1. Поняття «статистика», його трактування

Статистика – це галузь суспільних наук, яка вивчає кількісну сторону якісно визначених масових, соціально-економічних явищ та процесів, їх структуру, зміну в просторі та часі з метою з’ясування залежностей, тенденцій, закономірностей в конкретних умовах місця та часу.

Сучасне поняття статистики дуже багатогранне:

1. галузь суспільних наук, що має метою збір, упорядкування, аналіз і зіставлення фактів, що відносяться до найрізноманітніших масових явищ та процесів;

2. вчення про систему показників, тобто кількісні характеристик, що дають всебічне уявлення про суспільні явища, про народне господарство в цілому й окремих його галузях;

3. інструмент пізнання, що використовується у природних і суспільних науках для встановлення тих специфічних закономірностей, що діють у конкретних масових явищах, досліджуваних даною наукою;

4. форма практичної діяльності людей, мета якої - збір, обробка й аналіз масових даних про ті або інші явища;

5. різного роду числові або, як часто говорять, цифрові дані, що характеризують різні сторони життя держави: політичні відносини, культуру, населення, виробництво і т.д.

6. часто слово "статистика" вживається як більш короткий еквівалент для слів "статистичні методи". Статистичні методи можна охарактеризувати як методи, що застосовуються при зборі, представленні, аналізі й інтерпретації даних.

2. Предмет та задачі статистики, особливості предмета статистики.

Статистика має свій предмет дослідження – соціально-економічні явища та процеси, серед його особливостей і основних рис варто виділити:

а) дослідження не окремих фактів, а масових соціально-економічних явищ і процесів, що виступають як безліч окремих фактів, що володіють як індивідуальними, так і загальними ознаками. Задача статистичного дослідження полягає у одержанні узагальнюючих характеристик і виявленні закономірностей у суспільному житті в конкретних умовах місця і часу, що виявляються лише у великій кількості явищ через подолання властивої їй одиничним елементам випадковості.

б)Другою особливістю статистики як науки є те, що вона вивчає насамперед кількісну сторону суспільних явищ і процесів у конкретних умовах місця і часу, тобто предметом статистики виступають розміри і кількісні співвідношення соціально-економічних явищ, закономірності їхнього зв'язку і розвитку. Наприклад, статистика вивчає розміри суспільного виробництва, розподілу, споживання, явища культурного життя, рівень матеріального добробуту населення, чисельність населення земної кулі, його розподіл по континентах і т.д. Іншим вираженням кількісної сторони громадського життя є числові співвідношення розмірів суспільних явищ. Так, наприклад, скільки приходиться споживання різних продуктів харчування на душу населення, або скільки шлюбів приходиться на 1000 чоловік населення.

Кількісна визначеність - це об'єктивна властивість предмета пізнання статистикою. Кількісні характеристики, не є зафіксованими раз і назавжди, однаковими для всіх одиниць сукупності. Кількісну характеристику статистика виражає через визначеного роду числа, що називаються статистичними показниками. Статистичний показник відбиває результат виміру одиниць сукупності і сукупності в цілому.

в)Третя особливість статистики як науки полягає в тому, що вона характеризує структуру суспільних явищ. Структура - це внутрішня будівля масових явищ, тобто внутрішня будівля статистичної безлічі. Статистика повинна цю структуру знайти, виразити і відбити в системі статистичних показників.

При аналізі структури виявляються складові частини соціально-економічних явищ. Ці складові частини зіставляються з явищем у цілому і між собою. Виробляються порівняння даної структури з іншими однотипними структурами, а також із заданої (планової, нормативної і т.п.) і виявлення причин відхилень. Готуються пропозиції щодо оптимізації структури. У процесі її аналізу використовується метод групування.

г) Зміни в просторі, тобто в статиці, виявляються за допомогою аналізу структури суспільного явища, а зміни рівня і структури явища досліджуються в часі, тобто у динаміці. Така четверта особливість статистики як науки. Аналіз динаміки включає: установлення рівня суспільних явищ на визначені моменти або проміжки часу і середнього рівня; виявлення характеру змін за кожен проміжок часу у цілому; визначення величини і темпів зміни; встановлення основної тенденції змін, їхньої закономірності і складання статистичного прогнозу. Тільки статистика може так наочно відбити зміну соціально-економічного явища в часі.

д)Явища громадського життя взаємозалежні і взаємообумовлені. Зміна одних явищ визначає інші; наприклад, зниження витрат на сировину і матеріали приводить до зниження собівартості і навпаки. Тому виявлення зв'язків є п'ятою особливістю статистики як науки, тому що пізнання дійсності неможливо без пізнання всіх або принаймні основних взаємозв'язків суспільних явищ. Найбільше значення має виявлення причинно-наслідкових зв'язків, щоб впливати на суспільні явища з метою їхньої зміни в інтересах суспільства.

Виходячи з характеру й основних рис предмета визначимо наступні пізнавальні задачі статистики як науки. Це вивчення:

• рівня і структури масових соціально-економічних явищ;

• взаємозв'язків масових соціально-економічних явищ і процесів;

• динаміки масових соціально-економічних явищ.