56. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки.

Визначити тероризм можна як політику залякування, пригнічення супротивника силовими засобами. Існує три основних види тероризму: політичний, релігійний та кримінальний.

Найбільш поширеними у світі терористичними актами є:

• напади на державні або промислові об'єкти, які призводять до матеріальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили;

• • захоплення державних установ або посольств (супроводжується захопленням заручників, що викликає серйозний громадський резонанс);

• • захоплення літаків або інших транспортних засобів (політична мотивація — звільнення з тюрми товаришів по партії; кримінальна мотивація — вимога викупу);

• • насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або в пропагандистських цілях);

• • викрадення (з метою політичного шантажу для досягнення певних політичних поступок або звільнення в'язнів; форма самофінансування);

• політичні вбивства (це один з найбільш радикальних засобів ведення терористичної боротьби; вбивства, в розумінні терористів, повинні звільнити народ від тиранів);

вибухи або масові вбивства

Особлива ситуація склалась в Росії у зв'язку з Чечнею. У пам'яті залишились події в Будьоновську, Москві. Чечня стала одним з центрів світового тероризму. Треба відзначити, що в Україні не виявлено терористичних організацій, орієнтованих на повалення державного ладу. Проблема тероризму в Україні перебуває в іншій площині — це "кримінальній тероризм" всередині країни та діяльність закордонних терористичних організацій на території України.

1. Принципи боротьби а тероризмом. До них слід віднести:

• законність;

• пріоритет превентивних заходів:

• . безперервність і поступовість;

• . наукова обґрунтованість боротьби з тероризмом;

• . активна взаємодія органів, що будуть вести боротьбу з тероризмом;

• . вертикальна підпорядкованість осіб, що будуть здійснювати боротьбу з| тероризмом;

• жорстка позиція щодо терористів і т. ін.

2. Правові засади боротьби з тероризмом:

• конституція України;. Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України;

• . Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність"; Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".

• . Закон України "Про організаційно-правові засади боротьби з тероризмом";

• Закон України "Про міліцію";

• Закон України "Про Службу безпеки України";

• Загальна Декларація прав людини;

• Укази Президента та розпорядження Уряду України;

• міжнародні договори, угоди які ратифікувала і до яких приєдналась Україна і т. ін.;

Нині обов'язок боротьби з тероризмом законодавчо покладений безпосередньо на СБУ. До завдань Служби безпеки України відповідно до ст. 2 Закону України "Про Службу безпеки України" входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Одним з напрямків розроблення стратегії і тактики боротьби з тероризмом повинно бути розроблення гіпотетичної моделі проникнення злочинців у державну владу для протидії боротьбі з тероризмом. Зважаючи на це слід окреслити шляхи розв'язання проблеми організації проведення спеціальних заходів щодо проникнення у злочинну групу та усунення протидії терористських груп (організацій) уповноваженим органам державної влади по боротьбі з тероризмом. Взагалі сама протидія державним органам щодо виконання ними своїх службових повноважень викликає глибоку стурбованість.

57. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.Науково технічний прогрес кардинально змінив характер сучасного суспільства, (іменованого як „постіндустріальне””, „техногенне”, „інформаційна цивілізація”) вкрай загострив екзистенційну ситуацію людини, сенсу її життєдіяльності в нових соціальних умовах. „Техніка, - як писав М. Бердяєв – остання любов людини, і вона готова змінити свій спосіб життя під впливом предмета своєї любові. Техніка примножує життєві блага”. Але водночас техніка, на думку філософа, „чужа і ворожа культурі і людині”; з її невпинним розвитком „весь світ вступає в катастрофічний період свого розвитку”. Сьогодні часто можна чути звинувачення на кшталт того, що техніка і інформаційні технології дегуманізують людину, позбавляють її почуття індивідуалізації, „святості”, „укоріненості” і, навпаки, культивують прагматизм, утилітаризм, космополітизм а тому в них захована небезпека „страшної поразки душевного життя людини, і насамперед, емоційного”.Сьогодні інформаційне поле України вирізняється стрімким збільшенням девіацій (агресія, цинізм, жорстокість, гомосексуалізм, порнографія, цінності кримінального світу), що, у свою чергу, призводить до формування викривленого світогляду та ціннісної дезінформації. Телебачення без обмежень транслює фільми, що зображують жорсткі сцени дорослого життя, пропагують «вільний стиль життя». Домінування екранної культури у просторі повсякденності стає одним із тих істотних чинників, що відбиваються на життєтворчості сучасної людини, її екзистенціальних характеристиках, способі і стилях життя. Особливо великий вплив має інформаційний простір на формування ціннісних структур свідомості молодої людини. Отож, вплив інформаційного простору на людське мислення, його роль у формуванні пізнавальних здібностей людини ХХІ століття повинні стати предметом філософського дискурсу, оскільки саме від цих людських характеристик не в останню чергу залежить збереження життя на планеті, примноження інтелектуально-духовного потенціалу людства, а також його позитивної емоційної енергії.