92. Спеціальні об’єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту.

Спеціальні об’єктові навчання і тренування проводяться з метою:

- досягнення злагодженості в роботі керівного складу формувань, робітників, службовців та об’єкта в цілому при виконанні заходів по запобіганню і реагуванню на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, відновленню життєдіяльності об’єкта та ведення заходів цивільної оборони;

- всебічної і якісної підготовки об’єктів до вирішення завдань ЦО в умовах надзвичайних ситуацій;

- підвищенні готовності органів управління, формувань, робітників, службовців, які не входять в склад формувань, а також населення;

- вміння виконувати прийоми і способи захисту від сучасних засобів ураження та наслідків НС;

- перевірки надійності та ефективності організації захисту осіб, які роблять на об’єктах та інших груп населення від наслідків аварій, катастроф і стихійних лих;

- визначення рівня готовності об’єктів до виконання завдань ЦО в умовах складної обстановки;

- перевірки надійності систем управління, зв’язку та оповіщення ЦО на об’єктах;

Відповідно до мети, перед учасниками комплексного об’єктового навчання ставляться наступні основні завдання:

Керівний склад органів управління:

• вдосконалення методів узагальнення і аналізу даних про обстановку.

• розробка обґрунтованих пропозицій для прийняття рішень.

• своєчасне доведення завдань до виконавців та здійснення контролю за їх виконанням.

• вивчення прийомів і способів проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, підвищення ефективності застосування формувань і техніки, а також перевірка нових теоретичних поглядів і положень щодо організації дій сил при ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф.

Командно-начальницький та особовий склад невоєнізованих формувань:

• перевірка реальності планів щодо приведення до готовності до дій невоєнізованих формувань.

• залагодження формувань для самостійного виконання завдань за призначенням, а також проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у зонах надзвичайних ситуацій при взаємодії з іншими силами, що залучаються для виконання відповідних робіт.

• вдосконалення організаційно-штатної структури формувань, освоєння принципів застосування техніки та використання приладів при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Працівники підприємств, установ і організацій:

• відпрацювання за обсягом та змістом Програми навчання працівників щодо поведінки та дій у надзвичайних ситуаціях.

• тренування в діях за сигналами, повідомленнями ( інформаціями про надзвичайні ситуації), участь у проведенні комплексу робіт по зменшенню їх наслідків та евакуаційних, протипожежних і медико-санітарних заходів.

93. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в нс об’єкту господарювання.

Загальновідомо, що атрибутом могутності держави є самодостатня система національної безпеки. Слід відразу ж зазначити, що дана система включає найбільш важливі складові: 1) безпека людини і громадянина; 2) безпека соціуму; а також 3) безпека держави. Саме цей триєдиний організм утворює національну безпеку в сучасному її розумінні.

У зв’язку з цим, актуалізується необхідність у формуванні системи безпеки та захисту в НС, на яких можуть бути покладені наступні функції:

-виявлення і попередження дій джерел небезпеки, які загрожують національній безпеці;

-залучення широких верств населення в процес забезпечення національної безпеки;

-формування ідеології безпеки та на її основі забезпечення громадської злагоди, розвитку громадської самосвідомості, патріотизму;

-здійснення громадського контролю як за діяльністю недержавного, так і державного забезпечення національної безпеки.

Основне призначення систем безпеки вбачається в тому, щоб якомога надійніше захищати особистість, суспільство і державу від можливих небезпек, ризиків, викликів та загроз, сприяти формуванню і утвердженню національної ідеї та

Під системою національної безпеки слід розуміти багато потреб, інтересів та цінностей особи, суспільства і держави, небезпек і загроз, внутрішніх і зовнішніх, об’єктивних і суб’єктивних, природних, техногенних і антропогенних чинників, котрі впливають на стан національної безпеки, умови їх генезису, еволюції та балансу, державних і недержавних установ, об’єднаних цілями і завданнями відносно просування забезпечених недоторканістю потреб нації, національних інтересів і цінностей, котрі взаємодіють одного з іншим та здійснюють відповідну в межах законодавства України.