
- •1. Джерела вивчення історії України.
- •2. Допоміжні історичні дисципліни.
- •3. Трипільська культура
- •4. М.С. Грушевський
- •Норманнська теорія створення Русі.
- •6 .Політична історія Київської Русі.
- •7. Етнічні процеси в Київській Русі.” Давньоруська народність”.
- •8. Захоплення українських земель сусідніми державами.
- •9. Формування українського козацтва .
- •10. Гетьманщина в першій половині XVIII сторіччя.
- •11.Феномен Запорізької Січі.
- •12. Ліквідація Запорізької Січі.
- •13. Особливості політичної ситуації в Україні після Лютневої революції в Росії.
- •14. Створення Української Центральної Ради.
- •15. Неп в Україні.
- •16. Індустріалізація в Україні.
- •17. Колективізація сільського господарства в Україні.
- •18. Голодомор 1932-1933 років в Україні.
- •19. ”Українське питання ” в міжнародній політиці в 1939 році.
- •20. Боротьба проти нацистського режиму в Україні.
- •21. Визволення України від фашистських загарбників.
- •22. Відбудова народного господарства України 1945-1950 рр.
- •23. Операція „Вісла”
- •24. Хрущовська „відлига”.
- •25. Особливості економічного розвитку України в 60-ті – 80-ті роки хх–го століття.
- •26. Економічний розвиток України в 60-ті – першій половині 80-х років.
- •27. Суспільно-політичне життя: “стабілізація” і закритість
- •28. Духовний розвиток суспільства: ідеологічний диктат
- •29. Дисидентський рух
- •30. Проголошення незалежності України
- •31. Криза і втрата української державності у хуііі ст.
- •1. Мобілізація сил Донбасу на боротьбу з ворогом
- •2. Перехід виробництва на військові потреби, евакуація підприємств на схід
- •3. Окупація Донбасу німецькими військами
- •4. Партизанська та підпільна боротьба з окупантами
- •5. Визволення Донбасу від окупантів
- •6. Село в умовах німецької окупації
- •7. Відновлення промисловості та економіки Донбасу
13. Особливості політичної ситуації в Україні після Лютневої революції в Росії.
Після повалення царизму в Росії в лютому 1917 р. в країні встановилося двовладдя: поряд з офіційним Тимчасовим урядом діяли Ради робітничих і солдатських депутатів. В Україні виникли громадські ради й комітети, які були місцевими органами Тимчасового уряду, створюються і Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів – особливо активно робітничі ради створювались в Донбасі.
1 березня 1917 р. в Києві створено громадський комітет, до якого ввійшли представники практично всіх громадсько-політичних організацій, що діяли в місті. 4 березня постала Рада об'єднаних громадських організацій і відбувся 1-й Український національний конгрес, де було проголошено створення Центральної Ради. До її складу ввійшли провідні діячі Товариства українських поступовців, представники православного духовенства, українських соціал-демократичних, культурно-просвітницьких та інших організацій. Головою Центральної Ради став визнаний лідер національного відродження професор М. Грушевський.
6 квітня 1917 р. в Києві почав роботу 2-й Український національний конгрес, на якому був затверджений новий склад Центральної Ради на чолі з М. Грушевським. У травні 1917 р. відбувся 1-й з'їзд представників українізованих військових частин, який обрав Військовий Генеральний комітет на чолі з С. Петлюрою. 2-й військовий з'їзд (червень того ж року) запропонував Центральній Раді домогтися національної автономії України. Тоді ж у Києві відбувся 1-й селянський з'їзд, котрий також висловився за автономію України і обрав Раду селянських депутатів як складову частину Центральної Ради. Таким чином, Центральна Рада, виражаючи інтереси широких кіл українського суспільства, стала законним представницьким органом української демократії.
14. Створення Української Центральної Ради.
.Після повалення царизму в Росії в лютому 1917 р. в країні встановилося двовладдя: поряд з офіційним Тимчасовим урядом діяли Ради робітничих і солдатських депутатів.
В Україні (9-ти малоросійських губерніях) виникли громадські ради й комітети, які були місцевими органами Тимчасового уряду, формувалися і Ради робітничі і солдатські.
А 1 березня 1917 року в Києві створено громадський комітет, до якого ввійшли представники практично всіх громадсько-політичних організацій, що діяли в місті. 4 березня постала Рада об'єднаних громадських організацій і відбувся 1-й Український національний конгрес, який передав політичну владу Центральній Раді. До її складу ввійшли провідні діячі Товариства українських поступовців, представники православного духовенства, українських соціал-демократичних, культурно-просвітницьких та інших організацій. Головою Центральної Ради став визнаний лідер національного відродження професор М. Грушевський.
6 квітня 1917 р. в Києві почав роботу 2-й Український національний конгрес, на якому був затверджений новий склад Центральної Ради на чолі з М. Грушевським. У травні 1917 р. відбувся 1-й з'їзд представників українізованих військових частин, який обрав Військовий Генеральний комітет на чолі з С. Петлюрою. 2-й військовий з'їзд (червень того ж року) запропонував Центральній Раді домогтися національної автономії України. Тоді ж у Києві відбувся 1-й селянський з'їзд, котрий також висловився за автономію України і обрав Раду селянських депутатів як складову частину Центральної Ради.
Таким чином, Центральна Рада, виражаючи інтереси широких кіл українського суспільства, стала законним представницьким органом української демократії.