
- •1. Джерела вивчення історії України.
- •2. Допоміжні історичні дисципліни.
- •3. Трипільська культура
- •4. М.С. Грушевський
- •Норманнська теорія створення Русі.
- •6 .Політична історія Київської Русі.
- •7. Етнічні процеси в Київській Русі.” Давньоруська народність”.
- •8. Захоплення українських земель сусідніми державами.
- •9. Формування українського козацтва .
- •10. Гетьманщина в першій половині XVIII сторіччя.
- •11.Феномен Запорізької Січі.
- •12. Ліквідація Запорізької Січі.
- •13. Особливості політичної ситуації в Україні після Лютневої революції в Росії.
- •14. Створення Української Центральної Ради.
- •15. Неп в Україні.
- •16. Індустріалізація в Україні.
- •17. Колективізація сільського господарства в Україні.
- •18. Голодомор 1932-1933 років в Україні.
- •19. ”Українське питання ” в міжнародній політиці в 1939 році.
- •20. Боротьба проти нацистського режиму в Україні.
- •21. Визволення України від фашистських загарбників.
- •22. Відбудова народного господарства України 1945-1950 рр.
- •23. Операція „Вісла”
- •24. Хрущовська „відлига”.
- •25. Особливості економічного розвитку України в 60-ті – 80-ті роки хх–го століття.
- •26. Економічний розвиток України в 60-ті – першій половині 80-х років.
- •27. Суспільно-політичне життя: “стабілізація” і закритість
- •28. Духовний розвиток суспільства: ідеологічний диктат
- •29. Дисидентський рух
- •30. Проголошення незалежності України
- •31. Криза і втрата української державності у хуііі ст.
- •1. Мобілізація сил Донбасу на боротьбу з ворогом
- •2. Перехід виробництва на військові потреби, евакуація підприємств на схід
- •3. Окупація Донбасу німецькими військами
- •4. Партизанська та підпільна боротьба з окупантами
- •5. Визволення Донбасу від окупантів
- •6. Село в умовах німецької окупації
- •7. Відновлення промисловості та економіки Донбасу
25. Особливості економічного розвитку України в 60-ті – 80-ті роки хх–го століття.
Україна мала особливості власного економічного розвитку, які в 60-ті– 80-ті роки ускладнювали ситуацію в республіці:
1.Деформована структура розміщення продуктивних сил. Ця структура склалася фактично ще в довоєнні п´ятирічки, коли на підставі аналізу наявних природних ресурсів союзним центром було вирішено зробити акцент на першочерговий розвиток у республіці таких галузей, як вугільна промисловість, чорна металургія, важке та електротехнічне машинобудування. У 60-80-х роках ці галузі отримали новий імпульс, відбувся інтенсивний процес прирощення потужностей, що ще більше посилило реформованість економіки України. Ніякими аргументами не можна виправдати те, що в республіці, на яку припадало 2,6% території Радянського Союзу, у цей час було побудовано і будувалося надалі майже 40% атомних енергоблоків.
Внаслідок незбалансованого розвитку господарства республіки частка галузей, що працювали на споживчий ринок, у загальному обсязі валової продукції не перевищувала 29%, тоді як у розвинутих країнах цей показник становить 50-60% і більше. Реформованість економіки зумовила не тільки появу товарного дефіциту, а й загострення екологічних, демографічних та соціальних проблем.
2. Катастрофічна екологічна ситуація. Перекоси в розміщенні продуктивних сил стали причиною різкого зростання техногенного навантаження на природу, що у 6-7 разів перевищувало загальносоюзний рівень. У цей час щорічно промисловими об´єктами в атмосферу та водний басейн викидалося понад 10 млн тонн шкідливих речовин. Екологічну ситуацію в республіці ускладнювало нераціональне розширення посівних площ у сільському господарстві.
Катастрофічні екологічні процеси посилили гостроту демографічних проблем, оскільки питома вага населення республіки, зайнятого у галузях із шкідливими для здоров´я умовами праці, становила в Україні 53%. У складній екологічній ситуації опинилося населення міст, адже, наприклад, третину території Львова займали промислові підприємства, у Чернівцях вироблялося майже три чверті промислової продукції області. Цей перелік екологічних негараздів України можна продовжувати.
3. Значна зношеність основних виробничих фондів. Рівень їхньої спрацьованості в промисловості республіки зріс від 28% у 1961 р. до 43% 1985р. Характерно, що основні виробничі фонди України зношуватися швидше, ніж загалом по країні, оскільки частка старих підприємств була вищою. А от за темпами зростання основних виробничих фондів республіка займала 1986 р. останнє, 15 місце у Радянському Союзі.
4. Хронічне відставання за принциповими економічними показниками. За період від 1960 р. до 1985 р. Україна за темпами зростання загального обсягу продукції промисловості посідала 13 місце в СРСР. Не кращим був і стан сільського господарства – республіка за темпами збільшення валової продукції 1960 р. займала 11 місце, а 1985 р. перемістилася на 13. З огляду на це, очевидно, закономірним є той факт, що і за темпами зростання виробленого національного доходу за період 1980-1986 рр. Україна займала те саме 13-те місце в Радянському Союзі. Трохи кращими були показники реальних доходів на душу населення, відповідно до яких республіка 1980 р. поділяла 12-14 місця, а 1985 р. – 5-6. Проте й тут виникали серйозні проблеми і диспропорції.
Кризові явища в економіці негативно відбивалися на вирішенні соціальних питань. Тому в соціальній сфері склалася суперечлива ситуація. Від 1965 до 1985 р. національний доход УРСР зріс з 38, 2 млрд крб. до 96, 6 млрд крб., тобто більш ніж у 2,5 рази. Це мало вирішальне значення для підвищення життєвого рівня народу, адже 4/5 національного доходу витрачалося безпосередньо на народний добробут. За вказане двадцятиріччя у 1,85 рази збільшилася середньомісячна заробітна плата. Якщо 1965 р. у республіці на 100 сімей припадало 21 телевізор, 8 холодильників і 19 пральних машин, то 1985 р. ці показники зросли – відповідно 92, 88, 65.