6.Сутність стат. Спостереження

Під стат. Інформацією розуміють сукупність кількісних х-к про соц.економ. явища та процеси які зібрані внаслідок стат. Спостереження. Властивості стат. інформ: масовість, стабільність. Вимоги: достовірність, співставленість. Стат. спостереження – це спланований, систематизований, науково-організований збір даних про різні суп.-економ. Явища та процеси. Проводять спостереження органи держ. стат., науково дослідницькі інститути, економічні служби суб’єктів господарювання та ін.

7.Програмно-методологічні та організаційні аспекти спостереження

Програмно-методологічні

аспекти:

1. Формулювання мети і задач спостереження

Мета спостереження – одержання достовірної інформації для виявлення закономірностей розвитку явищ та процесів. Не чітко вказана мета може спричинити збір не потрібних даних або їх не повний обсяг.

2. Вибір об’єкта спостереження (фізичні особи, юр. Особи, фіз.. одиниці).

Об’єкт спостереження – сукупність одиниць досліджуваного явища про які збирається досліджувана стат. Інформація.

3. Визначення одиниць сукупності та одиниць спостереження.

Одиниця сукупності – первинний елемент об’єкта стат. спостереж. що є носієм досліджуваних ознак (звітна одиниця)

Одиниця спостереження – первинний осередок від якого отримують необхідні стат. данні.

4. Складання програми спостереження

Програма спостереження – перелік запитань або ознак, які підлягають реєстрації в процесі проведення спостереження.

Вимоги до складання програми:

• Має містити тількі ті ознаки, які характеризують досліджуване явище

• Питання мають бути точними без двозначного трактування

• Визначають склад запитань та їх послідовність у логічному порядку

• Форма запитання – довільна (цифрова, відкрита, альтернативна, багатоваріантна)

• Питання контрольного характеру.

Оформляється програма у вигляді стат. Формуляру, що є документом єдиного зразка, який містить саму програму та результати спостереження. Складається з титульної частини (назва стат. спостереження, орган, що його проводить, інформ. про затвердження формуляру, номер ф.) та адресної частини (адреса звітної одиниці, її підпорядкованість).

5. Вибір форми, виду та способу спостереження.

Організаційні аспекти:

1. визначення складу органів, що проводять стат. спостереж.

2. підбір та підготовка кадрів, їх навчання та інструктаж

3. складання календарного плану робіт з підготовки, проведення та обробки матер. спостереж.

4. тиражування документів для збору даних

5. масово-розяснювальні роботи.

8.Х-ка етапів стат. спостереж.

1. Підготовка спостереження

(включає програмно-методологічні та організаційні аспекти)

2. Проведення масового збору даних

(роботи безпосередньо пов’язані з заповненням статистичних формулярів)

3.Підготовка даних до автоматизованої обробки

(передбачає арифметичний та логічний контроль даних)

4.Розробка пропозицій по удосконаленню стат. спостереж. (аналіз причин невірного заповнення статистичних формулярів та формулювання пропозицій по удосконаленню статистичного спостереження).

9. Х-ка форм, видів та способів спостереж.

Форми спостереження: Звітність. Х-на для суб’єктів господарювання, передбачає надання відомостей у стат. Органи у вигляді обов’язкових звітів про діяльність підприємств, установ, організацій. Програма та строки надання звітності чітко регламентовані на законодавчому рівні. Носять обов’язків х-р, мають юр. силу та документальну обґрунтованість. Спеціально-організоване спостереження проводиться за спец. Метою на визначену як правило дату отримання даних, що з різних причин не можуть бути зібрані шляхом звітності або ж для її уточнення. Реєстр – це система, яка постійно слідкує за станом одиниці спостереження та оцінює силу впливу різних факторів на досліджувані ознаки. У реєстрі кожна одиниця спостереження х-зується сукупністю показників. Розрізняють реєстр населення та реєстр підприємств. Види спостереження: За ступенем охоплення одиниць: Суцільне – обстеженню підлягають усі без виключення одиниці стат. сукупності. Несу цільне – підлягає лише частина сукупності. Вибіркове – базується на принципі випадкового добору одиниць. Монографічне – це детальне глибоке вивчення та описання конкретних, характерних у якомусь відношенні одиниць досліджуваної сукупності. Проводиться з метою виявлення наявних чи намічених тенденцій. Обмежується окремими одиницями з високим ступенем їх деталізації. Метод основного масиву – обстеженню підлягають найбільш істотні, як правило найкрупніші одиниці, які взяті разом, займають переважно питому вагу за основною для даного дослідження ознакою. За часом реєстрації фактів: Поточне (безперервне) – ведеться систематично і безупинно. Періодичне – повторюється через визначені, рівні проміжки часу. Одноразове – проводиться в міру потреби, час від часу, без дотримання чіткої періодичності або взагалі проводиться 1 раз і більше не проводиться. Способи спостереження: Безпосередній-самі реєстратори шляхом заміру, зважування, підрахунку або перевірки роботи встановлюють факт, що підлягає реєстрації і на його основі роблять записи до формулярів спостереження. Документальний–використання документів облікового х-ру, дає найбільш точні результати. Опитування–інформ. отримують зі слів респондента. Передбачає безпосереднє звернення до носія ознак, які підлягають реєстрації і використовується для одержання інформ. про явища та процеси, які не піддаються прямому спостереженню. Різновиди опитування: Усне (експедиційне), за формою проведення: пряме, опосередковане. Само реєстрація. Явочне – передбачає збір інформ у явочному порядку, реєстрація ознак здійснюється реєстратором. Анкетне – збір інформ. шляхом заповнення спец. опитувальних листів. Точність результату – невисока. Кореспондентське – інформ. в органи, що ведуть спостереження надає штат добровільних кореспондентів, якім надіслані бланки та які дали згоду на їх заповнення та повернення у встановлені строки.