43.Оон:цілі й принципи діяльності

ООН - універсальна міжн. міжурядова організація, діє на підставі Статуту (підписаний 26.06.1945р на конференції в Сан-Франциско і набув чинності 24.10.1945 р).Статут ООН є універсальним, загальнообов’язк міжн договором, що закріплює основи сучасного міжн правопорядку.

Цілі ООН:

1)підтримувати міжн. мир і безпеку і з цією метою вживати ефективні колективні заходи для запобігання і усунення загрози миру і придушення актів агресії або інших порушень миру й проводити мирними засобами вирішення міжнародних спорів;

2)розвивати дружні відносини між державами на основі поваги принципу рівноправності і самовизначення народів, застосовувати інші заходи для зміцнення загального миру;

3)здійснювати міжнародну співпрацю з вирішення міжнародних проблем екон., соц., культ. І гуманітарного характер і в заохочення поваги до прав людини для всіх, без різниці раси, статі, мови та релігії;

4)бути центром узгодження дій держав в досягненні цих загальних цілей.

Принципи:- суверенної рівності членів ООН; - сумлінного виконання зобов’язання за Статутом ООН; - вирішення міжнародних спорів мирними засобами; - утримання від загрози силою або її застосування проти територіальної недоторканності або політичної незалежності або яким-небудь чином, несумісним з цілями ООН; - надання допомоги ООН у всіх діях, що робляться за Статутом, забезпечення Організацією такого стану, щоб держави, що не є членами ООН, діяли відповідно до принципів, закріплених у статуті( ст. 2); - забезпечення дотримання вищенаведених принципів державами, що не є членами ООН, для підтримання міжнародного миру та безпеки; - невтручання ООН у внутрішні справи держав, окрім застосування примусових заходів у відповідності до глави VII Статуту.

44. Рада Безпеки оон, її функції. Членство. Порядок прийняття рішень

Рада Безпеки є одним з головних органів ООН,що виконує основну роль в підтримці міжнародного миру і безпеки та згідно з п. 1 ст. 24 Статуту ООН діє від імені всіх членів ООН.

РБ уповноважена розслідувати будь-який спір або си­туацію для визначення того, чи не може продовження цього спору або ситуації загрожувати міжнародному миру і безпеці. На будь-якій стадії такого спору або ситуації Рада може рекомендувати належну процедуру або методи врегулювання.

Сторони спору, продовження якого може загрожувати міжнарод­ному миру або безпеці, мають право самостійно ухвалити рішення про його передачу на вирішення РБ. Проте якщо РБ вважає, що продовження даного спору може загрожувати підтримці міжнародного миру і безпеки, вона може рекомендувати такі умови вирішення спору, які визнає відповідними.

Держава, що не є членом ООН, також може звернути увагу на будь-який спір, в якому вона є стороною, якщо відносно цього вона прийме на себе передбачені в Статуті ООН зобов'язання мирного ви­рішення спорів.

Крім того, РБ визначає існування будь-якої загрози миру, будь-якого порушення миру або акту агресії і робить рекомендації сторонам або вирішує, які заходи слід вжити для відновлення між­народного миру і безпеки. Рада може зажадати від держав виконання тих тимчасових заходів, які вона визнає необхідними. Рішення РБ є обов'язковими для всіх членів ООН. РБ приймає рішення щодо необхідності застосування збройних сил, при цьому держави-члени ООН зобов'яжуть надати в розпорядження РБ необхідні для підтримки миру озброєні підрозділи.

РБ складається з 15 членів: п’яти постійних (США,Росія, Великобританія, Франція, Китай) і 10 непостійних,обраних відповіді до Статуту ООН строком на 2 роки без можливості негайного переобрання з врахуванням справедливого географічного розподілу і ступені участі держави в підтримці миру і досягненні інших цілей ООН.

У даний час розглядається питання про розширення складу РБ. На постійне представництво в Раді претендують Німеччина і Японія, посилаючись, зокрема, на те, що їх грошові внески є одними з найбільших, а також Індія та Бразилія. Не має жодного постійною представника в Раді Безпеки Африканського континенту.

Кожна держава-член РБ має в ній одного представника Рада встановлює свої правила процедури.

Рішення в РБ з питань процедури вважаються прийнятими, якщо за них подані голоси дев'яти членів Ради. З інших питань рішення вважаються прийнятими, коли за них подані голоси дев'яти членів Ради Безпеки, включаючи співпадаючі голоси всіх постійних членів, причому сторона, що бере участь в суперечці, повинна утриматися від голосування. Якщо при голосуванні з непроцедурного питання один з постійних членів Ради проголосує проти, рішення вважається не прийнятим (право вето).