5. Рівні статистики.

1. Загальна теорія статистики. Загальна теорія статистики є наукою про найбільш загальні принципи, правила і закони цифрового висвітлення соціально-економічних явищ. Вона розробляє найбільш загальні поняття, категорії статистичної науки, що мають загальностатистичний сенс (наприклад, "закономірність", "показник", "середня величина", "ознака" і т.д.), і методи вивчення соціально-економічних явищ.

Найважливішими її розділами є вчення: спостереження, статистичні угруповання й узагальнюючі показники у формі абсолютних, відносних і середніх величин. Загальна теорія статистики з'ясовує сутність цих показників і розробляє наукову методологію їхньої побудови (обчислення), а також загальні принципи і методи статистичного дослідження. Її категоріями, показниками і методами користуються всі галузеві статистики, тобто загальна теорія статистики є методологічною основою, ядром усіх галузей статистики.

Загальна теорія статистики вивчає історію статистичної науки, розробляє організацію статистичної служби у своїй країні, вивчає досвід організації статистики в інших країнах.

Таким чином, роль і місце загальної теорії статистики особливі. Вона формує загальностатистичний погляд економіста залежно від місця його роботи. От чому вивчення статистики починають із загальних принципів і методів статистичного дослідження, тобто з загальної теорії статистики.

2. Економічна і соціально-демографічна статистики.

Економічна статистика вивчає явища і процеси в області економіки: структуру, пропорції, взаємозв'язки галузей і елементів суспільного виробництва. Вона являється однією із найбільш важливих галузей статистики. Дані економічної статистики дозволяють забезпечити систематичний кількісний опис всіх головних аспектів економічного процесу й економіки в цілому. Вони необхідні органам державного керування для рішення питань, пов'язаних з регулюванням економіки і розробкою економічної політики.

Основними задачами економічної статистики є:

• Надання органам державного керування інформації, необхідної для прийняття рішень по широкому колу питань економічної політики, розробки різних державних програм і заходів для їхній реалізації;

• Забезпечення інформацією про розвиток економіки і соціальної сфери керівництва підприємств, менеджерів, організаторів виробництва, необхідної для рішення різний внутрішніх питань на макрорівні;

• Інформування про основні підсумки і тенденції соціально-економічного розвитку громадськості, научно-дослідницьких установ, організацій і окремих осіб.

Соціально-демографічна статистика вивчає населення, а також соціальні (неекономічні) явища і процеси, що характеризують умови життєдіяльності людей, їхні взаємини в процесі праці і виробничої діяльності. Її основною метою є комплексне вивчення різних сторін соціальних умов і способу життя людей.

3. Окремі галузі економічної і соціально-демографічної статистики. У структурі економічної статистики виділяється макроекономічна статистика, що розробляє методи комплексного вивчення економіки країни, міжгалузеві зв'язки й ін. Крім цього в сукупність галузей економічної статистики входять статистика промисловості, сільського господарства, торгівлі й інші галузі виробничої сфери. У складі соціально-демографічної - статистики населення, рівень життя, культури, суспільної думки, політична, моральна й інша галузі. Кожна галузева статистика являє собою науку про кількісні зміни, що відбуваються у відповідних галузях народного господарства. Задачею всіх галузевих статистики є розробка статистичних показників відповідних галузей.