99. Поняття і предмет міжнародного торгового права, його система.

Міжнародне торгове право — це система норм і принципів, яка має своїм предметом відносини, що виникають у галузі міжнародної торгівлі, і є складовою частиною між­народного економічного права. Як і будь-яке право, міжнародне торгове право має свої джерела. До них належать: *міжнародні договори і, зокрема, міжнародні торгові договори; *міжнародні торгові звичаї, в яких відтворена практика міжнародних торгових відносин; *судові прецеденти міжнародних арбітражів і судів; *національне законодавство країни, якщо воно за згодою держав використовується для регулювання міжнародних торгових відносин; *міжнародно-правові акти міжнародних організацій. Найпоширенішим і основним джерелом права в цій галузі правового регулювання є міжнародний торговий договір. Якщо міжнародне економічне право — галузь міжнародного права, то міжнародне торгове право — його підгалузь. Як і будь-яке право, міжнародне торгове право має свою систему. Система міжнародного торгового права складається з окремих інститутів. В них визначені поняття і система міжнародного торгового права; правові принципи здійснення міжнародної торгівлі; система органів, які виконують функції управління міжнародною торгівлею; міжнародні організації у галузі міжнародної торгівлі, міжнародні торгові договори та угоди; міжнародно-правове регулювання угод у галузі зовнішньої торгівлі; міжнародно-правовий режим торгових портів; міжнародно-правовий режим морських, залізничних, річкових і повітряних торговельних шляхів; міжнародно-правові засоби розгляду торгових спорів.

100. Поняття права міжнародної безпеки. Джерела права міжнародної безпеки. Цілі й принципи права міжнародної безпеки.

Право міжн безпеки - галузь міжн пр, прин­ципи і норми якої регулюють взаємодію суб'єктів в цілях забезпечення миру і безпеки. Безпека кожної д-ви залежить від безпеки всіх, тому скоро­чення озброєння до рівня, необхідного для самооборони і участі в колект миротворчих діях, стало вимогою часу. Сучасна с-ма безпеки охоплює не тільки військ та політ, але також і ін аспекти - екон, екол, гуманіт і правові. Особливе знач надається розвитку та вдоскона­ленню демократії в міжн відносинах і в д-вах. На І план висувається превентивна дипломатія. Попередження конфліктів, усунення загроз миру і безпеці є найефективнішим шляхом до забез­печення миру. Норми міжн пр, пов’язані з пит міжн безпеки, зосереджені у значній к-сті міжн-прав актів, серед яких можна назвати і Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948, Деклар про принципи міжн пр 1970, Європ конвенцію про боротьбу з тероризмом 1977, Конвен ООН з морськ пр1982 і т.д. Проте існує низка міжн-прав актів, що безпосередньо регламентують відносини, пов’язані з підтриманням міжн безпеки і які можна розглядати в якості джерел права міжн безпеки. С-му таких джерел скл: 1) Статут ООН. 2) Резолюції Ради Безпеки та Ген Асамблеї ООН, що спрямовуються на конкретизацію положень Статуту ООН і стосуються пит міжн безпеки. 3) міжн догов, спрямовані на стримування нарощування ядерних озброєнь у просторовому відношенні. 4) міжн догов, спрямовані на стримування нарощування озброєнь у кількісному та якісному відношеннях. 5) міжн дог, спрямовані за заборону в-цтва окремих видів зброї та ліквідацію наявних запасів таких видів зброї. 6) міжн дог, спрямовані на попередження випадкового виникнення війни. 7) міжн-прав акти, спрямовані на створ регіональн систем безпеки. Основні цілі та принципи права міжн безпеки є одночасно цілями і принципами міжн пр в цілому, що характеризує місце цієї галузі в с-мі міжн пр. Основоположним актом права міжн безпеки є Статут ООН. В ньому сформульована го­л мета - «підтримувати міжн мир і безпеку». Вказані також шляхи її досягнення - «застосовувати ефективні колективні заходи для запобігання і усунення загрози миру і придушення актів агресії або ін­ порушень миру»; «проводити мирними засобами залагоджування, вирішення міжн спорів або ситуацій, які можуть привести до поруш миру». Статут ООН визначив осн принципи права міжн безпеки. Перш за все, це принципи мирного виріш спорів і незастосування сили або загрози силою. Для здійсн цих принципів Статут зобов'язує д-ви надавати ООН допомогу в її діях і утримуватися від надання допомоги будь-якій д-ві, стосовно якої ООН спрямовує дії превентивного або примусового х-еру. Більш того, згідно зі Статутом ООН забезп, щоб і д-ви, які не є її членами, діяли відп до вказаних принципів, оскільки це може бути необхідним для підтримання міжн миру та безпеки.