117. Відповідальність у міжнародному повітряному праві.

Норми про відповідальність авіаперевізника, що вини­кає зі здійснення міжнародних комерційних повітряних польотів, містяться, як правило, у двосторонніх угодах про повітряне сполучення і складають найважливішу сферу правового регулювання в міжнародному повітряному праві. Межі відповідальності повітряного перевізника сформу­льовані у Варшавській конвенції 1929 р. й у Гаазькому про­токолі до неї 1955 р.

Зазвичай норма про відповідальність складається з обо­в’язку перевізника відшкодувати шкоду, що виникає з його провини під час повітряного перевезення. У разі смерті па­сажира або заподіяння шкоди його здоров’ю, а також у разі заподіяння матеріального збитку через запізнення під час перевезення перевізник несе відповідальність, якщо тільки не доведе, що вжив усі необхідні заходи або що відповідні заходи неможливо було вжити.

Перевізник також несе відпо­відальність за втрату, нестачу або ушкодження багажу з мо­менту прийняття його до перевезення і до видачі одержува­чеві, а так само вантажу, якщо не доведе, що вжив всі не­обхідні заходи для запобігання заподіянню збитків або що такі заходи неможливо було вжити. Якщо перевізник дове­де, що причиною виникнення шкоди є провина потерпілого, то умови відповідальності не настають або відповідальність може бути обмежена. Межі відповідальності перевізника не застосовуються, якщо буде доведено, що збиток виник внас­лідок наміру або грубої необережності самого перевізника. У багатьох країнах широко застосовується також адмініст­ративна та кримінальна відповідальність за порушення умов експлуатації міжнародних повітряних ліній.

118. Поняття і принципи міжнародного космічного права. Джерела міжнародного космічного права.

Міжнародне космічне право - це сукупність міжнародних прин­ципів і норм, що встановлюють правовий режим космічного простору, включаючи небесні тіла, та регулюють права та обов'язки учасників космічної діяльності.

Міжнародне космічне право формується переважно як договірне. Його основними джерелами є: Договір про принципи діяльності дер­жав з дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 р., Угода про рятування космонавтів, повернення космонавтів та об'єктів, запущених у космічний простір 1968 р., Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об'єктами 1972 р., Конвенція про реєстрацію об'єктів, що запускаються у космічний простір 1974 р., Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах 1979 р.

Принципи міжнародного космічного права закріплені у Договорі про принципи діяльності держав з дослідження та використання кос­мічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 р. До них відносяться: дослідження та використання космосу на благо всього людства; рівне право всіх держав на дослідження та використання космосу; заборона національного привласнення космосу; відповід­ність космічної діяльності міжнародному праву; свобода космосу для наукових досліджень; використання Місяця та інших небесних тіл виключно у мирних цілях; міжнародна відповідальність держав за всю національну космічну діяльність; міжнародна відповідальність держав за шкоду, завдану космічними об'єктами; співробітництво та взаємна допомога держав при дослідженні та використанні космосу» збере­ження державами юрисдикції та контролю над космічними об'єктами, що занесені до їх реєстрів; обов'язок держав уникати шкідливого за­бруднення космосу.