
- •13. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права
- •14. Поняття джерел міжнародного права. Міжнародний договір в системі джерел міжнародного права.
- •15. Міжнародний звичай у системі джерел міжнародного права. Способи виникнення міжнародних звичаїв.
- •16. Допоміжні засоби визначення норм міжнародного права
- •17. Поняття основних принципів міжнародного права.
- •18. Нормативний зміст основних принципів міжнародного права
- •31. Поняття, ознаки і елементи міжнародного правопорушення
- •32. Міжнародна відповідальність за правомірну діяльність.
- •2)Фактична підстава виникнення відповідальності (об'єктивна подія)
- •33. Типи і види міжнародно-правових санкцій. Механізм застосування міжнародно-правових санкцій.
- •34. Право міжнародних договорів як галузь міжнародного права. Кодифікація права міжнародних договорів
- •35. Поняття міжнародного договору в сучасній доктрині і практиці. Найменування і структура міжнародних договорів
- •36. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів. Ратифікація міжнародних договорів. Ратифікаційні грамоти
- •37. Набрання міжнародним договором чинності. Дія міжнародного договору в просторі й часі.
- •38. Виконання міжнародних договорів. Принцип непорушності договорів.
- •39. Умови недійсності міжнародних договорів
- •40. Право міжнародних організацій як галузь міжнародного права. Джерела права міжнародних організацій
- •41. Поняття й ознаки міжнародних організацій. Правовий статус і міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій
- •42. Функції міжнародних організацій. Правова природа актів міжнародних організацій
- •43.Оон:цілі й принципи діяльності
- •44. Рада Безпеки оон, її функції. Членство. Порядок прийняття рішень
- •45. Генеральна Асамблея оон, її структура. Порядок роботи та порядок прийняття рішень
- •46. Міжнародні регіональні організації. Рада Європи, обсє, нато
- •47. Міжнародні конференції: поняття, правила процедури, порядок прийняття рішень
- •48. Міжнародно-правова регламентація стану населення. Громадянство і його значення для стану населення.
- •49.Міжнародно-правове регулювання без громадянства і подвійного громадянства.
- •50.Міжнародно-правовий режим біженців і змушених переселенців. Право притулку.
- •51. Захист прав людини і основних свобод міжнародно-правовими засобами.
- •52. Поняття, джерела і принципи міжнародного захисту прав людини і основних свобод.
- •53. Поняття і зміст міжнародно-правових стандартів у сфері прав людини. Основні міжнародно-правові акти про права людини та їх класифікація.
- •54. Універсальні і регіональні механізми захисту прав людини й основних свобод.
- •61. Міжнародно-правове регулювання режиму річок. Правовий режим міжнародних рік
- •63. Правовий режим Антарктики. Система договору про Антарктику
- •64. Кодифікація міжнародного морського права. Види морських просторів.
- •65. Внутрішні морські води та їх правовий режим. Режим морських портів.
- •66. Поняття і межі територіального моря. Право мирного проходу. Правовий режим територіальних вод
- •71. Правовий статус Міжнародного району морського дна. Використання ресурсів Міжнародного району морського дна. Міжнародний орган з морського дна
- •72. Поняття і види міжнародних проток. Правовий статус і режим міжнародних проток. Правовий режим Чорноморських проток
- •74. Дипломатія і дипломатичне право. Органи зовнішніх зносин держав
- •76. Голова дипломатичного представництва. Початок місії голови дипломатичного представництва. Закінчення місії голови дипломатичного представництва
- •77. Персонал дипломатичних представництв. Класи і ранги дипломатичних агентів. Дипломатичний корпус
- •79. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
- •82. Порядок призначення голови консульського представництва. Закінчення консульської місії. Консульські імунітети та привілеї.
- •84. Структура міжнародного кримінального права: міжнародне кримінальне право «strict sensu » і транснаціональне кримінальне право.
- •86. Поняття і види міжнародних злочинів
- •87. Поняття «міжнародний екстрадицій ний злочин», «міжнародний транснаціональний злочин», міжнародно-правовий злочин
- •88. Поняття і принципи кримінальної юрисдикції в міжнародному кримінальному праві.
