2. Життєвий цикл інвестиційного проекту та його фази

Кожен інвестиційний проект проходить тривалий шлях, який називають проектним циклом або життєвим циклом проекту.

Це період від початку народження ідеї щодо здійснення інвестицій і до закінчення експлуатації або ліквідації створеного об'єкта інвестування, або - це "проміжок часу між моментом появи проекту і моментом його ліквідації". Життєвий цикл проекту ще розглядається як час від перших витрат до останньої вигоди про­екту. Він відображає розвиток проекту і ті роботи, які проводяться на різних стадіях його підготовки, реалізації та експлуатації.

Проектний цикл є вихідним поняттям для вирішення проблеми фінансування робіт за проектом, прийняття відповідних рішень.

Стан, через який проходить проект, називається фазами (етапами, стадіями).

Графічне зображення життєвого циклу реального інвестицій­ного проекту подано на рис. 9.2.

Кількість окремих фаз (стадій) залежить від тих установ, які займаються проектуванням, розробкою або інвестуванням проектів.

Існують різні підходи щодо структуризації життєвого циклу проекту. Насамперед, життєвий цикл проекту може визначатися за грошовим потоком - від виникнення першого грошового потоку до закінчення останнього. У зв'язку з цим будь-який інвестиційний проект має п'ять стадій життєвого циклу:

1 стадія: передпроектні дослідження, проектування та освоєння інвестицій (народження проекту). Стадія характеризується великими витратами власних коштів, а також залучених та позичкових. Прибу­ток відсутній. На цій стадії проект можуть супроводжувати різнома­нітні ризики.

2 стадія: початок експлуатації проекту. На цій стадії інвестор відчуває значну потребу у зовнішньому фінансуванні. Якщо наявний прибуток, він реінвестується. Появляються ризики, пов'язані з рин­ковою конкуренцією.

3 стадія: швидке зростання. Підприємство починає диктувати * свої ціни на продукцію, проте конкуренція посилюється. Рівень продажу зростає і значно покриває витрати виробництва. Характерним є значний обсяг прибутку, і одночасно високі витрати на маркетинг. Існує також велика потреба в інвестиціях, які компанія може здійснювати за допомогою додаткової емісії акцій, сплачуючи невеликі дивіденди, або кредиту банку, але під високі проценти.

4 стадія: стабільне функціонування підприємства. На цій стадії починається відшкодування власних витрат. Високий рівень конку­ренції не дозволяє диктувати ціни, але невисокі витрати дозволяють отримувати середні для галузі прибутки. Це вже добре відоме підприємство з доброю репутацією. Воно має великі можливості в отриманні кредитів та реалізації акцій. У нього добре диверсифікований інвестиційний портфель, сплачуються солідні дивіденди. Потреби у великих інвестиціях немає. На цій стадії підприємство починає розробляти стратегію запобігання занепаду, що значно підвищує інвестиційну активність. Стратегія передбачає купівлю інших компаній галузі (вертикальне та горизонтальне злиття), купівля компаній інших галузей, інвестування нових проектів тощо.

5 стадія: занепад або друге народження. На цій стадії продукція підприємства припиняє користуватись попитом, через дуже високу конкуренцію. Банки якщо і дають кредит, то під високі відсотки. Акції компанії перестають користуватись попитом. Через поступове зниження доходів знижуються дивіденди. Якщо на попередній стадії не була вироблена стратегія відродження та не здійснені значні інвестиції - підприємство очікують занепад і банкрутство.

Значний досвід в оцінюванні проектів мають міжнародні фінансово-кредитні організації, серед яких виділяють Світовий банк та систему промислового розвитку ЮНІДО.

Підхід Світового банку, (який уособлюється ще з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР)) щодо визначення стадій життєвого циклу інвестиційного проекту є сьогодні універсальним і охоплює шість таких стадій:

1 стадія. Ідентифікація - формулювання і відбір ідей до реалі­зації інвестиційних проектів, визначення їх цілей і завдань, а також шляхів виконання.

Відбір ідей на стадії ідентифікації і їх попередня оцінка в значній мірі пов'язані зі збором, накопиченням і вивченням інформації. Ця інформація може використовуватись і надалі, як при розгляді нових ідей інвестиційних проектів, так і в умовах повернення до тих, які розглядалися раніше, якщо їх реалізація на момент висунення видавалася передчасною. Витрати на проведення попереднього аналізу інвестиційних проектів становлять близько 1% від їх вартості, точність таких оцінок знаходиться в межах 20%.

