8.6. Організація обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі

Тварин поділяють на дві групи:

1. Робоча і продуктивна худоба;

2. Тварини на вирощуванні та відгодівлі.

Першу групу відносять до необоротних активів. Вона включає по­голів'я корів, бугаїв, дорослих робочих і продуктивних коней, основне стадо свиней, овець, кіз тощо. Другу групу відносять до оборотних активів. Вона включає молодняк тварин, тварин на вирощуванні та відгодівлі, птицю, кролів, звірів тощо, які вирощені у власному під­приємстві та придбані на стороні.

Тварини на вирощуванні і відгодівлі становлять особливий вид оборотних засобів. З одного боку, це матеріальні цінності, які на­дійшли з виробництва як готова продукція або куплені на стороні. З іншого боку - це особливий вид засобів - живі організми, які знахо­дяться весь час у незавершеному виробництві. Тобто йде безперерв­ний виробничий процес, в якому готова продукція постійно змінює свій обсяг і вартість. Тварин потрібно постійно годувати і навіть тоді, коли уже вони відгодовані. Таким чином, тварини є особливим видом готової продукції, яку не можна виділити із виробничого процесу як закінчений цикл, або взяти частину продукції меншу, ніж одна голова тварин. Ця продукція перебуває у процесі виробництва до вибуття з господарства.

Тварини першої групи обліковують у складі необоротних активів на рахунку 16 "Довгострокові біологічні активи", а тварини другої групи - в складі оборотних засобів на рахунку 21 "Поточні біологіч­ні активи". Витрати на утримання тварин обох груп відображають у складі виробництва по субрахунку 232 "Тваринництво".

У складі молодняку тварин і тварин на відгодівлі постійно відбу­ваються зміни. Кількість тварин збільшується за рахунок одержання приплоду від власного маточного поголів'я, придбання на стороні, вибракування худоби з основного стада і постановки на відгодівлю. Зміни проходять також внаслідок переведення тварин з однієї вікової групи в іншу, переміщення з ферми на ферму, збільшення живої маси внаслідок її приросту, а також збільшення вартості тварин внаслідок витрат на їх утримання.

З підприємства вибувають тварини в порядку їх продажу. Значну частину молодняку використовують для формування власного основ­ного стада. Частину тварин забивають на м'ясо, можуть бути випадки вимушеного забою і загибелі тварин через хвороби та з інших причин.

Бухгалтерський облік повинен відображати всі зазначені зміни в поголів'ї тварин на підставі відповідних документів.

Приплід телят, лошат, поросят, ягнят оприбутковують в день їх­нього народження. Курчат, гусят, каченят, індичат оприбутковують в добовому віці (у разі інкубації в своєму підприємстві) і в день їхнього надходження (у разі купівлі на стороні).

Приплід телят, поросят, ягнят (крім каракульських), лошат, но­вих сімей бджіл оформляють "Актом на оприбуткування приплоду тварин", який складають у двох примірниках завідуючий фермою чи бригадир, зоотехнік та особи, які доглядають тварин. Один примірник акта передають в бухгалтерію на наступний день після його складан­ня, а другий - в кінці місяця разом із "Звітом про рух худоби і птиці на фермі".

Дані про хід окоту з кожної отари в каракульському вівчарстві об­ліковують в "Акті про хід окоту".

У спеціалізованих птахівничих підприємствах для приймання одержаних (виведених) пташенят складають "Акт виводу та сорту­вання добового молодняка птиці". Його оформляє начальник цеху ін­кубації або зоотехнік в день виводу пташенят. В акті зазначають від­соток виходу та якість виведених пташенят з кожної партії закладених яєць. Начальник цеху інкубації складає і подає в бухгалтерію "Звіт про процеси інкубації".

Відпуск пташенят з цеху інкубації в цех вирощування здійснюють за "Накладними".

Приплід звірів та кролів оприбутковують за "Накопичувальним актом на оприбуткування приплоду звірів". Його складають завіду­ючий фермою, зоотехнік або бригадир в момент розкриття гнізд. Да­ні актів переносять в регістри зоотехнічного обліку. Накопичувальні акти подають в бухгалтерію разом зі "Звітом про рух худоби і птиці на фермі".

