37.Банки та їх діяльність: поняття. Виникнення. Види та функції

Банківська система — сукупність різних видів банків та банківських об'єднань у їх взаємозв'язку і взаємодії.

Основними видами банків є комерційні, емісійні, сільськогосподарські, кооперативні та ін. До найважливіших банківських об'єднань належать банківські асоціації, банківські картелі (консорціуми), трести, концерни тощо.

Центральні емісійні банки — головний елемент банківської системи. Вони здійснюють керівництво і контроль за функціонуванням і розвитком усієї банківської системи країни. У США таким банком є Федеральна резервна система, в Німеччині — Бундесбанк, в Україні — Національний банк України.

В Україні зі створенням Національного банку України (НБУ) у вересні 1991р. почався процес формування дворівневої структури банківської системи, представленої, з одного боку, НБУ, а з іншого — мережею комерційних банків і банківських інститутів. Останні, будучи економічно незалежними (не відповідають за зобов'язання держави), повинні на засадах здорової конкуренції задовольнити потреби населення та народного господарства У банківських послугах, створити умови для стабілізації та зростання економіки України. З цією метою банківська система зобов'язана стимулювати конкуренцію, процес роздержавлення і приватизації, поступово здійснювати перебудову системи ціноутворення, не допускати безконтрольного зростання дефіциту державного бюджету, гіперінфляції, ефективно обслуговувати міжнародний РУХ капіталів, робочої сили, товарів і послуг та ін. Про­те у перші роки існування комерційні банки та банківські установи держави мали на меті насамперед наживу, не нехтуючи при цьому протизаконними методами, не були зацікавлені у послабленні гіперінфляційних процесів та ін. Певною мірою це пояснюється недосконалістю чинного законодавства.

Банк — особливий фінансовий інститут, що акумулює грошові кошти та інші нагромадження (золоті запаси, цінні папери тощо), надає кредити, здійснює грошові розрахунки, випуск в обіг грошей та цінних паперів, операції із золотом та інші функції.

Банки виникають на основі розвинутих товарно-гро-шових відносин й існують у декількох суспільно-економічних формаціях (феодалізм, капіталізм, соціалізм).

Уперше вони виникають в умовах феодалізму, але зародки банківської справи наявні у рабовласницькому суспільстві. Так, у Греції функції зберігання коштовних металів виконували корпорації греків та храми. У XIV ст. банківські операції розвинулись в Італії, Німеччині, Нідерландах, а банкіри кредитували передусім королів і феодалів.

В умовах капіталізму в XVII—XVIII ст. уперше найбільшого поширення банки набули в Англії — наймогут-нішій у той час країні світу. Так, перший акціонерний банк був організований в Англії у 1764 р. групою лондонських банкірів, а в 1844 р. за ним була закріплена роль центрального банку. Перший комерційний банк СІЛА був утворений у 1781 р. Першими банкірами Англії були, як правило, золотарі, які приймали на зберігання золото під розписку, що ставала при цьому депозитною квитанцією, а згодом набрала форми векселя банкіра — банківського білета.

Акумулювання грошових коштів у банках та їх надання у позичку здійснювалося здебільшого за рахунок внесків капіталістів, причому кредити видавалися, як правило, торговельними розписками, з яких згодом утворилися банкноти.