Лекція 2 тема: закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил План викладення і засвоєння матеріалу

1. Економічні закони і закономірності розміщення виробництва, їх об’єктивний характер.

2. Закономірності розміщення продуктивних сил.

3. Принципи розміщення продуктивних сил.

4. Фактори розміщення продуктивних сил.

5. Порівнянна характеристика вітчизняних та зарубіжних факторів та нові тенденції в співвідношенні окремих факторів.

1. Економічні закони та закономірності розміщення виробництва, їх об’єктивний характер

Продуктивні сили будь-якої держави формуються під впливом еко­номічних законів і закономірностей. Розміщення продуктивних сил (РПС) - це результат дії об’єктивних за­конів і закономірностей, а також суб’єктивних процесів, що виникають в результаті діяльності людини.

Економічні закони - це об’єктивні закони розвитку суспільства, що відображають відносини в процесі виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ. Вони вира­жають найбільш істотні, стійкі зв’язки між явищами економічного життя суспільства.

В основу закономірностей розміщення продуктивних сил покладе­но економічні закони. До економічних законів належать:

- закон соціально-економічної збалансованості:

(1)

де Q фізична кількість товарів, робіт і послуг; ц - ціна одиниці товару, робіт і послуг; Г_м – грошова маса, необхідна для обороту товарів робіт і послуг; v - коефіцієнт оборотності грошової маси.

- закон товарообміну:

(2)

- закон товаровиробництва:

Qц = О + Т + А + ЧП, (3)

де О - частка матеріальних затрат у вартості створеного продукту; Т - частка оплати праці; А - норма амортизації, ЧП - чистий прибуток.

Отже, дію кожного закону можна перевірити через певні якісні ознаки і кількісні показники критеріїв за допомогою наведених вище рівнянь. Вони є в основі формування та розміщення праці і капіталу на території країни, тобто продуктивних сил і спеціалізації окремих регіонів.

Закономірність – це об’єктивно дійсний, повторюваний зв’язок явищ природи з громадським життям.

Закономірності розміщення виробництва — це об’єктивні категорії, які пізнаються і свідомо використовуються в практичній діяльності. Вони виявляються у відношенні між виробничою діяльністю людей і територією, на якій вони діють. Всі закони і закономірності - це об’єктивні відношення, які проявляються незалежно від волі і свідомості людей. Закономірності розміщення продуктивних сил виявляються як стійкий взаємозв’язок між виробничою діяльністю людей і особливостями територій, на яких здійснюється ця діяльність. Пізнання і практичне використання закономірностей дозволяє вибрати найефективніші варіанти розміщення виробництва, цілесп­рямовано організувати територію відповідно до вимог регіональної економіки. Ігнорування закономірностей веде до великих економіч­них втрат. Враховуючи це, будь-яка країна, регіон повинні здійснюва­ти ефективну регіональну політику, яка базується на пізнанні еконо­мічних законів і закономірностей розміщення продуктивних сил.