2 стадія. Підготовка - детальна оцінка інвестиційного проекту за технічними, маркетинговими, фінансовими, економіч­ними, соціальними, екологічними та інституційними аспектами.

Результатом стадії підготовки має стати всебічне об'рунту-вання інвестиційного проекту за аспектами, що обрані до аналізу, на основі якого може бути прийнято одне з таких рішень:

• інвестиційний проект доцільно реалізовувати;

• інвестиційний проект недоцільно реалізовувати на момент, що розглядається, проте, з часом, до ідеї інвестиційного проекту можна повернутися знову, скоригувавши дані, що були отримані раніше;

• інвестиційний проект недоцільно реалізовувати взагалі.

3 стадія. Експертиза - оцінка інвестиційного проекту з метою визначення доцільності його реалізації з точки зору прийнятих критеріїв. Експертиза, як правило, здійснюється за тими ж аспектами, що і розробка інвестиційного проекту, і їй підлягає, відповідно, як сам інвестиційний проект, так і суб'єкти господарю­вання (державні і недержавні підприємства і організації), які є його власниками або такими, що відповідають за реалізацію чи пода­льшу експлуатацію інвестиційного проекту. Стадія експертизи взагалі може бути відсутньою, коли інвестиційний проект повністю фінансується за рахунок його власників. Крім того, реалізація інвестиційного проекту може вимагати проведення його експертизи з точки зору впливу на стан навколишнього середо­вища, здоров'я людей, які задіяні в інвестиційному проекті або проживають на територіях, що до нього прилягають тощо.

Невід'ємною складовою стадії експертизи в умовах залучення кредитних ресурсів є проведення переговорів між власниками інвестиційного проекту і кредиторами. Вони мають досягти поро­зуміння відносно умов кредитної угоди.

4 стадія. Реалізація - фізичне втілення інвестиційного проекту, створення необхідної організаційної структури та підготовка до початку експлуатації. Стадія починається з моменту прийняття рішення щодо реалізації інвестиційного проекту. На цій стадії мають місце значні витрати, зокрема, пов'язані з будівництвом, придбанням обладнання тощо. Разом з тим, інвестиційний проект ще не в змозі підтримувати свій розвиток за рахунок власних коштів. Стадія реалізації завершується виводом інвестиційного проекту на повну потужність, згідно з цілями та завданнями.

5 стадія. Експлуатація - функціонування інвестиційного проекту, що починається з моменту його виводу на повну потужність і триває доти, доки чисті вигоди, які забезпечує інвестиційний проект, залишаються суттєвими з точки зору його власників. Тривалість цього періоду характеризує економічний термін експлуатації проекту, який співпадає з економічним терміном життя об'єкту інвестиційного проекту і, зазвичай, не перевищує 25-30 років. Тривалість стадії експлуатації суттєво впливає на результати оцінки інвестиційного проекту при його розробці та експертизі, оскільки визначає загальний розмір вигід і витрат за інвестиційним проектом.

6 стадія. Післяпроектний аудит - узагальнення результатів здійснення інвестиційного проекту. Проектні аналітики систематично шукають позитивні і негативні моменти, що пов'язані зі здійсненням інвестиційного проекту. Разом з тим, аудит не має обмежуватись інвестиційними проектами, що завершені, він є важливим інструментом управління для тих інвестиційних проектів, що тривають, і може проводитися кілька разів упродовж їх життєвого циклу.

Кожна фаза проектного циклу веде до наступної, а остання (кінцева), своєю чергою, дає ідеї, ресурси до ідентифікації нових інвестиційних проектів, забезпечуючи, таким чином, самовідновлення проектного циклу. Водночас, можливим є повернення з наступної стадії проектного циклу до попередньої, що є відобра­женням ітераційного характеру процесу здійснення інвестиційного проекту.

Відповідно до програми промислового розвитку ЮНІДО жит­тєвий цикл проекту складається з таких трьох фаз:

• передінвестиційна;

• інвестиційна;

• експлуатаційна.

Кожна з цих фаз охоплює окремі стадії, що об'єднююють різні види робіт.

Передінвестиційна фаза охоплює такі стадії та передбачає виконання таких видів робіт:

- пошук інвестиційних ідей та їх генерування;

- дослідження потенційних інвестиційних можливостей підприємства чи інвестора;

- попередня підготовка проекту та складання бізнес-планів щодо обгрунтування інвестиційних ідей;

- аналіз альтернативних варіантів проектів;

- вибір проекта із множини варіантів та оцінка його економічної та фінансової здійсненності;

- кінцевий розгляд відібраного проекту та прийняття рішення щодо його реалізації.

