3. Регіональна економіка в системі наукових дисциплін

Наука «Регіональна економіка» взаємодіє з широким ко­лом інших наук. Вона належить до економічних наук, в основу яких по­кладені результати наукових досліджень природничих, географічних, геологічних і технічних наук. Результати досліджень останніх безпосе­редньо впливають на характер розміщення промислових об’єктів, сільськогосподарського виробництва, транспорту тощо. Оскільки регіональна економіка перебуває на межі економіки й суспільної географії, вона має тісні зв'язки, з одного боку, з низкою економічних наук, а з іншого - з низкою суспільно-географічних наук.

Просторова інтерпретація економічних явищ не­можлива без напрацювань суспільної (соціально-економічної) географії та її галузевих наук - географії населення, природних ресурсів, промисловості, сільського господарства, транспорту, сфе­ри обслуговування та ін. Зокрема, регіональна економіка широко користується розробленими економіко-географами теоретичними положеннями про економіко-географічне положення, економічне районування, територіально-виробничі комплекси, територіальні соціально-економічні системи.

Регіональна економіка і її продуктивні сили тісно пов’язані з еконо­мічною теорією. В основу теорії розміщення продуктивних сил по­кладено загальні економічні закони. В умовах ринкової економіки, як правило, розміщення продуктивних сил здійснюється відповідно до тих законів, виходячи з яких досягається оптимальний економічний та соціальний ефект при мінімальних витратах. Найзагальнішим зако­ном, що визначає характер розміщення продуктивних сил, є закон ефективного використання суспільної праці, згідно з яким найвища продуктивність праці забезпечується завдяки зниженню затрат праці на подолання просторового розриву між окремими елементами ви­робництва, за рахунок чого можна значно збільшити обсяги перевезення готової продукції між товаровиробником і її споживачем.

Можна стверджувати, що в основі регіональної економіки ле­жить макроекономіка - складова частина економічної теорії, яка вивчає великомасштабні економічні явища, такі, як виробництво валового національного продукту й національного доходу, інфляція, безробіття, економічне зростання, державні доходи, витрати, грошо­вий обіг тощо.

Регіональна економіка широко використовує результати наукових досліджень галузевих економік: фінансів, економіки праці, економіки природокористування, історії народного господарства, економічної статистики, економічної кібернетики, економічної і соціальної географії, картографії тощо.

Вище наведені дисципліни в основному забезпечують регіональну економіку інформацією, метода­ми досліджень, показниками, які характеризують параметри економі­чного процесу. В свою чергу регіональна економіка збагачує інші економічні науки власними категоріями, інформацією про регіо­нальні економічні характеристики. Наука і практика розміщення про­дуктивних сил мають першочергове значення для територіального пла­нування і формування цільових галузевих і територіальних комплекс­них програм.

Основні напрями економічного аналізу, пропорцій і закономірнос­тей відтворення виробництва, динаміки і факторів його зростання по­дані в визначеній системі показників економічної статистики. На основі зведених статистичних даних аналізують і оцінюють: показники рівня, структури, динаміки і ефективного розвитку еконо­міки, її збалансованості і пропорційності з метою виявлення можли­востей і резервів стратегічних напрямків розвитку галузей народного господарства (в першу чергу пріоритетних як для країни в цілому, так і для певної території, регіону). Таким чином, економічна статистика допомагає використати відповідні методи і способи розробки планів, які б повністю задовольняли потреби розвитку народного господар­ства. Завдання статистики в цьому випадку полягає в тому, щоби на конкретних прикладах розкрити економічні можливості в розвитку про­дуктивних сил країни, знайти оптимальне їх розміщення, ефективно використовуючи весь наявний економічний і природно-ресурсний потенціал.

Для дослідження регіональної економіки застосовуються за­роджені в лоні суспільної географії методи регіонального аналізу, під яким розуміється економіко-географічний аналіз факторів регі­онального розвитку для пізнання закономірностей і особливостей формування конкретних районів з метою визначення раціональних шляхів соціально-економічного становлення [3, с 42].

У вирішенні питань регіонального маркетингу регіональна еко­номіка має тісний зв'язок з маркетинговою географією — приклад­ною суспільно-географічною наукою, яка вивчає закономірності територіальної організації виробничо-споживчого комплексу та його особливості в різних країнах і регіонах.

Прикладні завдання регіональної економіки багато в чому збі­гаються із завданнями дисципліни «розміщення продуктивних сил», яка перебуває в тісному зв'язку із соціально-економічною гео­графією та вивчає просторові аспекти розвитку суспільного вироб­ництва, закономірності, особливості та ефективність просторового розміщення й розвитку продуктивних сил, соціально-економічного розвитку регіонів і територіальної організації господарства.

Слід зазначити, що деякі вчені виділяють таке родове поняття для комплексу наук, об'єктом яких є регіон, як регіоналістика, вважаючи регіональну економіку її частиною. Водночас, на думку російського регіоналіста О.Г. Гранберга, регіональна економіка перебуває на перетині економіки й регіоналістики.

В індустріальних країнах Заходу подібний напрямок відомий під назвою регіональної науки. Регіональна наука - це наукова школа, яка вивчає просторові аспекти соціальних, економічних, по­літичних і культурних явищ за допомогою математичних методів і методів регіонального аналізу. Концепцію регіональної науки за­пропонував у 1950-х pp. американський регіоналіст Уолтер Айзард (Ізард) як міждисциплінарний напрямок на межі економіки, соціо­логії та суспільної географії [8]. Сам він даний термін трактував до­сить широко: «...назва «регіональна наука» повинна показати, що ця дисципліна не вкладається в рамки ніякої іншої суспільної науки, кожна з яких має свій характерний підхід до досліджуваних явищ: вона пов'язана з регіональною економікою, екологією, теоретичною географією, регіоналізмом і низкою інших суспільних наук і разом з тим помітно відрізняється від них».

Завдання наукових досліджень - всебічно обґрунтувати необхідність збалансування розміщення продуктивних сил у країні та її регіонах, що сприятиме досягненню економічної незалежності країни, зростан­ню добробуту населення, зміцненню могутності України.