страхових компаній на фінансовому ринку.
Страхові компанії є фінансовими посередниками контрактного типу, характер залучення ними коштів має такі специфічні риси, як відсутність еквівалентного, обов'язкового і адресного повернення залучених грошових коштів. Страхові компанії відрізняються відносно стійким приростом грошових коштів від утримувачів страхових полісів, що дозволяє розміщувати їх у довгострокові цінні папери Крім того, інвестиційна діяльність страхових компаній може бути забезпечена банківською системою: страхові компанії розміщують свої страхові резерви в банках, одержуючи певні процентні доходи, а банки їх розміщують в активні операції також з метою одержання доходів. У результаті банки, сплачуючи відсотки по вкладених коштах, забезпечують капіталізацію фінансових ресурсів страхових компаній, тобто сприяють виконанню страховими організаціями загальної з банками функції - капіталізації. Для страховиків найважливішими функціями є
формування спеціалізованого страхового фонду грошових коштів;
відшкодування збитку і особисте матеріальне забезпечення громадян;
попередження страхового випадку і мінімізація збитку.
Формування спеціалізованого страхового фонду грошових коштів це фонд для плати за ризики, які беруть на свою відповідальність страхові компанії. Держава, виходячи з економічної і соціальної обстановки, регулює розвиток національного ринку страхових послуг. Право на відшкодування збитку в майні мають тільки фізичні і юридичні особи, які є учасниками формування страхового фонду в рамках наявних договорів майнового страхування. Попередження страхового випадку і мінімізація збитку - припускає широкий комплекс заходів, зокрема фінансування заходів щодо недопущення або зменшення негативних наслідків нещасних випадків, стихійних лих.