33)Педагогічні вимоги до контролю знань,умінь і навичок учнів

Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учнів, а не ступеня їх невдач.

Об’єктивність і точність оцінок забезпечуються орієнтовними вимогами оцінювання. Вимоги – це реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками досягнень учнів відповідно до певних об’єктів оцінювання.

Аналіз об’єктів контролю в початкових класах дав змогу визначити такі вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів:

-   якість знань (предметних, про способи діяльності): міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість;

-   сформованість предметних умінь і навичок, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);

-   володіння досвідом елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні);

-   володіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе. Педагогічні вимоги до контролю, перевірки та оцінки успішності:

Індивідуальний характер перевірки (вчитель повинен діагностувати рівень навченості кожного конкретного учня)

Систематичність перевірки успішності (Британія - вимога ритмічності: напр., раз у тиждень)

Об’єктивність і вмотивованість оцінки (оцінка маж бути переконливою, справедливою і вмотивованою)

Перевірка знань, умінь і навичок учнів та їх оцінювання виконують такі функції:

а) освітню (навчальну), суть якої втому, що вона є корисною для всього класу. 

б) виховну, яка виходить з того, що очікування перевірки спонукає учня регулярно готувати уроки.

г) діагностичну – у процесі перевірки і оцінки виявляють успіхи та недоліки в знаннях, уміннях, навичках

д) стимулюючу – схвалення успіхів учня сприяє розвитку в нього спонукальних мотивів до навчання;

е) оцінювальну – об’єктивна оцінка знань, умінь і навичок учнів сприяє кращому навчанню;

е) оцінювальну – об’єктивна оцінка знань, умінь і навичок учнів сприяє кращому навчанню;

є) управлінську – на основі перевірки та оцінювання визначається стан успішності учнів, що дає змогу запобігти неуспішності або подолати її.

34)Види,методи та форми контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів.Визначте шляхи підвищення об’єктивності оцінювання з іноземной мови

Учитель використовує слідуючиформи оцінки:

- багаточисельні „малі форми оцінки” в ході занять, які знаходять своє вираження в міміці, жестах, модуляції голосу, звертанні до учня, в коротких одобрюючих, відхиляючих, виправляючих, критичних зауваженнях вчителя;

- короткі зауваження, в яких вчитель виказує в усній формі (або письмовій) свої судження з приводу успішності даного учня. Зауваження можуть бути зроблені в домашніх роботах, письмових завданнях, творах, на малюнках або в шкільному щоденнику учня;

- оцінки, з допомогою яких по 12-бальній шкалі оцінюється досягнення учнів.

В своєму розпорядженні вчитель має такі методи перевірки та оцінки знань, вмінь і навичок учнів як:

- письмовий контроль за один або декілька уроків, включаючи і коротку письмову роботу на 10-15 хв.

- усне опитування (індивідуальне і фронтальне);

- цілеспрямоване спостереження окремих учнів, їх роботи на уроці, із чого виводиться так звана оцінка за урок;

- методи контролю, які витікають із специфіки окремих предметів, наприклад: виробничої практики, уроків фізкультури, лабораторних робіт з природничих дисциплін, на уроках малювання і співів.

- тестування (усне, письмове, фізичне).

У початкових класах вчителем застосовуються такі види контролю:  поточний, періодичний, тематичний, семестровий, річний; державна підсумкова атестація.

Вибір видів контролю (перевірки й оцінювання), їх зміст, послідовність, взаємозалежність, час проведення визначаються специфікою навчальних предметів.

Поточний контроль здійснюється в процесі поурочного вивчення теми. Періодичний контроль має на меті визначення й оцінювання сформованості загальнопредметних  умінь і навичок (аудіювання, читання, усне мовлення тощо), якими оволодівають учні в процесі вивчення окремих предметів. ематичний контроль (перевірка й оцінювання) як правило здійснюється після опанування програмової теми чи розділу. У разі, коли тема розрахована на велику кількість годин, її розподіляють на логічно завершені частини – підтеми. Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми/розділу впродовж її/його вивчення з урахуванням усіх видів оцінювання за цей період (за результатами різних видів усних, письмових та практичних робіт учнів) Семестрова оцінка  виставляється за результатами періодичного і тематичного оцінювання.

Річна оцінка  виставляється на основі семестрових оцінок.

Облік (фіксація) результатів контролю ведеться учителем в класних журналах і табелях навчальних досягнень та відвідування школи. Емоційно позитивну ситуацію під час оцінювання навчальної діяльності учнів, на нашу думку, можна створити на основі дотримання певних психолого-педагогічних умов: а) доброзичливого ставлення до дітей; б) виявлення не тільки знань учнів, а й їхніх зусиль, докладених до оволодіння матеріалом; в) вмотивованість педагогічного судження, його об'єктивності; г) врахування індивідуальних особливостей дітей під час оцінювання їх знань; д) дотримання педагогічного такту; є) створення реальних ситуацій, які сприяють досягненню успіху.

На уроках діти часто допускають помилки. Пряме зауваження, яке робить педагог у присутності всього класу, може призвести до різкого зниження активності учня. Тому необхідно знайти спосіб тактовно виправити дитину, котра дає неправильну відповідь.

Деякі вчителі оцінюють знання дітей, виходячи з їх поведінки. Цього на нашу думку, не слід робити, тому що в даному вщ;і великий вплив на ефективність навчальної роботи дітей справляє реакція класу. Психолого-педагогічний принцип об'єктивності в процесі оцінювання знань з іноземної мови '(англійської) як знакової системи — це оцінювання за реальне оволодіння фонетичними та лексичними одиницями, граматичними структурами та вміннями висловити свою думку.