
- •1.Основні етапи розвитку економічної теорії.
- •2.Сучасні напрямки, школи. Течії
- •3.Предмет і метод економічної теорії.
- •4.Економічні категорії, закони і принципи.
- •5.Функції економічної теорії.
- •7.Економічні потреби суспільства. Їх структура
- •9.Структура суспільного виробництва
- •10.Основні фактори (чинники) суспільного виробництва, їх класифікація
- •11.Виробництво як основа життя та розвитку суспільства.
- •12.Суперечність між суспільними потребами та економічними ресурсами.
- •13.Обєктивні основи розвитку людської цивілізації.
- •14.Економічна система, її сутність та структурні елементи.
- •15.Економічні відносини як суспільна форма і спосіб організації економічної системи.
- •16.Типи і еволюція економічних систем.
- •17.Власність як економічна та юридична категорія.
- •18.Обєкти та суб’єкти власності.
- •19.Різноманітність форм власності: еволюція форм власності та сучасні форми власності.
- •21.Загальні форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне.
- •22.Товарне виробництво: умови виникнення, форми та суперечності.
- •23.Вартість, споживна вартість та цінність товару.
- •24.Закон вартості: зміст, механізм дії та функції
- •25.Товар як фундаментальна категорія товарного виробництва.
- •26.Походження, сутність і функції грошей.
- •27.Грошовий обіг та його закони
- •28.Інфляція, її причини, форми, соціально-економічні наслідки
- •29.Грошова система: сутність, її основні елементи та типи.
- •30.Поняття ринку. Умови виникнення та його характерні риси.
- •31.Ринковий механізм та його основні елементи.
- •32.Моделі ринкової економіки
- •33.Шляхи переходу до ринку.
- •34.Функції ринку.
- •35.Закон попиту і пропозиції. Еластичність попиту и пропозиції.
- •36.Поняття. Основні елементи та функції ринкової інфраструктури.
- •37.Банки та їх діяльність: поняття. Виникнення. Види та функції
- •38.Біржі та їх місце в ринковій економіці.
- •39.Конкуренція і монополізм.
- •41.Сутність, витоки та види монополізму.
- •42.Основні риси монополістичної конкуренції.
- •43.Антимонопольна політика в Україні.
- •45.Функції та принципи підприємництва.
- •46.Умови розвитку підприємницької діяльності.
- •47.Субєкти, об’єкти та види підприємницької діяльності.
- •48.Форми організації підприємницької діяльності.
- •Фірма (підприємство) її сутність та види. Функції.
- •50.Економічна сутність домогосподарства.
- •51.Місце домогосподарств в економічному житті суспільства.
- •53.Витрати на споживання. Заощадження домогосподарств
- •54.Сутність витрат виробництва.
- •55.Класифікація витрат виробництва в ринковій економіці.
- •56.Собівартість продукції, її види та структура. Шляхи зниження собівартості
- •57.Прибуток: сутність та функції. Теорії прибутку.
- •58.Норма прибутку і чинники, що її визначають. Рентабельність
- •59. Суспільне відтворення: поняття та види
- •60.Сутність та види економічного зростання, новий тип економічного зростання.
- •61.Макроекономічні показники.
- •62.Сучасні форми суспільного продукту. Ввп, внп, чпв?, нд?
- •63.Національне багатство: сутність, структура та проблеми його відтворення.
- •64. Економічна рівновага і циклічність.
- •65. Види циклів. Фази економічних циклів.
- •66.Національні та світові економічні кризи.
- •Безробіття і занятість населення.
- •Інфляція: причини, види та соціально-економічні наслідки.
- •Крива Філіпса.
- •Забезпечення стабільності купівельної спроможності.
- •Грошові реформи. Особливості грошової реформи в України.
- •Державне антикризове регулювання економіки.
- •Доходи населення: сутність та джерела.
- •Заробітна плата-основна форма доходу населення
- •Форми і системи заробітної плати.
- •Сімейні доходи: джерела формування та стуктура використання.
- •Підприємницький доход.
- •Доходи від власності та рентні доходи.
- •Пенсійна реформа в Україні.
- •Сутність і функції фінансів. Структура та джерела фінансів.
- •Державний бюджет – провідна ланка фінансів.
- •Податки. Функції та види податків.
- •Поняття кредитної системи та її структура.
- •Форми, функції та принципи кредиту.
