20. Консультативні зв’язки міжнародних недержавних організацій з міждержавними економічними організаціями.

Міжнародні недержавні організації – це організаційно оформлені за спільними або близькими соціальними, політичними, економічними, ідейними, професійними та іншими інтересами, об'єднання різних громадських угруповань з різних країн. Перші такі організації з'явилися ще в XIX ст. (Британське і Міжнародне товариства боротьби проти рабства, 1823 p.), а наприкінці XX ст. їх налічується вже понад 4 тис. Неурядові організації розрізняються за своїми розмірами, структурою, спрямуванням діяльності та її завданнями. Відповідно причинами збільшення кількості та впливу міжнародних неурядових організацій є: - виникнення глобальних проблем; - активізація демократичних процесів у сфері внутрішніх та міжнародних відносин; - розширення можливостей міждержавних транскордонних зв'язків та їхній вплив на міжнародні неурядові організації, тощо. Сьогодні до таких об'єднань належить Міжнародна торговельна палата, Міжнародні союзи підприємців (Союз промислових федерацій ЕС - ЮНіСЕ, Альянс виробників какао - АВК, Міжнародну федерацію з торгівлі пушниною, Міжнародну федерацію з торгівлі насінням), тощо

Основним механізмом діяльності міжнародних неурядових організацій на сучасному етапі є мобілізація міжнародної громадської думки. Основним методом досягнення цілей являється тиск на міжурядові організації (насамперед на ООН) і безпосередньо на ті чи інші держави, тому їх ще називають «міжнародними групами тиску». Свої завдання такі організації вирішують у межах консультативних взаємовідносин з міжнародними міжурядовими організаціями. Міжнародні неурядові організації беруть участь у роботі всіх організацій і органів системи ООН практично на рівних правах з офіційними делегаціями країн, окремим з яких надається консультативний статус. Відносини ООН з МНПО регламентуються Резолюцією ЕКОСОР № 1296 від 23 травня 1968 року "Заходи щодо консультацій з неурядовими організаціями". Організації, які отримали консультативний статус, можуть пропонувати питання для розгляду їх в порядок денний ЕКОСОР і робити з них усні заяви, скеровувати спостерігачів на засідання, подавати письмові заяви, здійснювати спеціальні дослідження та готувати відповідні документи. Консультативний статус в ЕКОСОР мають близько 1600 МНПО, які активно працюють у сфері економічного та соціального розвитку.

У 1996 році ЕКОСОР прийняла Резолюцію № 1996/31 про консультативні відносини між ООН і неурядовими організаціями, оновивши тим самим Резолюцію № 1296. Ця Резолюція передбачає: визнання важливості національних, регіональних і субрегіональних неурядових організацій і збільшення їх кількості; посилення ролі комітету з неурядових організацій, який існує при ЕКОСОР; прийняття стандартних правил участі неурядових організацій у міжнародних конференціях ООН і в процесі підготовки до них.

20. Регіональні недержавні організації.

Міжнародні недержавні організації – це організаційно оформлені за спільними або близькими соціальними, політичними, економічними, ідейними, професійними та іншими інтересами, об'єднання різних громадських угруповань з різних країн. Перші такі організації з'явилися ще в XIX ст. (Британське і Міжнародне товариства боротьби проти рабства, 1823 p.), а наприкінці XX ст. їх налічується вже понад 4 тис. Неурядові організації розрізняються за своїми розмірами, структурою, спрямуванням діяльності та її завданнями.

Регіональні організації (Сommunity-based organizations)- це ,звичай, організації з членством, які розташовані і діють в певному регіоні. Регіональні організації не є завжди формально зареєстрованими. Вони складаються з гуртків, груп інтересів, клубів. Ці організації працюють на волонтерських засадах, хоча і отримують гранти від глобальних недержавних організацій.

Основним механізмом діяльності регіональних неурядових організацій на сучасному етапі є мобілізація громадської думки. Основним методом досягнення цілей являється тиск на міжурядові організації (насамперед на ООН) і безпосередньо на ті чи інші держави, тому їх ще називають « групами тиску». Свої завдання такі організації вирішують у межах консультативних взаємовідносин з міжнародними та регіональними міжурядовими організаціями. Регіональні неурядові організації беруть участь у роботі багатьох організацій і органів системи ООН: пропонують проекти договорів і конвенцій, беруть участь у їхньому обговоренні, надаючи експертні, науково-технічні та інші висновки; контролюють їхнє дотримання після прийняття і т. п. Організаційні завдання вирішуються і поза межами традиційних міжурядових каналів, на самостійно створених аренах разом з іншими неурядовими організаціями. У цьому випадку регіональні неурядові організації виконують функцію соціалізації нових соціально-політичних рухів, будучи елементом системи політичних противаг. Це зумовлено тим, що регіональні неурядові організації мають певні переваги у світовій політиці порівняно з традиційними акторами - державами та міжурядовими організаціями, а саме: - виступають альтернативою урядам у розв'язанні складних проблем, оскільки вони більш рухливі, швидше, ніж офіційна політика; - ближчі за інші інститути до реальних індивідуальних інтересів; - конструктивно налаштовані на реалізацію конкретних завдань у сфері своєї компетенції; - володіють додатковою професійно значимою інформацією, тощо.

До таких об'єднань належить Союз промислових федерацій ЕС - ЮНіСЕ, СНІД Фонд Схід-Захід, Німецьке товариство технічної співпраці (GTZ) Східноєвропейське та Центральноазіатське Бюро, тощо.