- •1. Поняття «статистика», його трактування
- •2. Предмет та задачі статистики, особливості предмета статистики.
- •3. Характеристика основних статистичних категорій.
- •4. Під закономірністю взагалі прийнято називати повторюваність, послідовність і порядок змін у явищах.
- •4. Статистична методологія, характеристика методів на відповідність стадіям статистичного дослідження.
- •5. Рівні статистики.
- •2. Економічна і соціально-демографічна статистики.
- •6.Сутність стат. Спостереження
- •7.Програмно-методологічні та організаційні аспекти спостереження
- •Підготовка спостереження
- •2. Проведення масового збору даних
- •3.Підготовка даних до автоматизованої обробки
- •10.Точність спостереження, х-ка помилок спостереж.
- •11.Поняття стат. Таблиці, х-ка її елементів.
- •12. Класифікація стат. Табл. За характером підмета та структурною розробкою присудка.
- •13. Графічний метод. Х-ка елементів графіка
- •14. Класифікація графіків
- •15. Правила побудови стат. Табл.
- •17. Методологічні аспекти побудови різних видів групування.
- •20. Сутність та класифікація стат. Показників
- •21. Абсолютні величини
- •22. Відносні величини
- •23. Принципи застосування середніх величин
- •24. Клас середньо-ступеневих.
- •25.Динамічний ряд, його компоненти, види
- •26. Співставність рівнів ряду та змикання динам. Рядів.
- •27. Показники динам. Змін: ланцюгові та базисні.
- •28. Середні показники динам. Змін
- •29. Коливання та їх вплив на динам ряд.
- •30. Поняття тенденції розвитку, види тенденцій, їх перевірка.
- •31. Методи вирівнювання.
- •32. Прогнозування та інтерполяція. Методи прогнозування.
- •33. Індексний метод у проведені стат. Аналізу.
- •34. Методи побудови індексів
- •34.Класифікація індексів
- •35.Індекси середнього рівня інтенсивного показника
- •36. Факторний аналіз
- •37. Середньозважені індекси
- •38. Сутність варіації та її види.
- •40. Дисперсійний аналіз
- •41. Варіація альтернативної ознаки та ентропія розподілу.
- •42.Закономірності розподілу, вивчення та графічне відображення.
3. Характеристика основних статистичних категорій.
Теоретичну основу будь-якої науки, у тому числі і статистики, складають поняття і категорії, у сукупності яких виражаються основні принципи даної науки. У статистиці до найважливіших категорій і понять відносяться: сукупність, варіація, ознака, закономірність.
1.Статистична сукупність – це безліч одноякісних за якою-небудь ознакою явищ, існування яких обмежене в просторі і в часі (наприклад, сукупність жителів України за станом на 1 січня 2003 року, сукупність фермерських господарств Сумської області в 2002 році). Однак статистична сукупність зовсім необов'язкова представляє велику чисельність одиниць, взагалі вона може бути і дуже маленької, наприклад, вибіркова сукупність малої вибірки складає іноді 8-10 одиниць.
Від реально існуючих статистичних сукупностей варто відрізняти стохастичні сукупності або гіпотетичні безлічі, тобто сукупності пропоновані, уявні, нереальні.
Самостійне значення мають сукупності соціально-економічних явищ. Вони відбивають найважливіші суспільні процеси більш складні і різнорідні, чим природні явища, і менш численні, тобто поєднують значно менше число одиниць.
Найважливішою властивістю статистичної сукупності є її неподільність, це означає, що подальше дроблення індивідуальних явищ не викликає втрати їхньої якісної основи. Існує поняття однорідності статистичної сукупності. Воно відносне і зовсім не означає повної відповідності всіх одиниць сукупності, а лише має на увазі близькість основної властивості, якості, типовості. Та сама сукупність одиниць, приміром, може бути однорідна за однією ознакою і неоднорідна за іншою. Однорідність одиниць статистичної сукупності формується під впливом визначених внутрішніх чинників і умов.
2.Кількісні зміни значень ознаки при переході від однієї одиниці сукупності до іншої називаються варіацією. Варіація виникає під впливом випадкових і насамперед зовнішніх чинників. Соціально-економічні явища, як правило, володіють великою - варіацією.
У більшості теоретичних і практичних статистичних досліджень потрібні показники варіації, що показують, як групуються значення ознаки навколо середньої величини сукупності. Показники варіації є одночасно і мірами однорідності сукупностей.
3.Статистичні сукупності мають визначені властивості, носіями яких виступають одиниці сукупності (явища), що володіють визначеними ознаками. За формою зовнішнього вираження ознаки поділяються на:
• атрибутивні (описові, якісні);
• кількісні.
Атрибутивні (якісні) ознаки не піддаються кількісному (числовому) вираженню.
Відмінність кількісних ознак від якісних полягає в тому, що перші можна виразити підсумковими значеннями, інші - тільки числом одиниць у сукупності.
4. Під закономірністю взагалі прийнято називати повторюваність, послідовність і порядок змін у явищах.
Статистична ж закономірність у статистиці розглядається як кількісна закономірність зміни в просторі і в часі масових явищ і процесів громадського життя, що складаються з безлічі елементів (одиниць сукупності). Вона властива не окремим одиницям сукупності, а всій їх масі, або сукупності в цілому. У силу цього закономірність, властива даному явищу (процесові), виявляється тільки при досить великому числі спостережень і тільки в середньому. Таким чином, це середня закономірність масових явищ і процесів. Закономірності в статистиці виявляються тільки в масі одиниць, вони не застосовні до окремих явищ, як це можливо в природничих науках. Дані закономірності виникають як результат впливу великого числа постійно діючих причин і причин випадкових, діючих часом. Таким чином, статистична закономірність визначає типовий розподіл одиниць статистичної безлічі на визначений момент часу під впливом усієї сукупності факторів. Статистична закономірність - об'єктивна кількісна закономірність масового процесу. Вона виникає в результаті дії об'єктивних законів, виражаючи каузальні відносини.
