9.Структура суспільного виробництва

Суспільне виробництво — це сукупна організована діяльність людей із перетво-рювання речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальнихблаг, необхідних для їх існування та розвитку.

Суспільне виробництво за своєю структурою складається з таких елементів, абофаз:

власне виробництво;

розподіл;

обмін;

споживання.

Виробництво — це вихідний пункт, в якому створюється продукт, а точніше, ма-теріальні блага та послуги. Саме тому воно відіграє вирішальну роль в житті суспіль-ства. Без виробництва неможливі інші фази. Водночас розподіл, обмін і споживанняздійснюють обернений вплив на виробництво. Розподіл залежить від безпосередньо-го виробництва в трьох відношеннях: по змісту, адже розподіляти можливо лише те,що вироблено; по кількості, оскільки розподіляти можливо лише стільки благ та по-слуг, скільки їх створено; по формі, тому що характер виробництва визначає характер розподілу.

Обмін в економіці — це взаємний обмін діяльністю між людьми, який проявля-ється безпосередньо або в формі обміну продуктами праці.

Обмін виступає в трьох видах:

обмін діяльністю і здібностями;

обмін засобами виробництва;

обмін предметами споживання

Кінцевою стадією виробництва є споживання. Споживання — використанняпродукту в процесі задоволення потреб. Розрізняють споживання виробниче і не-виробниче. Виробниче споживання є процесом виробництва, коли використовують-ся засоби виробництва (знаряддя праці, сировина, матеріали тощо), а також робо-ча сила людини. Невиробниче споживання відбувається за межами виробництва.

10.Основні фактори (чинники) суспільного виробництва, їх класифікація

Сучасна вітчизняна і світова економічна наука до складу факторів виробництвавідносить: працю, капітал, землю, підприємницькі здібності, науку, інформацію, еко-логію

Земля як фактор виробництва включає в себе землю, лісові й водні ресурси, родо-вища корисних копалин та інші природні багатства

Праця як фактор виробництва є фізичною та інтелектуальною діяльністю люди-ни, спрямованою на виробництво економічних благ і надання послуг. В економіч-ній науці протягом останнього часу сформувалася концепція «людського капіталу»

Капітал — це економічний ресурс, що визначається як сукупність усіх технічних,матеріальних і грошових засобів, що використовуються для виробництва товарів тапослуг. Поняття «капітал» походить від латинського «capitalis», що означає — голо-вний, основний. Дефініція капіталу як категорії, що має складну економічну, філо-софську й правову природу, була закладена Аристотелем ще за часів античності.

Наука — це специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство і мислення.

Невід'ємною частиною науки стає інформація, що поступово перетворюється вважливий фактор сучасного виробництва. Інформацію можна визначити як системузбирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою викорис-тання їх у різних сферах її життєдіяльності і, насамперед, в економічній сфері.

Екологічний фактор — це система спеціалізованих видів трудової діяльності тавитрат, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, охорону на-вколишнього середовища, а також на його відтворення.

Підприємницькі здібності — це найскладніша для сприйняття і, як наслідок, як-найменше аналізована частина ресурсів людини, це спеціальні здібності, визначальні можливості людини успішно займатися підприємницькою діяльністю.