Тварини, придбані в інших сільськогосподарських підприємствах, племінних об'єднаннях, фермерів тощо, оприбутковують на підставі товарно-транспортних накладних. У разі придбання племінних тва­рин заповнюють також "Племінне свідоцтво".

Сільськогосподарські підприємства можуть здійснювати заку­півлю худоби у громадян з постановкою тварин на дорощування і відгодівлю, а також надають допомогу населенню в реалізації тва­рин шляхом приймання від громадян та дальшого продажу. При­ймання худоби від населення з метою постановки її на дорощуван­ня і відгодівлю проводить комісія в складі керівника підрозділу, завідувача ферми, зоотехніка, ветпрацівника та особи, якій будуть передані тварини для подальшого вирощування чи відгодівлі. Комі­сія складає "Акт на купівлю тварин в населення", який затверджує керівник підприємства. Один примірник акта вручають особі, яка здала тварин.

Продукцією вирощування молодняка тварин, птиці і тварин на від­годівлі є приріст живої маси поголів'я. Його не визначають за дорос­лим поголів'ям птиці, кролями, звірами та бджолами.

Зважують тварин щомісяця, а також в момент переведення в іншу вікову групу, з ферми на ферму, від однієї особи до іншої, в основне стадо, вибракування з основного стада, падежу, забою, продажу то­що.

Результат зважування відображають у "Відомості зважування тва­рин". Приріст живої маси молодняку овець, кіз, птиці та кролів визна­чають на підставі вибіркового зважування.

Приріст живої маси визначають за "Розрахунком приросту живої маси". Його складають на підставі даних відомостей зважування тва­рин та документів на надходження та вибуття худоби.

Розрахунок кількості приросту живої маси худоби та птиці цієї групи роблять так: жива маса на кінець звітного періоду плюс жива маса худоби та птиці, що вибула з цієї вікової групи протягом звітного періоду (включаючи і загиблих тварин), мінус маса худоби та птиці, яка надійшла в цю вікову групу за відповідний звітний період, та мі­нус жива маса худоби та птиці, що була в групі на початок звітного періоду. Одержаний результат становитиме приріст живої маси.

По молодняку, приріст маси якого не визначають (лошата, звірі), щомісяця розраховують вартість приросту тварин за фактичною кіль­кістю кормоднів та плановою їхньою собівартістю.

У разі переведення телят, поросят, ягнят, лошат, птиці, кролів, зві­рів тощо з однієї облікової групи в іншу, а також відсадки молодня­ка звірів і кролів, складають "Акт на переведення тварин з групи в групу". Акти підписують зоотехнік, завідуючий фермою, бригадир, а також працівники, які передали і які прийняли худобу та птицю на по­дальше обслуговування. Акт затверджує керівник підприємства. Та­ким же актом оформляють переведення тварин в основне стадо.

Забій, вимушену прирізку, падіж чи загибель від стихійного ли­ха тварин оформляють "Актом на вибуття худоби та птиці". В акті повинні бути вказані причини та обставини вибуття тварин і птиці, а також можливе використання продукції.

Продаж тварин оформляють "Товарно-транспортними накладни­ми на відправку - приймання тварин і птиці". їх виписують у чоти­рьох примірниках на кожну партію тварин і птиці, яку відправляються із підприємства. До товарно-транспортної накладної додають ветери­нарне свідоцтво. В накладній фіксують основні дані про тварин, що вибувають: кількість голів, жива маса, вгодованість, пункт призначен­ня, одержувач та інші.

У дрібних селянських (фермерських) підприємствах кількість пер­винних документів має бути значно меншою. Рух поголів'я всередині підприємства в них можна відображати без складання відповідних бух­галтерських документів.

За ведення обліку на фермі відповідає її завідувач (бригадир) або інший керівник підрозділу. На підставі первинних документів з руху худоби на фермі ведуть "Книгу обліку руху тварин і птиці". Записи в Книзі потрібно роботи щодня, реєструючи дані окремих документів, та визначати кількість поголів'я на початок наступного дня. Ці дані переносять у "Відомість витрати кормів", де на підставі затверджених раціонів контролюють щоденне витрачання кормів.