- •89. Види кримінальної юрисдикції: предметна - ratione materiae ; просторова - ratione loci ; темпоральна - ratione temporis ; персональна - ratione personae.
- •90. Поняття міжнародної кримінальної юрисдикції.
- •91. Правові основи утворення і діяльності нюрнберзького і токійського військових трибуналів
- •92. Юрисдикція міжнародних кримінальних трибуналів ad hoc по колишній Югославії та Руанді
- •93. Римський Статут Міжнародного кримінального суду: загальна характеристика
- •94. Поняття і види транснаціональних злочинів. Конвенційні злочини
- •95. Поняття міжнародно-правового співробітництва в галузі боротьби з транснаціональною злочинністю. Конвенційний та інституційний механізм боротьби зі злочинністю.
- •96. Поняття і структура міжнародного економічного права. Принципи міжнародного економічного права. Джерела міжнародного економічного права.
- •97. Сучасна система міжнародних економічних організацій(мео). Основні напрями впливу міжнародних економічних організацій на міжнародні економічні відносини.
- •98. Структура і основні напрями діяльності Всесвітньої торгової організації.
- •99. Поняття і предмет міжнародного торгового права, його система.
- •100. Поняття права міжнародної безпеки. Джерела права міжнародної безпеки. Цілі й принципи права міжнародної безпеки.
- •101. Поняття і види колективної безпеки. Загальна колективна безпека.
- •102. Регіональні міжнародні організації(рмо) у системі колективної безпеки. Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Організація Північноатлантичного договору.
- •103. Міжнародно-правові проблеми роззброєння. Нерозповсюдження ядерної зброї. Обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
- •104. Заборона розробки, виробництва, застосування хімічної і бактеріологічної зброї та їх знищення.
- •106. Поняття права збройних конфліктів. Становлення та кодифікація права збройних конфліктів.
- •108. Правовий статус учасників збройних конфліктів. Розвідники і шпигуни. Найманці. Парламентери.
- •109. Захист поранених і хворих під час війни.
- •110. Правовий статус військовополонених. Режим військового полону. Кримінальні і дисциплінарні покарання щодо військовополонених.
- •111. Режим військової окупації.
- •112. Захист цивільного населення під час війни
- •113. Особливості міжнародно-правового регулювання ведення збройного конфлікту на морі
- •114. Поняття і принципи міжнародного повітряного права. Джерела міжнародного повітряного права.
- •115. Поняття і правовий режим повітряного простору. Свобода польотів у міжнародному повітряному просторі
- •116. Міжнародна організація цивільної авіації.
- •117. Відповідальність у міжнародному повітряному праві.
- •118. Поняття і принципи міжнародного космічного права. Джерела міжнародного космічного права.
- •119. Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •120. Правовий режим космічних об'єктів і екіпажів.
- •121 Відповідальність у міжнародному космічному праві.
- •122 Поняття і система міжнародного екологічного права. Джерела міжнародного екологічного права.
- •123 Класифікація принципів міжнародного екологічного права.
- •124 Міжнародно – правова охорона атмосфери і озонового шару.
- •125. Міжнародно-правова охорона флори і фауни.
- •126. МІжнародно-правова охорона Світового Океану від забруднення. Співробітництво причорноморських держав у сфері охорони навколишнього середовища.
- •127. Поняття і значення права мирного вирішення міжнародних спорів.
- •129. Безпосередні переговори(перег.) і консультації(конс). Добрі послуги і посередництво(посер.)
- •130. Міжнародна примирлива процедура: слідчі і погоджувальні комісії.
- •131. Міжнародний арбітраж як засіб мирного вирішення міжнародних спорів. Постійна палата третейського суду .
- •132. Структура і компетенція Міжнародного Суду оон.
- •133. Вирішення спорів у міжнародних організаціях.
86. Поняття і види міжнародних злочинів
Підставою для притягнення до міжнародної кримінальної відповідальності фізичних осіб є скоєння ними міжнародного злочину або злочину міжнародного характеру. До міжнародної кримінальної відповідальності фізичну особу можна притягнути безпосередньо на підставі норм міжнародного права.
