30. Поняття тенденції розвитку, види тенденцій, їх перевірка.

Тренд – є довготерміновою компонентою динам ряду, що характериз. основну тенденцію його розвитку. Всі інші компоненти при цьому розглядаються як такі, що заважають виділенню тренду. Види тенденції: 1.Тенденція середнього рівня має аналітичне вираження за допомогою математичної ф-ції, навколо якої варіюють фактичні рівні ряду. Значення тренду в окремі моменти часу виступають у вигляді матем. сподівання динам рядів. Цю тенденцію часто приймають у вигляді детермінованої компоненти досліджуваного явища. 2. Тенденція дисперсії являє з себе тенденцію зміни відхилень між емпіричними рівнями та де термін. компонентного ряду. 3. Тенденція автокореляції – є тенд. Зміни відхилень в окремих рівнях динам ряду, що проявляється в залежності. Перш ніж перейти до виділення тренду проводиться перевірка ряду на наявність тренду. Таким чином дослідження здійснюється в 2 етапи: 1. Динам ряд перевіряють на наявність тренду 2. проводиться вирівнювання часового тренду з екстраполяцією отриманих результатів. Методи перевірки ряду на наявність тренду: м-д середніх, м-д серій, м0д Фостера-Стьюарта та ін.

31. Методи вирівнювання.

Вирівнювання – визначення основної тенденції розвитку що проявляється в часі. Метод середньої ступеневої - ряд динаміки розділяють на деяке досить велике число рівних інтервалів. Середній рівень, що закріплюється за кожним інтервалом знаходять за формулою середньої арифметичної простої. Метод середньої плинної - вихідні рівні ряду заміняються середніми величинами, що одержують з даного рівня і декількох симетрично розміщених. Найчастіше беруть непарні інтервали (3,5 і т.д. точок) При непарному згладжуванні отримане середнє арифметичне закріплюють за кожним розрахунковим інтервалом. Для точок на початку і в кінці ряду можуть бути прийняті тільки умовні рівні. Аналітичне вирівнювання – розвиток явища пов’язують тільки з часовим фактором. Відхилення конкретних рівнів ряду від рівнів, що отримані внаслідок визначення аналітичної залежності пов’язують лише з впливом часового фактору. Мета – отримати аналітичну чи графічну залежність. Для аналізу тих соціально-економічних явищ у розвитку яких спостерігається сезонний характер розраховують індекс сезонності

На графіку індекс сезонності це або лінійна діаграма або пелюстковий графік в полярній системі координат.

32. Прогнозування та інтерполяція. Методи прогнозування.

Виявлення тенденцій за межами відомого інтервалу назив. екстраполяцією (прогнозуван.) Інтерполяція – визначення відсутнього рівня ряду в межах відомого інтервалу. Прогнозування за середнім абсолютним приростом може бути виконане у випадку, якщо є упевненість вважати загальну тенденцію лінійної, тобто заснований на припущенні про рівномірну зміну рівня. Для побудови аналітичного рівняння необхідно визначити середній абсолютний приріст і послідовно додати його до останнього рівня ряду стільки разів, скільки періодів екстраполюється ряд.

Прогнозування за середнім темпом росту здійснюється у випадку, коли є підстави вважати, що загальна тенденція ряду характеризується показовою кривою.

Аналітичний метод прогнозування передбачає, що розвиток явища пов’язують лише з часовим фактором. За умови лінійної залежності рівняння має вигляд: у=а₀₊а₁t

Оцінка прогнозу може бути проведена:

• точечним методом – за формулою середньої арифметичної простої на основі розрахованих значень за різними методами прогнозування;

• інтервальним методом – шляхом вибору найбільшого та найменшого значення з розрахованих прогнозних показників