В кінці місяця по підсумках книги заповнюють "Звіт про рух тва­рин і птиці на фермі", в якому записують наявність тварин на початок і кінець звітного періоду, їх надходження і вибуття. У звіт включають також дані про рух тварин основного стада. Отже, цей звіт відображає весь оборот стада тварин за звітний період (місяць).

Поряд з даними про наявність та рух тварин по кількості і живій масі в звіті наводять кількість кормоднів з кожної групи тварин. Цей показник широко використовують під час аналізу роботи галузі тва­ринництва.

Кількість кормоднів визначають шляхом підрахунку поголів'я тва­рин за кожний день по книзі обліку руху тварин і птиці. Поділивши кількість кормоднів на кількість днів у звітному періоді, будемо мати середню кількість поголів'я тварин.

Звіт складають зоотехнік, або обліковець, підписують також завід­увач ферми чи бригадир і разом з первинними документами з над­ходження та вибуття тварин та птиці подають у бухгалтерію. Другий примірник звіту залишається на фермі.

У господарствах, в яких є племінна худоба, на фермах поряд з бух­галтерським ведуть виробничо-зоотехнічний облік. Його здійснюють у спеціальних книгах і формах обліку: книга обліку маточного стада, книга обліку приплоду і опоросів, бонітувальні відомості та інші. Та­кий облік має велике значення в племінній роботі підприємства. Для його ведення ефективно використовувати персональні комп'ютери.

Синтетичний облік молодняку тварин, тварин на відгодівлі, звірів, птиці, кролів і бджіл ведуть на рахунку 21 "Поточні біологічні акти­ви". Це активний рахунок. За дебетом його відображають наявність поголів'я, його надходження, а також дооцінення внаслідок оприбут­кування приросту живої маси, або виходячи з кількості і вартості кор­моднів. За кредитом рахунку обліковують вибуття поголів'я. Переве­дення тварин з однієї вікової групи в іншу, а також з ферми на ферму відображають за дебетом і кредитом цього рахунку (табл. 8.1).

Для обліку тварин за рахунком 21 передбачено два субрахунки:

212. "Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за спра­ведливою вартістю";

213. "Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за пер­вісною вартістю".

На субрахунку 212 "Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю", ведеться облік наявності та руху поточних біологічних активів тваринництва, які оцінені за справед­ливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Аналітичний облік ведуть за видами (групами) поточних активів тва­ринництва (молодняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодів­лі, птиця, звірі, кролі, сім'ї бджіл, доросла худоба, що вибракувана з основного стада, тощо).

На субрахунку 213 "Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю" ведуть облік наявності та руху по­точних біологічних активів тваринництва, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, унаслідок чого їхнє оцінення здій­снено відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9

"Запаси". Аналітичний облік ведеться за видами (групами) поточних біологічних активів тваринництва.

До субрахунків 212 і 213 доцільно відкривати субрахунки другого порядку за видами тварин.

Облік за рахунком 21 "Поточні біологічні активи" ведуть у журна-лі-ордері № 9 с.-г та відомості. Запис у ньому здійснюють на підставі звітів про рух худоби і птиці. Облік ведуть в розрізі ферм за видами і статевовіковими групами тварин. Якщо на підприємстві є декілька ферм, то наявність та рух поголів'я узагальнюють у всіх фермах. Дані відображають за місяць та наростаючим підсумком з початку року.

За кожним видом і статевою та віковою групою тварин (за аналі­тичним рахунком) місячні дані у вартісному виразі із журналу-ордеру № 9 с.-г. переносять до Оборотної відомості №9 а с.-г. аналітичного обліку по рахунку 21 "Поточні біологічні активи". В ній узагальню­ють обороти за кредитом рахунку 21 в дебет кореспондуючих рахун­ків і переносять у Головну книгу.

Дані про наявність і рух робочої та продуктивної худоби, що облі­ковують на рахунку 16 "Довгострокові біологічні активи", в грошово­му виразі переносять у журнал-ордер № 13 с.-г.