Під міжнародними злочинами розуміють заборонені міжнародним правом діяння окремих осіб чи груп осіб, які виступають від імені держави або приймають участь у здійсненні державної політики. Такі злочини прямо пов'язані з міжнародно-протиправними діяннями держав. До них відносяться злочини проти миру і безпеки людства. Держави за такі діяння несуть міжнародно-правову відповідальність, а фізичні особи, тобто особи, які направляють і здійснюють державну політику, що виражається в злочинній поведінці відповідної держави, - міжнародну кримінальну відповідальність. За злочини проти миру і безпеки людства (міжнародні злочини) фізичні особи можуть бути притягнені до відповідальності міжнародним трибуналом або судом держави.
На відміну від міжнародних злочинів, злочини міжнародного характеру - це протиправні діяння, які зазіхають на міжнародні відносини, міжнародний правопорядок, тобто зачіпають інтереси декількох держав, але вчиняються індивідами поза зв'язком з політикою якої-небудь держави, для досягнення власних інтересів. До злочинів такого виду можна віднести підробку грошових знаків,угон повітряного судна, незаконні операції з наркотичними засобами, торгівлю людьми тощо. За скоєння злочинів міжнародного характеру фізичні особи несуть відповідальність за внутрішнім кримінальним правом. На державі лежить обов'язок забезпечити реалізацію такої відповідальності. Якщо держава порушить цей обов'язок, вона буде притягнута до міжнародно-правової відповідальності.
Сучасне міжнародне право відносить до міжнародних злочинів чотири групи діянь, а саме агресію,геноцид,злочини проти людяності, військові злочини.
Одним з найбільш небезпечних міжнародних злочинів є агресія. У міжнародному праві відсутнє конвенційне визначення агресії. Генеральна Асамблея ООН у Резолюції «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 р. під агресією розуміє застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави або яким-небудь іншим способом, несумісним зі Статутом ООН.
Іншим видом міжнародних злочинів є геноцид.
під геноцидом розуміються наступні «дії, які вчиняються з наміром знищити, цілком або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку: а) вбивство членів такої групи; Ь) заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи; с) навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на повне чи часткове фізичне знищення її; сі) міри, розраховані на недопущення дітонародження в середовищі такої групи; е) насильницька передача дітей з однієї групи в іншу».
До злочинів проти людяності Статут Міжнародного кримінального суду відносить будь-яке з наступних діянь, які здійснюються в межах широкомасштабного або систематичного нападу на будь-яких цивільних осіб, якщо такий напад здійснюється свідомо: вбивство; знищення; поневолення; депортація; катування; зґвалтування, обернення в сексуальне рабство; переслідування за політичними, расовими, національними, етнічними, культурними, релігійними, тендерними мотивами; злочин апартеїду; інші нелюдські діяння аналогічного характеру.
Згідно зі Статутом Міжнародного кримінального суду військові злочини являють собою серйозні порушення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р., інші серйозні порушення законів і звичаїв, що застосовуються в міжнародних та неміжнародних збройних конфліктах
Притягнення до міжнародної кримінальної відповідальності найчастіше здійснюється через національні кримінально-правові системи. Питома вага діяльності міжнародних трибуналів є невеликою.
Слід також зазначити, що існують і інші погляди щодо класифікації злочинів за міжнародним кримінальним правом, окрім виділення міжнародних злочинів та злочинів міжнародного характеру. Таїсії. Лукашук пропонує поділяти злочини на: транснаціональні, тобто загально кримінальні злочини, що підпадають під юрисдикцію двох і більше держав; злочини за загальним міжнародним правом, а саме злочини,за здійснення яких встановлена особиста відповідальність безпосередньо на основі міжнародного права незалежно від того, чи вважаються відповідні дії злочинними в державі, де вони скоєні (сформульовані в ст. 6 Статуту Нюрнберзького трибуналу: злочини проти миру, військові злочини і злочини проти людяності); та конвенційні злочини - злочини, склад яких визначений міжнародними конвенціями, що зобов'язали держав-учасниць ввести відповідні норми в своє кримінальне право.