101. Поняття і види колективної безпеки. Загальна колективна безпека.

Колект безпека – це с-ма спільних дій держав та міжн орг.-цій з метою підтрим міжн миру та безпеки, попередж або припин за допом адекватних та легітимних засобів актів агресії. Залежно від рівня створ систем колект безпеки розрізн 2 види – заг (універсал) та регіональні с-ми колект безпеки. Основи заг колективн безпеки заклав Статут ООН. Харак­терною рисою с-ми безпеки ООН перш за все є попередж загро­зи миру шляхом створен і підтримки усесторонньої с-ми мирної співпраці. Для цього д-ви зобов'язані проявляти терпимість; роз­вивати дружні відносини і усесторонню співпрацю; створ умови, за яких може дотримуватися справедливість і повага до міжн зобов'язань; утримуватися від загрози силою або її застосування; вирішувати спори і ситуації виключно мирними засобами; об'єднувати свої сили для підтримки миру і безпеки. Лише ООН за рішен Ради Безпеки має право застосовувати силу або загрозу силою у випадках, передб її Статутом. Рада Безпеки визначає наявність загрози миру або поруш миру. Встано­вивши відповідні факти, вона вирішує пит про вживання заходів, передб Статутові. Для забезпеч здійсн своїх ріш Рада Безпеки має право застосув невійськ заходи, зажадати від членів ООН повного або часткового припин економ відносин, трансп спо­лучення, роботи ліній зв'язку і дипломат відносин з державою-правопорушницею. Якщо Рада Безпеки визнає, що такого роду заходи виявилися недо­статніми або можуть виявитися недостатніми, вона має пр ухвалити ріш про застос заходів військов х-еру. Вони можуть включати демонстрацію збройних сил, блокаду і ін операції збройн сил членів ООН. Останні зобов'язані надати в розпоряджен Ради Безпеки відповідні збройні сили і засоби їх обслуговування. Держави-члени ООН повинні утримувати в стані постійної готовності відповідні контингенти збройн сил. Виключенням із загал принципу незастосування сили є пра­во на самооборону. Статут ООН підтвердив існув «невід'ємного пр на індивідуал або колект самооборону,якщо відбудеться збройн напад» (ст. 51). Рада Безпеки повинна бути негайно сповіщена про вжиті заходи. Право на самооборону здійсн до тих пір, поки Рада Безпеки не вживе заходів, що необхідні для відновл миру. Заходи самооборони повинні бути адекватними, Це виходити за межі необхідної оборони. Н-д, у відповідь на локальн прикордон­ний конфлікт не можна розгортати повномасштабні військові дії. Право на самооборону виникає лише за наявності факту збройного нападу, а, отже, превентивні військ дії є неправомірними. Це полож було підтвердж Міжн судом ООН в ріш у справі «Нікарагуа проти США». Суд також відзначив, що постачання повстанцям зброї і запасів не може розглядатися як збройний напад. У Статуті ООН йдеться також про право на колект само­оборону. Договори про колект безпеку зазвичай містять по­лож, згідно з яким напад на одну із сторін розглядатиметься як напад на всіх. Міжн суд в ріш у справі «Нікарагуа проти США» обумовив застосув права на колективну самооборону наступними вимогами: д-ва, що зазнала нападу, повинна офіційно заявити, що вона є жертвою збройного нападу; необхідне також її звернення до союзних держав про надання допомоги в порядку колективної само­оборони. Останні роки в практиці держав стало актуальним пит про існування права на гуманітарну інтервенцію - застосов сили для захисту своїх громадян в ін д-ві. Застосув сили у та­кому разі може розглядатися як здійсн права на самооборону, що витікає з розширеного тлумачення ст. 51 Статуту ООН. Застосув сили для порятунку своїх громадян не заборонено міжн пр. Воно не може розглядатися як спрямоване проти територ недоторканності або політ незалежності д-ви. За всіх умов воно повинне використовув виключно за цільовим признач, тільки в тих випадках, коли у держави немає ін шляхів порятунку життя своїх громадян.