2. Нормативна база по регулюванню космічної діяльності

Усвідомлення екологічної небезпеки космічної діяльності вимагає необхідності його належного правового регулювання. Космічна діяльність в Україні здійснюється відповідно до Закону України «Про космічну діяльнсть» [4]. Велику роль у регулюванні цих відносин відіграють міжнародні договори та інші нормативно-правові акти, до яких приєдналася Україна: Декларація правових принципів діяльності держав в аспекті використання космічного простору (1963), Конвенція 1972 про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об'єктами та Віденська конвенція про охорону озонового шару (1985). У липні на засіданні нашим урядом було розглянуто і затверджено проект Загальнодержавної космічної програми України на 2008-2012 роки [4].

Важливу роль у регулюванні цих відносин належить міжнародним договорам та іншим нормативно-правовим актам, до яких приєдналась Україна Декларація правових принципів діяльності держав щодо використання космічного простору (1963р.), Конвенція 1972р. про міжнародну відповідальність за збитки, заподіяні космічними об’єктами та Віденська конвенція про охорону озонового шару (1985р.) [1, 2]. Але, на жаль, вказані нормативні акти, в першу чергу, регулюють використання космічного простору для науково-технічних та оборонних цілей, без урахування екологічної складової.

3. Моніторинг навколоземного середовища

Моніторинг навколишнього середовища має забезпечувати своєчасний і достовірний контроль за станом навколишнього середовища з метою попередження шкідливого впливу на людей та природу, адекватного реагування на небезпечні екологічні ситуації. Необхідно проводити картування вражених ландшафтів для чіткого контролю за наслідками у таких ситуаціях. Враховуючи те, що найбільше антропогенне навантаження отримує приземна атмосфера, в першу чергу потрібно проводити моніторинг навколоземного космічного простору. Сьогодні в Україні немає такої системи моніторингу, тому громадськість, в першу чергу, має привернути увагу державних установ до вирішення цього питання.

В кінці лютого 1999 р. на орбіту вийшов американський штучний супутник "ARGOS" ("Advanced Research and Global Observation Satellite"), на який, зокрема, покладено не зовсім звичайне завдання: що знаходиться на його борту прилад SPADUS призначений для вимірювання маси, швидкості і визначення траєкторій космічних частинок, розміри яких дуже малі для спостереження наземними засобами. Цей прилад на замовлення НАСА США був спеціально розроблений в Чиказькому університеті під керівництвом Дж.Сімпсона [5, 7].

У Росії створено подібний штучний супутник - "Буран" Вступники від супутника дані дозволять вченим відрізняти космічний "сміття", породжений людською діяльністю, від природної пилу, дрібних уламків комет та інших небесних об'єктів. Це буде ефективно сприяти створенню умов, безпечних для пілотованих і непілотованих польотів в навколоземному просторі.

4. Перспективи та плани на майбутнє

Беручи до уваги всі вищевказані проблеми, пропонується наступне:

1) супроводжувати найбільш швидкій розробці науково обгрунтованих методик оцінки екологічного розвитку та впливу на ОПВ факторів, характерних діяльності ракетно-космічного комплексу;

2) нормування антропогенних навантажень на ОКП слід вважати основним і першочерговим заходом забезпечення екологічної безпеки космічної діяльності;

3) для своєчасного визначення можливих антропогенних змін і виявлення джерел цих змін необхідний моніторинг як ОПВ, так і ОКП;

4) необхідно на національному та міжнародному рівні затвердити ОКП як охоронювану природне середовище і закріпити в правовому полі міжнародну екологічну експертизу існуючої космічної техніки і проектів з обов'язковою оцінкою їх можливого впливу на природне середовище;

5) з метою забезпечення екологічної безпеки космічної діяльності, пов'язаної з польотами в космос і життєдіяльністю людей за межами Землі, слід мінімізувати ризик шляхом створення системи гарантованого захисту людини від впливу негативних факторів [5, 6].