Інвестиційна фаза включає такі стадії та види робіт:

• проведення переговорів та заключення контрактів, (договорів);

• інженерно-технічне проектування та розробку проектно-кошторисної документації;

• будівництво, реконструкцію, модернізацію тощо;

• передвиробничий маркетинг;

• набір та підготовку персоналу;

• завдання об'єкта в експлуатацію.

Експлуатаційна фаза передбачає такі стадії:

- доведення об'єкта до проектної потужності;

- розширення діючих виробничих потужностей;

- впровадження інновацій;

- оновлення діючих основних засобів;

- ліквідація об'єкта після виконання ним своїх функцій і перехід

у передінвестиційну фазу.

В Україні для оцінювання проектів може використовуватись ще вітчизняний підхід, за яким життєвий цикл інвестиційного проекту складається із таких фаз:

• концептуальна;

• контрактна;

• фаза реалізації проекту.

Концептуальна фаза включає:

- розробку концепції проекту;

- оцінку життєздатності проекту;

- планування проекту;

- розробку критеріїв і вимог до нього;

- вибір і придбання земельної ділянки.

Контрактна фаза - це цикл, що передбачає:

- підготовку попередніх завдань на проектування;

- підбір виконавців проекту;

- оформлення контракту з виконавцями;

- вибір і затвердження кінцевого проекту.

Фаза реалізації проекту передбачає:

- детальне проектування;

- матеріально-технічне постачання;

- будівництво та інсталяцію проекту.

Для зручності всі види робіт з реалізації проекту ділять на 2 групи:

• основна діяльність: аналіз інвестиційних можливостей, фор­мування цілей проекту, будівельно-монтажні та пуско­налагоджувальні роботи, здача об'єкта в експлуатацію;

• діяльність із забезпечення проекту: організаційна, правова, кадрова, фінансова, інформаційна та інші види діяльності.

Однак чіткого (раз і назавжди визначеного) поділу фаз на етапи бути не може.

Існує специфіка окремих країн і секторів економіки, в яких реалізується інвестиційний проект. Крім того, по різному підходить до проектного циклу кредитор (наприклад, банк) і позичальник (компанія, що безпосередньо ведуть роботи). В рамках окремих фаз проектного циклу позичальник і кредитор виділяють для себе різні етапи.

Для позичальника проектний цикл має більш широкі часові рамки. Саме в нього зароджується концепція проекту (поча­ток проектного циклу). І саме він доводить інвестиційний об'єкт до ліквідації (демонтаж, продаж, корінна реконструк­ція - кінець проектного циклу).

Для кредитора проектний цикл починається з моменту одержання від майбутнього позичальника заявки на фінан­сування проекту, а закінчується часом, коли позичальник виконає свої платіжні зобов'язання за кредитом і кредитний договір призупиняє свою дію. У тому випадку, коли банк фінансує проект не через кредит, а у вигляді інвестицій, проектний цикл для банку подовжується і його закінчення для банку і для компанії буде в один і той же строк (якщо банк не здійснить деінвестування своїх коштів до моменту ліквідації інвестиційного об'єкта). Для банку досконале знання проектного циклу позичальника необхідно для того, щоб:

У максимально точно врахувати всі витрати і доходи, пов'язані з реалізацією проекту; У уявити всі ризики, пов'язані з реалізацією проекту; У розробити свій графік контролю за реалізацією проекту (з вказанням всіх часових точок, що відокремлюють різні фази і етапи один від одного). Для кредиторів-банків найважливішими є такі етапи: відбір і оцінка проекту; переговори і прийняття рішення про фінансування проекту; контроль за реалізацією проекту.

Розподіл проектного циклу банку на три етапи є загальним і універсальним. У деяких банках можуть бути ще додаткові етапи. Так, проектний цикл МБРР включає в себе шість основних етапів, розглянутих раніше. Для прикладу наведемо розподіл інвестицій­ного процесу, пов'язаного з залученням іноземних інвестицій для підприємства, який використовує ВАТ "КРЕДОБАНК" (рис. 9.3): У банках, що спеціалізується на фінансуванні інвестиційних проектів, розробляються внутрішні інструкції, якими чітко регламентується проектний цикл банку, визначаються списки і формати необхідних внутрішніх і зовнішніх документів, посадові обов'язки співробітників, що працюють в напрямку проектного фінансування.