- •1.Модель життєдіяльності людини.
- •2.Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
- •3.Безпека людини, суспільства, національна безпека.
- •4.Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.
- •5.Аксіоми безпеки життєдіяльності.
- •6.Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.
- •7.Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- •8.Види небезпек: мікро- та макро-біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна.
- •10.Класифікація нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
- •11.Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту.
- •12.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.
- •15.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- •15.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- •16.Пожежі у природних екосистемах.
- •17.Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.
- •18.Біологічні небезпеки.
- •19.Вражаючі фактори біологічної дії.
- •20.Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії.
- •21.Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
- •22.Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб.
- •23.Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •24.Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.
- •25.Класифікація, номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.
- •26.Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу.
- •27.Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.
- •28.Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
- •29.Вимоги до транспортування небезпечних речовин.
- •30.Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.
- •31.Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій).
- •32.Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.
- •33.Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •34.Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі.
- •35.Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища.
- •Класифікація об’єктів за їхньою пожежо вибухонебезпекою.
- •36.Показники пожежо вибухонебезпеки речовин і матеріалів. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •37.Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій, відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.
- •38.Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами.
- •39.Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму.
- •40.Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення.
- •41.Нормування радіаційної безпеки. Рівні втручання у разі радіаційної аварії.
- •42. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів атомної енергетики.
- •43. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес.
- •44. Режими захисту населення Захист приміщень від проникнення радіоактивних речовин.
- •45. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
- •46. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини.
- •47. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин.
- •48. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою.
- •49. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку.
- •50. Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- •52. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження.
- •54. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій.
- •55. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму.
- •56. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки.
- •58. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства.
- •59. Маніпуляція свідомістю.
- •60. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населенн
- •61. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія.
- •62. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину.
- •63. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі.
- •64. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
- •65. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •66. Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
- •67. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження.
- •68. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.
- •69. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище.
- •70. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику.
- •71. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від нс.
- •71. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від нс.
- •72. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.
- •73. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику.
- •74. Статистичний метод. Метод аналогій.
- •75. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей.
- •77. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків.
- •78. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком.
- •79. Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у нс, процеси її функціонування і розвитку, регламентацію режимів запобігання і ліквідації нс.
- •80. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.
- •81. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •87. Застосування захисних бар’єрів та видів цивільного захисту: фізичного, постійно діючого функціонального, природного, комбінованого.
- •89. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень.
- •90. Інформаційна підтримка та процедурне забезпечення прийняття й реалізації рішень пов’язаних з усуненням загрози виникнення нс або реагуванням на нс та організації ліквідування її наслідків.
- •91. Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення нс та аварій.
- •92. Спеціальні об’єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту.
- •93. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в нс об’єкту господарювання.
- •94. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
- •95. Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення нс.
- •96. Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в нс.
- •97. Спеціально уповноважений керівник та штаб з ліквідації нс. Сили і засоби постійної готовності.
- •98. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків нс.
- •99. Розрахунок сил та їх ешелоноване угрупування. Склад та завдання угрупування сил першого, другого ешелонів та резерву.
- •100. Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні нс.
- •101. Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів.
- •103. Дезактивуючи, дегазуючи та дезінфікуючи розчини.
96. Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в нс.
До системи повсякденного управління об’єкта входять оснащені необхідними засобами зв’язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації диспетчерські служби державних підприємств, установ та організацій (постанова КМ України “Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС
“,ст.14).
Оповіщення та зв’язку створюється на базі вузла зв’язку або диспетчерської служби ОГД для:
оповіщення керівництва, робітників та службовців і населення, яке проживає в зоні ураження хімічно-небезпечними речовинами про загрозу стихійного лиха, катастроф, аварій і про загрозу нападу ворога;
організації зв’язку і підтримання його в стані постійної готовності з органами управління і силами ЦО;
Охорони громадського порядку - на базі підрозділів відомчої охорони для:
забезпечення надійної охорони ОГД, громадського порядку при аваріях, катастрофах, стихійного лиха, проведенні рятувальних робіт, евакозаходів.
