Списки магазинного типу
Загальна характеристика списків магазинного типу.
У практиці інформаційного моделювання часто використовуються лінійні списки, в яких включення, виключення або доступ до ланок майже завжди проводиться в першій або останній ланках.
Назвемо списком магазинного типу лінійний список, всі ланки якого вставляються і видаляються тільки з одного або обох кінців списку. Списки магазинного типу підрозділяються на черги, стеки і деки.
Черга - список магазинного типу, в якому всі включення проводяться на одному кінці списку, а всі виключення - на іншому.
Чергу іноді називають циклічною пам'яттю або списком типу FIFO ("First In - First Out" - "першим включається - першим виключається").
У черзі інформація поміщається в кінець черги і віддаляється в мить, коли, нарешті, досягає її початку. Зобразимо це схематично: звідси сюди
Рис.1. Черга
Черги використовуються при моделюванні систем масового обслуговування, диспетчеризація завдань операційною системою, буферизація введення-виведення і ін.
Стек - список магазинного типу, в якому всі включення і виключення ланок робляться в одному кінці списку.
Із стеку завжди виключається "молодший" елемент з наявних в списку (той елемент, який був включений пізніше за інших).
Існують і інші назви стеку: магазин, список типу LIFO ("Last In - First Out" - "останнім включається - першим виключається"); список ("push-down"), реверсивна пам'ять, гніздова пам'ять.
Рис.2. Стек
Стеки широко застосовуються в програмуванні, компіляторах, рекурсивних алгоритмах і т. п.
Дек ("Double-Ended Queue" - "двостороння черга") - список магазинного типу, в якому всі включення і виключення ланок робляться на обох кінцях списку.
Дек обобщает стек и очередь и имеет некоторые общие свойства с колодой игральных карт.
Зауваження. Поняття стек було введено А.М.Тьюрінгом в 1947 р. і названо ним реверсивною пам'яттю (воно використовувалося для зв'язку підпрограм). Термін "дек" був введений Швеппе.
Приклад 12. Структурна программа. Побудова черги.
struct node
{
int value;
node *next;
};
void POSTROENIE (node **no, node **ko);
void VYVOD (node **no, node **ko);
--------------------------------------------------------------------------
int main()
{
SetConsoleCP(1251);
SetConsoleOutputCP(1251);
node *no, *ko;
POSTROENIE (&no, &ko);
VYVOD (&no, &ko);
return 0;
}
--------------------------------------------------------------------------
void POSTROENIE(node **no, node **ko)
{
node *r;
int el;
cin>>el;
if (el!=0)
{
r = new (node);
r->value = el;
r->next = NULL;
*no = r;
*ko = r;
cin>> el;
while (el!=0)
{
r = new (node);
r->value = el;
r->next = NULL;
(*ko)->next = r;
*ko = r;
cin>>el;
}
}
else
{
r = NULL;
*no = r;
*ko = r;
}
}
void VYVOD(node **no, node **ko)
{
node *r;
cout<< "Очередь: ";
r = *no;
while (r!=NULL)
{
cout<<r->value<<" ";
r = r->next;
}
cout<<endl;
}
Приклад 13. Структурна программа. Додавання ланки до черги.
… … …
--------------------------------------------------------------------------
void DOBAVLENIE (node **no, node **ko,int el)
{
node *r;
r = new (node);
r->value = el;
r->next = NULL;
if (*no != NULL)
{
(*ko)->next = r;
*ko = r;
}
else
{
*no = r;
*ko = r;
}
}
Приклад 14. Структурна программа. Видалення ланки з черги.
… … …
--------------------------------------------------------------------------
void UDALENIE (node **no, node **ko)
{
node *q;
if (*no == NULL)
cout<< "Видалити не можна, оскільки черга порожня!\n";
else
{
q = *no;
*no = (*no)->next;
delete q;
}
}
Приклад 15. Об'єктно-орієнтована програма. Побудова і проглядання черги, додавання і видалення ланок з черги.
#include <iostream.h>
#include <windows.h>
--------------------------------------------------------------------------
struct node
{
int value;
node *next;
};
--------------------------------------------------------------------------
class Spisok
{
private:
node *no,*ko;
int klad;
public:
Spisok ()
{no=ko=NULL;}
void POSTROENIE();
void VYVOD();
void DOBAVLENIE(int);
int Set_Udal ()
{ return klad; }
void UDALENIE();
void OCHISTKA();
};
--------------------------------------------------------------------------