
- •1. Поняття, закономірності виникнення та розвитку міжнародних економічних організацій.
- •2.Критерії визначення міжнародних економічних організацій.
- •3. Класифікація міжнародних економічних організацій
- •4. Сутність та види міжнародних організацій: загальна характеристика.
- •5. Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (проон).
- •8. Інституціональні засади діяльності продовольчої і сільськогосподарської організації оон (фао).
- •9. Основні напрямки діяльності міжнародного фонду сільскогосподарського розвитку (мфср).
- •10. Міжнародна морська організація
- •11. Міжнародна організація цивільної авіації (ікао).
- •12. Всесвітня організація з туризму (вот).
- •13. Організаційна структура Організації економічного співробітництва і розвитку (оеср).
- •14. Офіційна мета та основні напрямки діяльності (оеср).
- •Спеціалізовані комітети та агентства (оеср).
- •Місце та роль «групи семи» в структурі (оеср).
- •17. Роль міжнародних державних організацій в розвитку світогосподарських зв’язків
- •18. Організаційна структура міжнародних недержавних організацій
- •19. Основні форми діяльності міжнародних недержавних організацій
- •Консультативні зв’язки міжнародних недержавних організацій з міждержавними економічними організаціями.
- •Регіональні недержавні організації.
- •22. Міжнародна торгова палата в системі координації міжнародних економічних відносин..
- •23. Міжнародні економічні організації системи оон.
- •24. Регіональні комісії та постійні комітети оон Регіональні комісії
- •Постійні комітети оон
- •25. Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі.
- •26. Світова організація торгівлі (сот) та її організаційна структура
- •27. Порядок приєднання до системи гатт/сот
- •28. Основні принципи діяльності сот
- •31. Основні напрямки діяльності юнктад
- •Міжнародний торговий центр юнктад/сот
- •Механізм регулювання світових товарних ринків
- •Класифікація міжнародних організацій з регулювання товарних ринків
- •Загальна характеристика Світового банку
- •36. Мета створення та основні напрямки діяльності Міжнародного банку реконструкції і розвитку (мбрр).
- •37. Міжнародна асоціація розвитку (мар)
- •38. Міжнародна фінансова корпорація
- •39. Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (багі)
- •40. Мета створення, напрямки діяльності та механізм кредитування Міжнародного Валютного фонду (мвф).
- •41. Джерела фінансування мвф.
- •42.Критерії взаємовідносин мвф з країнами з перехідною економікою
- •43.Банк міжнародних розрахунків
- •44.Регіональні банки і фонди розвитку
- •45.Передумови та доцільність вступу України до сот.
- •46.Співробітництво України з Міжнародним валютним фондом.
- •47. Особливості взаємовідносин України з Світовим банком.
- •48. Засади співробітництва між Україною і Європейським банком реконструкції і розвитку (ебрр).
37. Міжнародна асоціація розвитку (мар)
Міжнародна асоціація розвитку (MAP ) —одна з п'яти інституцій Групи Світового банку, утворена в 1960 році. Місцезнаходження — Вашингтон. Нараховує 160 країн-учасниць, які поділяються на дві групи. До першої групи входить 22 високорозвинуті країни, а також Кувейт і Об'єднані Арабські Емірати. Другу групу складають країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою.
Основні цілі МАР:
сприяння економічному розвиткові країн-членів;
підвищення продуктивності праці;
зростання рівня життя в державах-членах, в першу чергу, таких, що розвиваються.
Діяльність МАР спрямована, головним чином, на допомогу країнам, що розвиваються, через заохочення розвитку приватного сектора, мобілізації внутрішніх і зовнішніх джерел капіталу.
Організаційна структура:
Рада керуючих;
Виконавчий директорат;
Президент.
До Ради керуючих і Виконавчого директорату входять ті ж представники, що й до МБРР, тобто ті ж самі особи. Виконують вони аналогічні функції.
Президент МАР займається організаційною діяльністю. Штат співробітників МАР поділяється на чотири сектори: операції, фінансування, політика, планування.