Медичні - на базі медичних пунктів, санітарних частин, поліклінік для:
забезпечення постійної готовності медичних формувань;
організації і проведення санітарно-гігієнічних та профілактичних заходів;
- надання медичної допомоги потерпілим та евакуації у їх лікувальні установи;
здійснення заходів санітарної обробки уражених;
медичного забезпечення робітників та службовців, а також членів їх сімей в місцях евакуації.
Технічні – на базі об’єктових, авторемонтних майстерень для:
- проведення робіт по ремонту автотракторної техніки;
-проведення робіт по знезараженню транспорту.
Інженерні - на базі відділу капітального будівництва, житлово-комунального відділу, будівельного цеху для:
- розробки розрахунків сховищ для робітників, службовців та членів їх сімей;
забезпечення готовності сховищ та контролю правильності їх експлуатації;
організації будівництва сховищ простого типу;
- забезпечення своєчасного заповнення сховищ по сигналах ЦО:
участі у рятувальних роботах при завалах сховищ.
Комунально-технічні - на базі виробничо-технічного відділу або відділу головного механіка для:
розроблення і здійснення попереджувальних заходів ,що підвищують стійкість основних споруд, спеціальних інженерних мереж та комунікацій в НС;
проведення робіт по локалізації та ліквідації аварій на мережах та комунікаціях об’єкту;
розбирання завалів і порятунку людей.
Матеріального забезпечення - на базі відділу матеріально-технічного забезпечення об’єкта для:
розроблення плану матеріального і технічного забезпечення заходів ЦО;
повного та своєчасного забезпечення формувань всіма засобами оснащення;
організації ремонту техніки і різного майна і доставки його до дільниць робіт;
зберігання та обліку матеріально-технічних ресурсів.
Транспортного забезпечення - на базі транспортних відділів, цехів, гаражів об’єкта для:
розробки і здійснення заходів по забезпеченню перевезень, пов’язаних з евакуацією робітників і службовців та доставкою їх до місць роботи;
- доставки сил і засобів до осередків ураження.
Протипожежна служба - на базі відомчої або добровільної пожежної команди для:
- розробки і здійснення протипожежних попереджувальних заходів;
профілактики локалізації і гасіння пожеж;
навчання робітників та службовців навиків застосування засобів пожежогасіння, локалізації та ліквідації осередків ураження;
підтримки протипожежної безпеки.
Захисту сільськогосподарських тварин і рослин - на базі зоотехнічного та агрономічного відділу (відділення) для:
розробки і здійснення попереджувальних заходів по захисту сільськогосподарських тварин та рослин від інфекційного зараження;
проведення бактеріологічної розвідки та індикації бактеріологічних засобів при введенні карантинного режиму або обсервації;
проведення профілактичних, лікувальних і ветеринарно-санітарних робіт по попередженню або зниженню можливих збитків тваринництві та рослинництві в НС мирного та воєнного часу.
Енергетики - на базі відділів цехів енергопостачання для:
- забезпечення постачання електроенергією об’єктів і транспорту;
- ліквідації аварій на електромережах;
- забезпечення режимів затемнення.
Торгівлі і харчування – на базі відомчих магазинів, їдалень, промтоварних та продовольчих баз для:
забезпечення продовольством, предметами першої необхідності особового складу формувань при проведенні РіІНР;
розгортання, утримання та забезпечення діяльності роботи тимчасових пунктів проживання і харчування постраждалих громадян.
В залежності від специфіки виробництва на ОГД можуть бути утворені і інші служби ЦО.
Начальниками служб ЦО призначаються керівники установ, відділів, лабораторій на базі яких розгортається служба.
На невеликих об’єктах служби ЦО не створюються, а їх функції виконують відділи даного об’єкту.
