19. Українська Радянська Соціалістична республіка: її розбудова, юридичне оформлення, статус у складі срср у1920- 1940 рр. Та адміністративний поділ.

Украї́нськаРадя́нськаСоціалісти́чнаРеспу́бліка (до 1937 року: Українська Соціялістична Радянська Республіка; УСРР, УРСР) — радянська соціалістична держава, що існувала в 1919[1]—1991 роках на території України. Одна з п'ятнадцяти союзних республік Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). Створена російськими більшовиками під час українсько-радянської війни 1918 — 1920 років як маріонеткова держава на противагу Українській Народній Республіці. Після перемоги в українській революції та радянсько-польській війні встановила владу на всіх українських землях, за винятком Західної України. 1922 року, разом із Радянською Росією, утворила СРСР. До прийняття «Сталінської конститутції» 1936 року мала широкі права автономії, яких згодом позбулася на користь Москви. Керувалася Комуністичною партією України на основі всесоюзних директив. Проводила індустріалізацію українського господарства та колективізацію українського села. У 1923 — 1932 роках дотримувалася політики українізації, що змінилася русифікацією, голодомором 1932—1933 років та масовими репресіями проти українського населення. До 1934 року мала столицю в Харкові, після цього — в Києві. В ході Другої світової війни 1939 — 1945 років збільшила свою територію за рахунок приєднання Західної України. Проте одночасно, на підставі всесоюзних рішень, втратила Берестейщину та північне Полісся на користь радянської Білорусі, Стародубщину на користь радянської Росії та Придністров'я на користь радянської Молдавії.

Після закріплення радянської влади в Україні, її столицею до середини березня 1919 р. був Харків. До складу УРСР якийсь час входили Білгородський і Грайворонський повіти дореволюційної Курської губернії. 31 січня 1919 РНК УСРР приймає постанову про утворення Донецької губернії в складі двох повітів — Бахмутського та Слов'яносербського. У чернетці постанови обмовлялося, що український уряд не претендує на Донську область РРФСР. 25 лютого 1919 розглядалося питання про кордони між РРФСР і УРСР. Основним рішенням було зберегти дореволюційні кордони між губерніями в якості кордонів між республіками, але 4 північні повіти Чернігівської губернії були передані РРФСР, яка включила їх до складу Гомельської губернії — першої нової губернії, яку створило радянське керівництво.

15 березня 1920 РРФСР передала УРСР станиці Гундорівську, Кам'янську, Калітвянську, Усть-Белокалітвянську, волость Карбово-Обріську Донецького округу, ст. Володимирську, Олександрівську Черкаського округу і далі по лінії ст. Козачі Лагері, Мало-Несветайская, Нижньо-Крепінська, Таганрог (разом з округом). У серпні 1924 року частина Шахтинського і Таганрозького округів Донецької губернії Української РСР були повернені до складу РРФСР.

У 1925–1926 рр. продовжилося збільшення території України: 16 жовтня 1925 РРФСР передає частину Курської губернії (територія Путивльського повіту (без Крупецкой волості), Кренічанську волость Грайворонського повіту, 2 неповні волості Грайворонського та Бєлгородського повітів); 1 квітня 1926 добавлена Семенівська волость Новозибківського повіту Брянської губернії; Троїцька волость Валуйського повіту Воронезької губернії.

У вересні 1939 року радянські війська окупують в Польщі територію Західної України, яка 14 листопада 1939 офіційно увійшла до складу УРСР. З придбаних територій 16 серпня 1945 Польщі були зроблені деякі поступки, лінія кордону УРСР з Польщею проведена по лінії Керзона з невеликими відхиленнями на користь Польщі (в тому числі місто Перемишль).

28 червня — 3 липня 1940 війська СРСР зайняли Бессарабію і Північну Буковину, що належали Румунії. 2 серпня 1940 зі складу УРСР виведено Придністров'я (воно разом з рядом територій в Бессарабії утворило Молдавську РСР). УРСР одержала Північну Буковину з Чернівцями, південні райони Бессарабії з містом Білгород-Дністровський (Аккерман).

Вступ до СРСР

30 грудня 1922 року УСРР разом з РСФРР, Білоруською РСР та Закавказькою Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою (Грузія, Вірменія, Азербайджан) увійшла до складу СРСР на федеративних засадах, а фактично була анексована, втрачаючи таким чином номінальну незалежність, яку мала доти. У жовтні 1924 року Таганрозький і Шахтинський округи були передані до складу РСФРР. У жовтні 1925 року постановою ЦВК СРСР «Про врегулювання кордонів Української СРР з Російською СФРР і Білоруською СРР» до України було приєднано територію з населенням 278 тис. чол., а до складу інших республік, передусім до РСФРР, було передано від України територію з населенням близько 479 тис. чол.[11]. Водночас Кубань, яка була заселена переважно українцями, не увійшла до УРСР та була поступово зрусифікована.