- •1. Передумови утворення княжої держави Русі – України, ознаки держави, її устрій та форми правління.
- •2. Розкрийте суть норманської теорії про походження Русі – України та родоводи її правлячих (княжих) династій.
- •3. Реформаторська діяльність князя Володимира Великого.
- •4. Галицько – Волинське князівство (королівство): історія, роль та місце в українському державотворенні (XII – XIV ст.).
- •5. Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Кревська
- •6. Запорізька Січ: ознаки самоврядування, зародження козацької
- •7. Причини, характер, рушійні сили та початок національно-визвольної війни 1648 – 1654 рр.
- •8 . Становлення української козацької державності в ході визвольної війни 1648 – 1654 рр.: устрій, форма правління та адміністративний поділ. Набуття атрибутів державності
- •Політична влада та територія Козацької республіки
- •9.Переяславська Рада та «Березневі статті»: загальна характеристика, оцінка та проблеми розбудови держави.
- •10.Державотворчі процеси в добу гетьманування Івана Виговського (1657 –1659 рр.). Гадяцький трактат: його зміст і доля.
- •11. Руїна та доля Гетьманщини: причини, історія занепаду автономії та наслідки для державотворчих процесів в Україні.
- •12.Поступове обмеження та остаточна ліквідація автономії України у складі Росії (XVIII ст.).
- •13. Конституція Пилипа Орлика (1710 р.): її зміст, історичне місце та значення.
- •14.Кирило-Мефодіївське братство: його програмні документи та роль в національно-культурному відроджені України
- •15.Розкрийте основні складові національно-культурного відродження в
- •16. Ідея української державності в програмах політичних партій на початку хх ст.
- •17.Центральна Рада (1917 р.) та її державотворчий поступ від автономії до повної незалежності. Унр.
- •1 Універсал
- •2 Універсал
- •3 Універсал
- •4 Універсал
- •18.Соціалістична революція в Україні та радянське державотворення (1917–1920 рр.). Створення нової Української Народної республіки (м.
- •19. Українська Радянська Соціалістична республіка: її розбудова, юридичне оформлення, статус у складі срср у1920- 1940 рр. Та адміністративний поділ.
- •Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки 1937 року
- •20.Гетьманат Павла Скоропадського (1918 р.) та «Директорія» як етапи
- •Діяльність Директорії в Києві (грудень 1918 - лютий 1919)
- •21.Національно-визвольні та державотворчі змагання на західноукраїнських землях у 1918-20-х рр. Зунр.
- •22. Підсумки та уроки національно-визвольних змагань в Україні в 1917 – 1920 рр.
- •23. Українізація (коренізація) в урср: суть політики радянської влади, злет і наслідки.
- •24. Політика індустріалізації та колективізації в урср (30-ті рр.. XX ст.): поступ, результати та негативи.
- •25.«Українське питання» напередодні та в роки Другої світової війни.
- •26. Рух Опору та його течії в Україні в роки Другої світової війни.
- •27. Процесс збирання українських земель у межах урср(30-40 роки xXст.)
- •28.Покажіть як на початку 90-х років хх ст. Україна здобула незалежність.
- •29. Розкрийте головні складові Конституції України (1996 р.), які характеризують її соціально-політичний та державний устрій.
- •30. Покажіть у хронологічній послідовності процес українського державотворення за всю його історію та назвіть найголовніші віхи на цьому шляху (від vііІст. – до хх ст.)
14.Кирило-Мефодіївське братство: його програмні документи та роль в національно-культурному відроджені України
Історія створення
Ініціаторами створення братства і його засновниками виступили Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич.
Організація була названа іменами відомих слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія.
Знаком братства став перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846».
Крім організаторів, до братства незабаром увійшли: Георгій Андрузький, Олександр Навроцький, Дмитро Пильчиков, Іван Посяда, Микола Савич, Олександр Тулуб.
У квітні 1846 року до братства вступив Тарас Шевченко.
Восени 1846 року загальна кількість членів братства, за даними слідства, становила 12 осіб.
Кирило-Мефодіївське братство виникло у Києві на початку січня 1846 р. і діяло до кінця березня 1847 р. З появою братства на арену політичної боротьби вийшла українська розночинна інтелігенція.
Програмні документи
Програмні положення братства були викладені у «Книзі буття українського народу» і «Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія», основним автором яких був Микола Костомаров, та у «Записці», написаній Василем Білозерським. В основу документів лягли ідеї українського національного відродження і панславізму.
Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної федерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права і станів; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння у правах всіх слов'янських народів щодо їх національної мови, культури та освіти.
Кирило-мефодіївці, єднаючись на основі спільних політичних поглядів, бачили різні шляхи проведення їх у життя — від ліберально-поміркованого реформізму (Микола Костомаров, Василь Білозерський, Пантелеймон Куліш) — до революційних методів боротьби (Тарас Шевченко, Микола Гулак, Георгій Андрузький).
Члени братства вели активну громадсько-політичну діяльність: вони поширювали ідеї братства через розповсюдження його програмних документів, прокламацій («До братів-українців», «До братів-великоросів і поляків»), творів Тараса Шевченка; займалися науковою працею і виступали з лекціями в навчальних закладах Києва, в яких проповідували свої погляди; піклувалися про розвиток народної освіти, збирали кошти на відкриття народних шкіл, написання і видання нових книг (зокрема, Пантелеймон Куліш підготував перший підручник з історії України «Повість про український народ», виданий 1846 року, та ін.)
У своїх програмних документах члени товариства ідеалізували минуле України, прикрашали історію козацтва і суспільних відносин («одвічний демократизм і єдність українського народу»). Україні відводили месіанську роль: вона повинна була ста ти центром слов'янського союзу.
Тактика досягнення цілей у різних течій товариства суттєво відрізнялася: помірковані вважали можливим реалізувати їх еволюційним шляхом, за допомогою реформ, пропаганди, просвітництва. Радикальна частина на чолі з Т. Г. Шевченком виступала за революційний шлях — повстання народу.
Значення
Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства мала великий вплив на подальший розвиток українського національно - визвольного руху. Це була перша таємна українська політична організація в Наддніпрянщині, члени якої намагалися відійти від власне культурницької діяльності і перейти до політичного етапу боротьби.
На думку історика Симоненка Р. Г., історичне значення Кирило-Мефодіївського братства полягає у тому, що воно було першою спробою української інтелігенції вдатися до політичної боротьби. Братство вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного руху, яка стала дороговказом для його наступників. Принципово важливим було і те, що Кирило-Мефодіївське братство стало самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядковувалося, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної з загальноросійських суспільних течій. Це позитивно вплинуло на національну свідомість.
Значення діяльності товариства в тому, що воно розробило теоретичні засади національного відродження України, висунуло демократичні, антикріпосницькі, антицаристські гасла, стало першою українською політичною організацією.