- •1. Поняття «статистика», його трактування
- •2. Предмет та задачі статистики, особливості предмета статистики.
- •3. Характеристика основних статистичних категорій.
- •4. Під закономірністю взагалі прийнято називати повторюваність, послідовність і порядок змін у явищах.
- •4. Статистична методологія, характеристика методів на відповідність стадіям статистичного дослідження.
- •5. Рівні статистики.
- •2. Економічна і соціально-демографічна статистики.
- •6.Сутність стат. Спостереження
- •7.Програмно-методологічні та організаційні аспекти спостереження
- •Підготовка спостереження
- •2. Проведення масового збору даних
- •3.Підготовка даних до автоматизованої обробки
- •10.Точність спостереження, х-ка помилок спостереж.
- •11.Поняття стат. Таблиці, х-ка її елементів.
- •12. Класифікація стат. Табл. За характером підмета та структурною розробкою присудка.
- •13. Графічний метод. Х-ка елементів графіка
- •14. Класифікація графіків
- •15. Правила побудови стат. Табл.
- •17. Методологічні аспекти побудови різних видів групування.
- •20. Сутність та класифікація стат. Показників
- •21. Абсолютні величини
- •22. Відносні величини
- •23. Принципи застосування середніх величин
- •24. Клас середньо-ступеневих.
- •25.Динамічний ряд, його компоненти, види
- •26. Співставність рівнів ряду та змикання динам. Рядів.
- •27. Показники динам. Змін: ланцюгові та базисні.
- •28. Середні показники динам. Змін
- •29. Коливання та їх вплив на динам ряд.
- •30. Поняття тенденції розвитку, види тенденцій, їх перевірка.
- •31. Методи вирівнювання.
- •32. Прогнозування та інтерполяція. Методи прогнозування.
- •33. Індексний метод у проведені стат. Аналізу.
- •34. Методи побудови індексів
- •34.Класифікація індексів
- •35.Індекси середнього рівня інтенсивного показника
- •36. Факторний аналіз
- •37. Середньозважені індекси
- •38. Сутність варіації та її види.
- •40. Дисперсійний аналіз
- •41. Варіація альтернативної ознаки та ентропія розподілу.
- •42.Закономірності розподілу, вивчення та графічне відображення.
10.Точність спостереження, х-ка помилок спостереж.
Точність стат. спостереж. – ступінь відповідності величини будь-якого показника, виявленої за матеріалами стат. спостереж., дійсній величині. Розходження між розрахованими і дійсними значеннями досліджуваних величин є помилкою спостереження. В залежності від причин виникнення розрізняють помилки реєстрації та помилки репрезентативності. Помилки реєстрації – відхилення між значеннями показника, отриманого в результаті стат. спостереж., і фактичним його значенням. Може бути при суцільному і несу цільному спостереженнях. Види помилок: випадкові помилки – результат дії різних випадкових факторів. Вони можуть і збільшувати, і зменшувати значення показників. Систематичні помилки реєстрації завжди мають однакову тенденцію або до збільшення, або до зменшення значення показника по кожній одиниці спостереж. , і тому величина показника по сукупності в цілому буде включати в себе накопичену помилку. Відхилення значення показника дослідженої сукупності від його величини в початковій сукупності називається помилкою репрезентативності. Помилки репрезентативності притаманні лише для несуцільного спостереження. Вони виникають тому, що відібрана і обстежена сукупність недостатньо точно репрезентує всю початкову сукупність в цілому. Випадкові помилки виникають, якщо відібрана сукупність неповністю відтворює всю сукупність в цілому. Її величина може бути оцінена. Систематичні помилки репрезентативності виникають внаслідок порушення принципів відбору одиниць із початкової сукупності, які мають спостерігатися.
11.Поняття стат. Таблиці, х-ка її елементів.
Статистична таблиця – це таблиця, що містить зведену числову характеристику досліджуваної сукупності за однією чи кількома істотними ознаками, що пов’язані логікою економічного аналізу. Статистична таблиця містить три види заголовків: загальний, верхні і бокові.
Підметом статистичної таблиці є об’єкт, що характеризується цифрами. Як підмет можуть виступати: одна або кілька сукупностей, окремі одиниці сукупності у порядку переліку або згруповані за певними ознаками. Як правило, підмет статистичної таблиці розміщується у найменуванні строк.
Присудок статистичної таблиці утворює систему показників для характеристики об’єкта, що вивчається, тобто підмета таблиці. Присудок формує верхні заголовки і складає зміст граф з логічним послідовним розміщенням показників зліва направо.
12. Класифікація стат. Табл. За характером підмета та структурною розробкою присудка.
За структурою підмета та розташуванням одиниць у ньому статистичні таблиці розподіляють на прості (перелікові, монографічні) та складні (групові, комбінаційні).
У простій переліковій таблиці в підметі наводиться простий перелік будь-яких об’єктів або територіальних одиниць без застосування групування одиниць сукупності. Монографічні таблиці характеризують не всю сукупність одиниць досліджуваного об’єкта, а тільки одну яку-небудь групу з нього, виділену за певною ознакою.
Груповими називаються статистичні таблиці, підмет яких містить групування одиниць сукупності по одній кількісній або атрибутивній ознаці. Найпростішим видом групових таблиць є атрибутивні і варіаційні ряди розподілу. Комбінаційними називаються статистичні таблиці, підмет яких містить групування одиниць сукупності одночасно по двох і більше ознаках, а кожна з груп, виділена за однією ознакою, розбивається, у свою чергу, на підгрупи за іншими ознаками.
За структурною побудовою присудка розрізняють статистичні таблиці з простою і складною його розробкою. При простій розробці присудка показник, що визначає його, на підгрупи не підрозділяється, тому підсумкові значення отримують шляхом простого підсумовування значень по кожній ознаці окремо, незалежно одна від одної. Складна розробка присудка передбачає розподіл ознаки, що його формує на підгрупи. При складній розробці присудка у таблиці міститься більш повна і докладна характеристика об’єкта.
Таблицею взаємної спряженості називається таблиця, що містить зведену числову характеристику досліджуваної сукупності по двох і більше атрибутивних ознаках або комбінацію кількісних і атрибутивних ознак. Найбільшого поширення зазначені таблиці одержали при вивченні соціальних явищ і процесів: суспільної думки, рівня і способу життя, суспільного ладу тощо.