
- •1. Поняття, закономірності виникнення та розвитку міжнародних економічних організацій.
- •2.Критерії визначення міжнародних економічних організацій.
- •3. Класифікація міжнародних економічних організацій
- •4. Сутність та види міжнародних організацій: загальна характеристика.
- •5. Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (проон).
- •8. Інституціональні засади діяльності продовольчої і сільськогосподарської організації оон (фао).
- •9. Основні напрямки діяльності міжнародного фонду сільскогосподарського розвитку (мфср).
- •10. Міжнародна морська організація
- •11. Міжнародна організація цивільної авіації (ікао).
- •12. Всесвітня організація з туризму (вот).
- •13. Організаційна структура Організації економічного співробітництва і розвитку (оеср).
- •14. Офіційна мета та основні напрямки діяльності (оеср).
- •Спеціалізовані комітети та агентства (оеср).
- •Місце та роль «групи семи» в структурі (оеср).
- •17. Роль міжнародних державних організацій в розвитку світогосподарських зв’язків
- •18. Організаційна структура міжнародних недержавних організацій
- •19. Основні форми діяльності міжнародних недержавних організацій
- •Консультативні зв’язки міжнародних недержавних організацій з міждержавними економічними організаціями.
- •Регіональні недержавні організації.
- •22. Міжнародна торгова палата в системі координації міжнародних економічних відносин..
- •23. Міжнародні економічні організації системи оон.
- •24. Регіональні комісії та постійні комітети оон Регіональні комісії
- •Постійні комітети оон
- •25. Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі.
- •26. Світова організація торгівлі (сот) та її організаційна структура
- •27. Порядок приєднання до системи гатт/сот
- •28. Основні принципи діяльності сот
- •31. Основні напрямки діяльності юнктад
- •Міжнародний торговий центр юнктад/сот
- •Механізм регулювання світових товарних ринків
- •Класифікація міжнародних організацій з регулювання товарних ринків
- •Загальна характеристика Світового банку
- •36. Мета створення та основні напрямки діяльності Міжнародного банку реконструкції і розвитку (мбрр).
- •37. Міжнародна асоціація розвитку (мар)
- •38. Міжнародна фінансова корпорація
- •39. Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (багі)
- •40. Мета створення, напрямки діяльності та механізм кредитування Міжнародного Валютного фонду (мвф).
- •41. Джерела фінансування мвф.
- •42.Критерії взаємовідносин мвф з країнами з перехідною економікою
- •43.Банк міжнародних розрахунків
- •44.Регіональні банки і фонди розвитку
- •45.Передумови та доцільність вступу України до сот.
- •46.Співробітництво України з Міжнародним валютним фондом.
- •47. Особливості взаємовідносин України з Світовим банком.
- •48. Засади співробітництва між Україною і Європейським банком реконструкції і розвитку (ебрр).
28. Основні принципи діяльності сот
Угоди Світової організації торгівлі є міжнародними правовими документами, що детально регламентують усі можливі процеси та дії стосовно предмета кожної конкретної угоди. Розглянуті вище угоди стосуються різних аспектів міжнародної торгівлі, але всі вони розроблені з урахуванням ключових принципів функціонування міжнародної торговельної системи. При цьому під принципами розуміють основні, вихідні положення, правила діяльності. Секретаріат COT виділяє такі ключові принципи міжнародної торговельної системи:
— недискримінація;
— вільна торгівля;
— передбачуваність;
— справедлива конкуренція;
— сприяння розвитку та економічним реформам.
Принцип торгівлі без дискримінації реалізується шляхом застосування режиму найбільшого сприяння, за якого країна забезпечує однакові умови торгівлі для всіх учасників СОТ, та національного режиму, при якому імпортовані товари не можуть піддаватися дискримінації на внутрішньому ринку країни. Таким чином, принцип недискримінації досягається на двох рівнях: між країнами—Членами COT (через режим найбільшого сприяння) та між національними та іноземними товарами на внутрішньому ринку (через національний торговельний режим).
Отже важливі принципи діяльності СОТ — це торгівля без дискримінації, розширення доступу до ринків, сприяння справедливій конкуренції, розумне використання митних зборів, заохочення розвитку і здійснення економічних реформ.
29. Основні напрямки діяльності СОТ
Головною метою функціонування СОТ є лібералізація і стабілізація світової торгівлі, що досягається шляхом встановлення правил і укладання угод, а також переговорів між учасниками.
Діяльність СОТ здійснюється за такими напрямами:
контроль за прийняттям і застосуванням багатосторонніх угод СОТ;
проведення багатосторонніх переговорів;
урегулювання торговельних суперечок;
спостереження за торговельною політикою;
збір, вивчення і надання інформації з питань торговельної політики і торгівлі.
До сфери, яку регламентують угоди СОТ, входять:
митно-тарифне регулювання;
антидемпінгове регулювання і застосування компенсаційних мит;
використання субсидій і компенсаційних заходів;
нетарифні обмеження;
кількісне регулювання;
діяльність державних торговельних підприємств;
митні союзи і зони вільної торгівлі;
митні формальності, збори, вимоги до документації;
внутрішні податки, збори, вимоги до внутрішньої торгівлі;
захисні та технічні бар'єри, санітарні і фітосанітарні заходи;
правила походження;
торгівля послугами;
торговельні аспекти захисту інтелектуальної власності;
торгівля окремими групами товарів (текстилем та одягом, сільськогосподарською продукцією, цивільною авіатехнікою);
здійснення державних закупівель;
торговельні аспекти інвестицій;
аспекти захисту довкілля в міжнародній торгівлі.
30. Конференція ООН з торгівлі й розвитку ( ЮНКТАД )
ЮНКТАД - орган Генеральної асамблеї ООН, який не є міжнародною торговою організацією. Створений в 1964 р. і нараховує 194 країн-членів. Під егідою ЮНКТАД розробляються багатосторонні угоди і конвенції. Найвищий орган ЮНКТАД — Конференція і Рада з торгівлі та розвитку, в рамках якої працює шість комітетів.
Головні цілі ЮНКТАД:
сприяння міжнародній торгівлі для прискорення економічного розвитку, особливо в країнах, що розвиваються;
установлення принципів і політики щодо торгівлі та пов'язаних з нею проблем розвитку, зокрема в сферах фінансів, інвестицій, передачі технологій;
сприяння діяльності інших спеціалізованих установ ООН у сфері торгівлі та розвитку;
організація переговорів і затвердження багатосторонніх правових актів щодо торгівлі та розвитку.