- •Цінні папери та їх види.
- •Економічні функції держави в ринковій економіці та принцип її економічної політики.
- •Основні форми та методи державного регулювання ринкової економіки.
- •Антиінфляційна економічна політика держави.
- •Поняття світового господарств ата етапи його розвитку.
- •Система міжнародних економічних відносин.
- •Роль економічної реформи в інтеграції України у світову економічну систему.
- •Класифікація країн за рівнем соціально-економічного розвитку.
- •Міжнародні інтеграційні процеси.
- •94.Регіональні економічні обєднання: становлення, розвиток. Нинішній стан.
Класифікація країн за рівнем соціально-економічного розвитку.
Вся сукупність національних економік у світі складає близько 200 держав. Організація Об’єднаних Націй, Міжнародний валютний форд, Світовий банк дають найбільш повну характеристику даної сукупності. При цьому ООН основну увагу приділяє соціальним і демографічним аспектам розвитку країн. Для Світового банку важливою є оцінка ступеня економічного розвитку країн.
Для розуміння і оцінювання відмінностей між національними економіками, визначення їх місця та перспектив розвитку в системі світового господарства, актуальною проблемою в теорії та практиці МЕВ є їх систематизація [див.: 12] за різними ознаками (рис. 2).
Країни можуть бути систематизовані за регіональною (географічною) ознакою: європейські (західно-, східно-, південно-, північно-); північноамериканські (США, Канада, Мексика), південноамериканські, країни Близького Сходу, Східної, Південно-Східної та Південної Азії, африканські (північно-, центрально-, південно-, західно-) тощо. Але така систематизація дає досить різноманітні за складом групи країн.
Систематизація країн за організаційною ознакою розподіляє країни по групах в залежності від участі в міжнародних організаціях, конференціях, нарадах тощо. Найбільш впливовими організаціями сьогодні є:
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) — створена у 1960 р., об’єднує 24 країни з високим доходом та рівнем розвитку (19 країн Європи, США, Канади, Японія, Австралія, Нова Зеландія). Цілі організації полягають у досягненні швидкого економічного розвитку, підтриманні фінансової стабільності, вільної торгівлі та забезпеченні сприятливих умов розвитку країн “третього світу”;
Генеральна угода з тарифів і торгівлі та Світова організація торгівлі (ГАТТ/СОТ) — об’єднує більше 120 країн світу, за основну мету ставить розвиток лібералізації торгівлі. З початку функціонування ГАТТ у 1947 році досягнуто зниження міжнародних тарифів з 40% до 4%. СОТ почала функціонувати з 1995 року як більш організаційно оформлена структура для регулювання міжнародної торгівлі.
Бреттон-Вудські інститути — Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) забезпечують функціонування та розвиток сучасної світової валютної системи починаючи з 1944 р. Членами МВФ є 169 країн світу.
Найбільш важливим є принцип класифікації країн, їх груп за рівнем соціально-економічного розвитку. Плідним є підхід Б.Гаврилишина, коли типи соціально-економічних систем характеризуються через їх порівняння за рядом таких ознак: головний мотив діяльності основного економічного суб’єкта, характер власності, характер ринку, роль уряду в соціально-економічному житті, першопричина і головна мета функціонування соціально-економічної системи (див.: табл. 1).
Використовується також поділ країн на таких три групи, як:
Промислово розвинені країни — 24 високорозвинені країни. Найпотужнішу групу серед цих країн складають країни так званої “Великої сімки”. Великобританія, Італія, Канада, Німеччина, США, Франція, Японія, які виробляють найбільші обсяги ВВП у всьому світі і зосереджують у своїх руках значну частину міжнародної торгівлі.
Країни з перехідною економікою — 28 країн Центральної та східної Європи та колишнього Радянського Союзу, що здійснюють перехід від адміністративно-командної до ринкової економіки: Азербайджан, Білорусь, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Вірменія, Грузія, Естонія, Казахстан, Молдова, Польща, Росія, Румунія, Узбекистан, Україна та інші. У цій групі є підгрупа, яка має суттєві досягнення у реформуванні національних господарств. До цієї підгрупи належать: Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина та Чехія.
Країни, що розвиваються — 132 країни Азії, Африки, Латинської Америки. Через їх велику кількість і особливості соціально-економічного розвитку національних економік ці країни здебільшого систематизують за регіонами з урахуванням їх географічного положення.