Джерелами фінансування є: прибутки МБРР, внески країн-членів першої і частково другої груп; повернення кредитів, що були надані раніше. В основному ресурси МАР формуються за рахунок "донорів" – країн першої групи. Частка "Великої Сімки" становить 80% загальної суми внесків.
МАР надає безпроцентні позики найбіднішим країнам. Критерієм "бідності" є рівень ВНП на душу населення, що не перевищує 925 доларів. Позики МАР мають 10-річний пільговий період й погашаються протягом 35-40 років. Решті країн кредит надається за ставкою 5% щорічних.
Кредити плануються в основному в розвиток інфраструктури і в сільське господарство. Так, в 1998 році на кредитування сільського господарства пішло 18% виділених коштів МАР, на освіту – 16%, на охорону здоров'я – 14%, на транспорт – 13%, на енергетику – 12% '. Іноді МАР і МБРР спільно кредитують один і той же об'єкт, якщо на нього необхідні великі кошти. Кредити МАР надаються тільки урядам під їх гарантії. МАР сформувала Фонд для скорочення боргів у 100 млн. доларів; його призначено для найбідніших країн. Кредити надаються в національній валюті держав.
38. Міжнародна фінансова корпорація
Міжнародна фінансова корпорація (The International Finance Corporation — IFC) одна з п'яти інституцій Групи Світового банку, була заснована у 1956 p. для сприяння розвиткові приватного підприємництва в країнах, що розвиваються. За станом на 2012 р. налічувалося 182 країни—члени МФК. Штаб-квартира — у місті Вашингтон.
Головна мета МФК — сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, через заохочення приватного підприємництва у виробничому секторі. Основними видами діяльності МФК є: • фінансування проектів приватного сектора економіки країн, що розвиваються, шляхом надання позик або прямих інвестицій; • сприяння приватним компаніям країн, що розвиваються, в мобілізації фінансових ресурсів на міжнародних фінансових ринках; • надання технічної допомоги, дорадчих та консультаційних послуг урядам і підприємцям країн-членів. Організаційна структура організації включає такі інституції: Рада керуючих; Директорат; Президент; Банківська консультативна комісія; Діловий консультативний комітет.
Рада керуючих — вищий орган МФК. Кожний керуючий МБРР автоматично стає й керуючим МФК, якщо його країна є членом МФК. Рада проводить щороку збори водночас зі зборами МБРР, на яких обговорюються найважливіші проблеми політики банку й МФК. Директорат здійснює поточну роботу. Він складається з 24 директорів, які водночас є директорами МБРР. Президент МФК за посадою є головою директорату МФК. Він називається також виконавчим президентом. Банківська консультативна комісія складається з восьми представників провідних міжнародних інститутів. Разом з керівництвом МФК вони обговорюють ділові й політичні проблеми й стратегію корпорації. Діловий консультативний комітет сполучає провідних промисловиків, банкірів, державних діячів, які обмінюються думками з керівництвом МФК з економічних та фінансових проблем.
Джерелами фінансування є: внески країн-членів в уставний капітал; кредити від МБРР; відрахування від прибутків; кошти від повернення кредитів; залучені на зовнішніх ринках кошти.
Традиційною і найвагомішою функцією МФК є фінансування проектів. МФК, як правило, кредитує тільки високорентабельні підприємства в нових індустріальних країнах. Менш розвиненим країнам важче одержати кредит через високу кредитну ставку, яка вище пересічних ставок на основних ринках позичкових капіталів. Привабливою ж стороною цих кредитів є те, що вони спрямовані на реалізацію таких проектів, які не одержали б коштів з інших джерел. Специфіка діяльності МФК полягає в тому, що, на відміну від МБРР і МАР, вона фінансує проекти насамперед у приватному секторі. Інша особливість: МФК надає фінансування без урядових гарантій. Україна стала акціонером і членом МФК в 1993 р. До 4 травня 2007 р. МФК інвестувала близько 692 мільйонів доларів в 33 проекти. Інвестиційна програма МФК в Україні в цей час розширюється високими темпами, при цьому основна увага зосереджена на інвестиційних можливостях у фінансовому секторі, агробізнесі, виробництві будівельних матеріалів, роздрібній торгівлі й послугах, енергетику, виробництві встаткування для транспорту, інфраструктури.